починання

См. также в других словарях:

• починання — я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру). || Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатива …   Український тлумачний словник

• починання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• дебют — у, ч. 1) Перший виступ артиста на сцені. || Перший виступ, починання у якій небудь галузі. 2) Початок шахової або шашкової партії …   Український тлумачний словник

• естафета — и, ж. 1) заст. Гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення. || Термінове повідомлення, доставлене в такий спосіб. 2) Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін., у якому члени команди передають на… …   Український тлумачний словник

• зачалювання — я, с., діал. Починання …   Український тлумачний словник

• легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… …   Український тлумачний словник

• почин — у, ч. 1) Починання, ініціатива. 2) Перші моменти вияву якоїсь дії, стану; початок. Брати почин …   Український тлумачний словник

• розклеюватися — ююся, юєшся, недок., розкле/їтися, е/юся, е/їшся, док. 1) Роз єднуватись у місцях склеювання (про предмети). || Розкриватися, розтулятися (про губи, очі, повіки). 2) перен., розм. Розладнуватися, не відбуватися (про справи, починання і т. ін.).… …   Український тлумачний словник

• почин — 1) (перший крок у якій н. справі, який хтось здійснює), починання, ініціа[я]тива 2) див. початок 1) …   Словник синонімів української мови

• імпреза — захід, починання, справа, церемонія …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• предсявзятіє — намір, захід, починання …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів