поступатися

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];

2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].

* * *

обіцюватися, обіцятися, обіщатися, обіщуватися, за[об]рікатися, помінитися, заповідатися, поступатися, поступитися. [Максим поступився везти хуру (М. Вовч.)]. -щать не делать чего-л. - зарікатися робити щось.

* * *

1) см. обещать 1)

2) ( друг другу) обіця́тися, пообіця́тися

отпятиться відступатися, відступитися назад, поступатися, поступитися назад, посуватися, посунутися назад.

* * *

несов.; сов. - отп`ятиться

1) виставля́тися, ви́ставитися, випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися

2) подава́тися; пода́тися [наза́д], посува́тися [наза́д], посу́нутися [наза́д]

отойти

1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];

2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;

3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;

4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);

5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;

6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;

7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;

8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;

9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;

10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.

* * *

1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти

2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися

3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

-пить что відступати, відступити, поступати, поступити кому що, поступатися, поступитися кому чим. Срв. Уступать. [По[Від]ступіть мені десятину землі з тієї, що купили].

* * *

несов.; сов. - переуступ`ить

податься

1) подаватися, податися, бути поданим. [Не пишний в нас обід, не пишно й подається (Куліш)];

2) (подвигаться, уступать) подаватися, податися, посуватися, посунутися, поступатися, поступитися, (назад или в сторону) оступатися, оступитися, уступатися, уступитися перед чим. [Репресії почали перед тиском життя подаватись. Він до нього, а той оступається]. Толпа -далась назад - юрба оступилася (поступилася, посунулася) назад. -дайся вперёд - посунься (поступися) наперед. -дайся назад, в сторону - посунься назад, на бік, оступися (поступися) назад, на бік. Срв. Отступать. Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ваться, -дался - він довго відмагався, але нарешті почав подаватися (уступатися), подався (уступився). Он вздрогнул и -дался назад - він здригнувся і поткнувся (подався) назад. Винт -дался, нарезка -далась - ґвинт ізсунувся, різь ізсунулася.

* * *

несов.; сов. - под`аться

1) подава́тися, пода́тися; ( подвигаться) посува́тися и посо́вуватися, посу́нутися; (отступать, отодвигаться) поступа́тися, посупи́тися, оступа́тися, оступи́тися

2) (на уговоры, просьбы) піддава́тися, підда́тися, подава́тися, пода́тися; ( уступать) поступа́тися, поступи́тися

3) ( отправляться) подава́тися, пода́тися; прен. пові́ятися (несов.)

4) страд. (несов.) подава́тися; дава́тися

поступиться чем, перед чем поступатися, поступитися чим, перед чим. [Перед цією потребою усі инші мусять поступитися]. -иться своим правом (намерением) - поступитися своїм правом (заміром). [Я своїм правом нікому не поступлюсь].

* * *

несов.; сов. - поступ`иться

компроміс (-су), поступка. Итти пойти на -мис(с) - іти, піти на компроміс (на згоду), учинити компроміс, поступатися, поступитися чимсь. [Треба вчинити який компроміс (Грінч.)].

компроміс (-су), поступка. Итти пойти на -мис(с) - іти, піти на компроміс (на згоду), учинити компроміс, поступатися, поступитися чимсь. [Треба вчинити який компроміс (Грінч.)].

I v

1. здача, капітуляція

2. відмова (від чогось)

3. юр. поступка, відмова (від права)

- surrender at discretion беззастережна капітуляція

- surrender of a right відмова від права

- to make surrender of principles відмовитися від своїх принципів

II v

1. здавати

2. здаватися

3. поступатися, підкорятися

4. відмовлятися (від чогось)

- to surrender at discretion беззастережно капітулювати

- to surrender one's office подати у відставку

- to surrenderone's powers відмовитися від влади

- to surrender one's right to smbd. відмовитися від свого права на чиюсь користь

I n потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр

- aggregate yield сукупна потужність (ядерної зброї); сумарна потужність вибуху

- nuclear yield потужність ядерної зброї/ вибуху

- planned aggregate yield планована сумарна потужність (ядерної зброї)

- total yield сумарна потужність (ядерної зброї)

- yields of explosion потужність вибуху

II v

1. виробляти давати (плоди, урожай, доходи)

2. поступатися, погоджуватися

3. відходити, здавати (позицію тощо), здаватися

4. передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну

- to yield consent дати (вимушену) згоду

- to yield to demands погодитися з вимогами

- to yield the floor передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну; закінчити виступ

- to yield to force підкоритися силі; відступити перед силою

- to yield no result виявитися безрезультатним

- to yield to persuasion піддатися умовлянням

- to yield a point in a debate визнати правоту противника в якомусь питанні

- to yield to press піддатися тиску

- to yield priority to smth. уступити першочерговість чомусь, погодитися, щоб щось розглядалося в першу чергу

- to yield a ready consent охоче/ залюбки/ відразу ж погодитися

- to yield in favour of/ to smbd. відмовлятися на користь когось; уступити свою чергу виступати

- to yield submission підкоритися

 1. поступатися; відступатися;

 2. відходити, відійти, усуватися, звільнятися

Валла, Лоренцо (1405, Рим - 1457) - італ. гуманіст доби Відродження, філософ та філолог. Філософсько-етичні пошуки В. свідчать про новий етап у розвитку італ. гуманізму, пов'язаного із зростанням особистісного чинника у суспільному і культурному житті й утвердженням блага окремої людини як важливого морального критерію. Етична концепція В. ґрунтується на поєднанні епікуреїзму та стоїцизму, значне місце приділяється принципу насолоди, яким, на думку В., слід поступатися з огляду на шанобливе ставлення християнина до потойбічного світу. Подібним чином В. тлумачив співвідношення свободи волі окремої людини і Божественного провидіння. Ідею офірування першої заради другого пізніше розвинув Лютер, який вважав В. своїм попередником. Значне місце у Працях В. відведено проблемам мови, риторики, логіки, метафізики.

[br]

Осн. тв.: "Про насолоду" (1431); "Про свободу волі" (1471); "Про вишуканість латинської мови" (1471); "Діалектика" (1497).