-
1 напій
- поюнапиток; питьё -
2 збиватися
Iсбива́ться, сби́ться; (только соверш. - собраться толпой) столпи́ться; ( объединяться) спла́чиваться, сплоти́ться; ( изнашиваться) подбива́ться, подби́ться; ( сворачиваться в комок) ска́тываться, ската́тьсяIIзбива́тися [ку́пою, в ку́пу] — сбива́ться, сби́ться в ку́чу, ску́чиваться, ску́читься; (только соверш.) сгруди́ться
(отклоняться от правильного пути и перен. - ошибаться) сбива́ться, сби́ться; (в рассказе, объяснении) пу́тать, пу́таться, запу́татьсяIIIIVзбива́тися на що — собира́ть де́ньги (сре́дства) на что, собра́ть де́ньги (сре́дства) на что; копи́ть де́ньги (сре́дства) на что, скопи́ть де́ньги (сре́дства) на что; (приобрета́ть) обзаводи́ться, обзавести́сь чем
(появляться; возникать) поднима́ться, подыма́ться, подня́тьсяVвзбива́ться, взби́тьсяVI( вверх) диал. поднима́ться, подыма́ться, подня́ться; взвива́ться, взви́тьсяVII страд. з., несоверш.сбива́ться; сшиба́ться; оса́живаться; сбива́ться, скола́чиваться; спла́чиваться; копи́ться; скола́чиваться; поднима́ться; подыма́ться; взбива́ться; взбива́ться; сбива́ться; выбива́ться; выта́птываться -
3 свобода і необхідність
СВОБОДА і НЕОБХІДНІСТЬ - філософські категорії, що відбивають одну з основних властивостей людини - суперечливе відношення об'єктивних законів природи та суспільства і піднесення над ними завдяки свідомій діяльності. Ця проблема виникла ще в античній філософії, міфології і літературі. Класичним виразом відношення С. і Н. був цикл легенд про Едипа та їх відтворення в Софоклових трагедіях, де свобода індивіда цілком поглиналася сліпою необхідністю долі, фатуму, року. Епікур першим зробив спробу теоретично подолати таку необхідність, припустивши у своїй атомістиці самочинне, довільне відхилення атомів від прямої лінії, що було підставою для пояснення реальної свободи людей. У Новий час ця проблема отримала нові імпульси для свого осмислення завдяки розвитку знань про закономірні зв'язки дійсності і активності людей в їх теоретичному і практичному освоєнні С. піноза визначив свободу як пізнання необхідності. Така свобода мала етичний зміст: пізнаючи речі як необхідні, душа набуває більшої влади над своїми пристрастями, афектами і менше страждає від них. Аналогічне визначення свободи дав Гегель, який поклав його в основу розуміння історії: на його думку, всесвітня історія є прогрес в усвідомленні свободи, прогрес, який потрібно пізнати в його необхідності. В історичному плані свобода постає як властивість свободної діяльності людини і не зводиться до її пізнання. Це знайшло відображення у трактуванні її Енгельсом: свобода полягає в заснованому на пізнанні необхідностей пануванні людини над собою й над зовнішньою природою. Наведені визначення мають певний сенс, бо без свідомості, пізнання і реальної діяльності свободи не існує. Але вони й обмежені, бо сукупність зв'язків дійсності не вичерпується необхідністю. Розширення і поглиблення поняття свободи відбулося після того, як було доведено, що необхідність пов'язана з випадковістю, можливостями, умовами як атрибутами дійсності і діяльності. Наявність можливостей дозволяє робити вибір серед них. Залежно від умов існування людини свобода завжди має ситуативно й історично обумовлений характер і зміст. Абсолютна свобода, тобто свобода без будь-якої детермінації (див. детермінізм), приписується лише Богові або людині в деяких варіантах негативної діалектики.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > свобода і необхідність
См. также в других словарях:
пою — 1. ПОЮ1, поюсь, поёшь, поёшься. наст. вр. от петь, петься. 2. ПОЮ2, поишь. наст. вр. от поить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
пою — 1. ПОЮ1, поюсь, поёшь, поёшься. наст. вр. от петь, петься. 2. ПОЮ2, поишь. наст. вр. от поить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
пою — I пою петь, диал. пею, пеешь, укр. пiяти, пiю, блр. пець, пею, др. русск. пѣти, пою, ст. слав. пѣти, поѭ ᾄδειν, ψάλλειν (Супр.), болг. поя, пея, сербохорв. пjе̏вати, словен. pẹti, pojem, чеш. pěti, pěji, zpivati, слвц. sрiеvаt᾽, польск. рiаc,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
пою — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. (греч. ᾄδω) воспеваю, прославляю в песнях. Пойте Господеви в… … Словарь церковнославянского языка
На чьем возу сижу, того и песенку пою. — На чьем возу сижу, того и песенку пою. См. ПРИЗНАТЕЛЬНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Чей хлеб ем, того и песенку пою. — (того и вем). См. ПРЯМОТА ЛУКАВСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Не я пою, душа поет. — Голосу нет душа поет. Не я пою, душа поет. См. СКАЗКА ПЕСНЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
петь, пою — Общеславянский глагол, восходящий к пъти … Этимологический словарь русского языка Крылова
петь — пою, поёшь; прич. страд. прош. петый, пет, а, о; несов. 1. (несов. спеть1) перех. и без доп. Издавать голосом музыкальные звуки, исполнять голосом музыкальное произведение. Петь песню. □ После чаю Ярцев пел романсы, аккомпанируя себе на рояле.… … Малый академический словарь
вы́петь — пою, поешь; сов., перех. (несов. выпевать). 1. Спеть, пропеть отчетливо, старательно передавая мелодию, слова. 2. прост. Сказать напрямик, не стесняясь. Он кричать вздумал. Да меня не перекричишь! Я ему все выпела! Л. Толстой, Война и мир … Малый академический словарь
вы́поить — пою, поишь; повел. выпои и (разг.) выпой; сов., перех. (несов. выпаивать и поить). Выкормить каким л. пойлом (животных). А к празднику и свой теленочек есть. Вот послезавтра увидишь, какого мы бычка выпоили! Салтыков Щедрин, Пошехонская старина … Малый академический словарь
