-
1 посідати
I1) ( про багатьох) to sit down, to take seats; to sit at ease2) ( про курей) to perch, to roostII = посісти1) ( займати) to occupy, to take up2) (про страх, злидні) to overcome, to overpower, to seize -
2 посісти
= посідати II -
3 видатний
prominent, outstanding; (що виділяється, кидається у вічі) salient; ( знаменитий) eminent, distinguished, pre-eminent, notable -
4 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
См. также в других словарях:
посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… … Український тлумачний словник
посідати — 1 дієслово недоконаного виду брати у своє володіння посідати 2 дієслово доконаного виду сісти про всіх або багатьох діал … Орфографічний словник української мови
посісти — I див. посідати I. II див. посідати II … Український тлумачний словник
посідання — я, с. Дія за знач. посідати I 1). || рідко. Володіння, власність. •• Уво/дити в посіда/ння кого юр. передавати у власність кому небудь майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом … Український тлумачний словник
поприсідати — а/ємо, а/єте, док. 1) Присісти (про всіх чи багатьох). 2) розм. Ненадовго посідати де небудь (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
пообсідати — а/ємо, а/єте, док., перех. 1) Сівши, оточити кого , що небудь (про багатьох). 2) Посідавши, зайняти поверхню багатьох предметів … Український тлумачний словник
заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… … Словник синонімів української мови
елітарний — а, е. 1) Стос. до еліти (у 4 знач.), властивий їй; призначений для неї. Елітарна культура. 2) Пов язаний з теорією про природний поділ суспільства на обрану меншість, покликану посідати в ньому провідне становище, і масу народу. Елітарна освіта … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
обіймати — а/ю, а/єш, недок., обійня/ти, обійму/, обі/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Обхоплювати кого небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. || Обхоплювати руками чи рукою що небудь. 2) перен. Поширюючись,… … Український тлумачний словник