-
1 починати
= поча́ти1) (що и чого при обозначении танца, песни) начина́ть, нача́ть (что), почина́ть, поча́ть (что); (о знакомстве, разговоре) заводи́ть, завести́ (что), перен. завя́зывать, завяза́ть (что); ( браться за что-нибудь) принима́ться, приня́ться (за что), приступа́ть, приступи́ть (к чему); ( решаться на исполнение чего-нибудь) предпринима́ть, предприня́ть (что); (перен. - о длительном действии) пуска́ться, пусти́ться (во что); (только соверш. - об усиленном действии) пойти́2) ( с обозначением начального пункта или момента действия) начина́ть, нача́ть3) (с обозначением начала или первых признаков какого-нибудь явления, состояния, выраженных инфинитивом) начина́ть, нача́ть, стать (только соверш.) -
2 begin
I. (intr.)v. načinati sę · начинати се vi., počinati sę · починати се vi., načęti sę (načne) · начети се (начне) vp.II. (tr.)v. načinati · начинати vi., počinati · починати vi., začinati · зачинати vi., načęti (načne) · начети (начне) vp., počęti (počne) · почети (почне) vp., začęti (začne) · зачети (зачне) vp. -
3 start
I.n.počętòk · почеток m., start · старт m.II.vi./vp. startovati · стартоватиIII. (intr.)v. načinati sę · начинати се vi., počinati sę · починати се vi., načęti sę (načne) · начети се (начне) vp.IV. (tr.)v. načinati · начинати vi., počinati · починати vi., začinati · зачинати vi., načęti (načne) · начети (начне) vp., počęti (počne) · почети (почне) vp., začęti (začne) · зачети (зачне) vp. -
4 почати
см. починати
См. также в других словарях:
починати — а/ю, а/єш, недок., поча/ти, чну/, чне/ш; мин. ч. поча/в, чала/, чало/; док. 1) перех. і без додатка, також з інфін. Приступати до якої небудь дії, братися за якусь справу. || Заводити якусь розмову, розповідь, спів. 2) неперех., з інфін. Виявляти … Український тлумачний словник
починати — 1) = почати (що, з інфін. якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), розпочинати, розпочати, приступати, приступити (до чого), зачинати, зачати, братися (за що, до чого, з інфін.), заходжуватися, заходитися, заходитися (з … Словник синонімів української мови
починати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… … Український тлумачний словник
запалюватися — ююся, юєшся, недок., запали/тися, палю/ся, па/лишся, док. 1) Починати горіти, спалахувати полум ям; загорятися. || Починати сяяти, світитися. || Починати рожевіти (про небо). || Починатися, наставати (про світанок, ранок, день). 2) перен. Дуже… … Український тлумачний словник
загорятися — я/юся, я/єшся і загора/тися, а/юся, а/єшся, недок., загорі/тися, рю/ся, ри/шся, док. 1) тільки 3 ос. Починати горіти, спалахувати вогнем, полум ям. || безос. Розжеврілось і загорілось. 2) тільки 3 ос. Починати світити, світитися, випромінюючи або … Український тлумачний словник
закипати — а/ю, а/єш, недок., закипі/ти, плю/, пи/ш; мн. закипля/ть; док. 1) Починати кипіти (у 1 знач.). 2) перен., також чим. Починати дуже пінитися, бушувати (про море, ріку, хвилю і т. ін.). 3) перен. Починати проявлятися з великою силою, ставати дуже… … Український тлумачний словник
заспівувати — ую, уєш, недок., заспіва/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Починати співати (про людей). || тільки док. Заговорити співучим голосом. || тільки док., перен. Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. 2) Починати кукурікати,… … Український тлумачний словник
пускатися — а/юся, а/єшся, недок., пусти/тися, пущу/ся, пу/стишся, док. 1) часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди небудь. || Починати швидко йти, бігти, пливти в певному напрямку або певним чином. Пускатися на дно. 2) у сполуч. з… … Український тлумачний словник
спалахувати — ую, уєш, недок., спалахну/ти, ну/, не/ш, док. 1) тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум ям; займатися (див. займатися II). || безос. || також у сполуч. зі сл. вогонь, полум я, пожежа, іскра і т. ін. || тільки… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник