-
61 смеяться
láchen viсмея́ться над кем-либо — über j-m (A) láchen, sich über j-m (A) lústig máchen; j-m (A) áuslachen ( высмеивать)
смея́ться над чем-либо — etw. (A) áuslachen
смея́ться исподтишка́ — sich (D) ins Fäustchen láchen vi
тут не́чему смея́ться — da ist nichts zu láchen
••хорошо́ смеётся тот, кто смеётся после́дний посл. — wer zulétzt lacht, lacht am bésten
-
62 соловей
мNáchtigall f••соловья́ ба́снями не ко́рмят посл. — von schönen Wórten wird man nicht satt
-
63 старое
сÁlte sub nсно́ва приня́ться за ста́рое — wíeder auf das Álte zurückkommen (непр.) vi (s)
••кто ста́рое помя́нет, тому́ глаз вон посл. — Schwamm drüber!
-
64 старый
ста́рые ве́щи — álte Sáchen; álter Kram ( старьё); Antiquitäten f pl ( старинные вещи)
ста́рые пла́тья — ábgelegte Kléider
по ста́рому сти́лю — nach dem álten Stil [Kalénder]
••ста́рый друг лу́чше но́вых двух посл. — ein álter Freund ist zwei néue wert
по ста́рой па́мяти — aus álter Fréundschaft
-
65 страх
мсмерте́льный страх — Tódesangst f
в стра́хе — in Angst
охва́ченный стра́хом — von Angst ergríffen, ángsterfüllt
дрожа́ть от стра́ха — vor Furcht [vor Angst] zíttern vi
дрожа́щий от стра́ха — von Angst geschüttelt; bíbbernd (разг.)
нагна́ть стра́ху на кого́-либо — j-m (D) Angst éinjagen
страх перед экза́менами — Exámensangst f
••на свой страх и риск — auf éigene Gefáhr
под стра́хом сме́рти — bei Tódesstrafe
у стра́ха глаза́ велики́ посл. — Furcht hat táusend Áugen
-
66 суд
м1) ( учреждение) Gerícht n; Geríchtshof m (умл.) ( высшей инстанции)Верхо́вный Суд Росси́йской Федера́ции — das Óberste Gerícht der Rússischen Föderatión
Междунаро́дный суд — der Internationále Geríchtshof
наро́дный суд — Vólksgericht n
вое́нный суд — Militärgericht n, Kríegsgericht n
вое́нно-полево́й суд — Stándgericht n
това́рищеский суд — Kamerádschaftsgericht n
суд че́сти — Éhrengericht n
заседа́ние суда́ — Geríchtssitzung f
2)судо́м, по суду́ — geríchtlich
пода́ть на кого́-либо в суд — j-m (A) beim Gerícht verklágen, gégen j-m klágen
отда́ть под суд кого́-либо — j-m (A) vor Gerícht bríngen (непр.) [stéllen]; j-m (A) dem Gerícht übergében (непр.), j-m (A) geríchtlich belángen
быть под судо́м — únter Gerícht stéhen (непр.) vi
3) ( судебное разбирательство) Geríchtsverhandlung f, Gerícht nдень суда́ — Geríchtstag m; Geríchtstermin m
4) ( здание) Gerícht n, Geríchtsgebäude n••отдаю́ э́то на ваш суд — ich überlásse es Íhrem Úrteil
суд исто́рии высок. — das Úrteil der Náchwelt
иска́ть суда́ — Recht súchen
пока́ суд да де́ло — míttlerweile
на нет и суда́ нет посл. — wo nichts ist, hat der Káiser sein Recht verlóren
Стра́шный суд рел. — das Jüngste Gerícht
-
67 терпение
сGedúld f, Lángmut f; Áusdauer f ( выдержка)запасти́сь терпе́нием — sich in Gedúld fássen
••у меня́ терпе́ние ло́пается — mir reißt die Gedúld, die Gedúld geht mir aus
терпе́ние и труд всё перетру́т посл. — mit Gedúld und Zeit kommt man (mählich) weit
мину́точку терпе́ния! — ein wénig Gedúld!
-
68 теснота
ж1) Énge f; Ráummangel m ( недостаток места)жить в тесноте́ — zusámmengedrängt lében vi
2) ( давка) Gedränge n••в тесноте́, да не в оби́де посл. — eng, áber gemütlich
-
69 тешиться
1) ( развлекаться) sich ergötzen, sich vergnügen ( чем-либо - an D, mit)2) ( издеваться над кем-либо) verhöhnen vt; schänden vt ( надругаться)••ми́лые браня́тся - то́лько те́шатся посл. — was sich liebt, neckt sich
-
70 тихий
1) léise, still; gedämpft ( приглушённый); léicht ( лёгкий)говори́ть ти́хим го́лосом — mit léiser Stímme spréchen (непр.) vi
ти́хие шаги́ — léise Schrítte
ти́хий ветеро́к — léichter Wind
2) ( медленный) lángsamти́хим ша́гом — mit lángsamen Schrítten
ти́хий ход — lángsame Fahrt
ти́хая грусть — stílle Tráuer
••ти́хий час — Rúhestunde f
в ти́хом о́муте че́рти во́дятся посл. — stílle Wásser sind tief
-
71 тише
2)ти́ше! — Rúhe!, still!
••(быть) ти́ше воды́, ни́же травы́ — (ganz) klein wérden
ти́ше е́дешь, да́льше бу́дешь посл. — éile mit Wéile
-
72 товарищ
мKollége m; Kollégin f ( о женщине) (товарищ по работе, по профессии и т.п.); Kamerád m (приятель; тж. товарищ по военной службе); Freund m (приятель, друг); Genósse m, Genóssin f ( о женщине) (форма обращения, принятая в социалистических странах; употребляется тж. в отношении членов рабочих партий)шко́льный това́рищ — Schúlfreund m; Schúlkamerad m
това́рищ по ору́жию — Wáffenbruder m (умл.)
това́рищ по рабо́те — Árbeitskollege m
он хоро́ший това́рищ — er ist ein gúter Kamerád
••това́рищ по несча́стью — Léidensgefährte m
пе́ший ко́нному не това́рищ посл. — Úngleich trennt die Fréundschaft
-
73 ум
мо́стрый [тре́звый] ум — schárfer [nüchterner] Verstánd
здра́вый ум — gesúnder Ménschenverstand
вели́кие умы́ — die gróßen Géister
склад ума́ — Mentalität f, Dénkweise f
••счита́ть в уме́ — im Kopf réchnen vi
три в уме́ ( при счёте) — drei im Kopf
в по́лном уме́ — bei vóllem Verstánd
он не в своём уме́ разг. — er ist nicht ríchtig im Kopf
в уме́ ли ты? разг. — bist du bei Sínnen?
своди́ть с ума́ разг. — verrückt máchen vt, um den Verstánd bríngen (непр.) vt
взя́ться за ум — Vernúnft ánnehmen (непр.), vernünftig wérden
мне пришло́ на ум — es kam mir in den Sinn, es fiel mir ein
у него́ друго́е на уме́ — ihm geht es um ganz ándere Sáchen
он себе́ на уме́ — er hat es fáustdick hínter den Óhren
э́то не твоего́ ума́ де́ло разг. — das kannst du nicht verstéhen
ума́ не приложу́ разг. — ich weiß nicht, was ich ánfangen soll
у него́ ум за ра́зум зашёл разг. — er ist nicht recht bei Tróste
быть без ума́ от кого́-либо [от чего́-либо] — für j-m [für etw.] schwärmen; von j-m [von etw.] bezáubert sein
ум хорошо́, а два лу́чше посл. — vier Áugen séhen mehr als zwei
-
74 услужливый
díenstbeflissen; servil [-'viːl] ( угодливый)••услу́жливый дура́к опа́снее врага́ посл. — blínder Éifer schádet nur
-
75 хитрый
••голь на вы́думки хи́тра́ посл. — Not macht erfínderisch
-
76 хорошо
1) gut; wohl, schönхорошо́ ска́зано — gut geságt
хорошо́ па́хнуть — schön ríechen (непр.) vi, dúften vi
хорошо́ воспи́танный — wóhlerzogen
о́чень хорошо́ — sehr gut, sehr schön; áusgezeichnet ( отлично); vortréfflich ( превосходно)
ты хорошо́ сде́лаешь, е́сли... — du tätest gut darán, zu... (+ Inf.)
2) ( отметка) "Gut" n ( в школах Германии соответствует оценке Zwei f)3) безл. es ist gut, es ist schönздесь хорошо́ гуля́ть — hier läßt sich schön spazíeren
мне хорошо́ — ich hábe es gut, ich fühle mich gut, es geht mir gut
хорошо́ тебе́ говори́ть! — du hast gut réden!
4) ( выражение согласия) gut, schön; nun gut, éinverstanden ( согласен)о́чень хорошо́! ( одобрительно) — recht so!
хорошо́, хорошо́! — schon gut!
вот хорошо́! — das ist (áber) schön!
••всё хорошо́, что хорошо́ конча́ется посл. — Énde gut, álles gut
-
77 хрен
мMéerrettich m••хрен ре́дьки не сла́ще посл. — (es ist) gehúpft wie gesprúngen
ста́рый хрен груб. — álter Knácker
-
78 худо
III уст., разг.нет ху́да без добра́ посл. — es gibt auch Glück im Únglück
1) ( плохо) schlecht, arg, übel, schlimmтем ху́же — um so schlímmer
всё ху́же и ху́же — ímmer schléchter [ärger]
2) безл. es ist schlecht, es ist schlimmмне ху́до — ich fühle mich schlecht [únwohl], mir ist schlecht, mir ist übel
ей ста́ло ху́же ( о больной) — ihr Zústand hat sich verschlímmert
ему́ ху́до прихо́дится — es sieht schlimm mit ihm aus, er ist schlimm darán
-
79 цветочек
мBlümchen n, Blümlein nцвето́чками [в цвето́чек] ( расцветка ткани) — geblümt
••э́то ещё [всё] цвето́чки, а я́годки бу́дут впереди́ посл. — das dícke Énde kommt nach
-
80 цыплёнок
См. также в других словарях:
послід — 1 іменник чоловічого роду екскременти птахів послід 2 іменник чоловічого роду відходи зерна … Орфографічний словник української мови
посл. — посл. (abbreviation) пословица Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
посл. — посл. пословица Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
послідній — я, є, діал., заст. Останній. || у знач. ім. послі/днє, нього, с. Рештки, залишки від чого небудь. || у знач. ім. послі/дні, ніх, мн. Найгірші з поміж інших … Український тлумачний словник
посліпнути — і послі/пти, пнемо, пнете, док. Осліпнути, втратити зір (про всіх чи багатьох, також про очі). || На короткий час утратити здатність бачити (від яскравого світла, сяйва, блиску і т. ін.) … Український тлумачний словник
послівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
послівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
послідкувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
послідний — прикметник останній діал., арх … Орфографічний словник української мови
послідовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
послідовний — прикметник … Орфографічний словник української мови