-
1 поскакати
-
2 поскакати
1) поскака́ть, попры́гать2) ( поехать вскачь) поскака́ть; (уйти, удалиться скача) ускака́ть3) (диал.: провести некоторое время танцуя) потанцева́ть -
3 gallop away
-
4 trot off
phr vвіддалитися або поскакати риссю -
5 gallop away
-
6 trot off
phr vвіддалитися або поскакати риссю -
7 лошадь
(научн. назв., Equus caballus L.) кінь (р. коня, мн. коні, коней); (в просторечье) кінь, коняка (ж. и (реже) м. р.), конина (ж. р.), соб. кінва, коньва. [Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (Номис). Мучить бідну коняку (Коцюб.). Ой, у мене був коняка (Щог.). Жінки поганяли конину (Франко). Волів у нас менше, ніж коньви тієї нещасної (Звин.)]. -шадь арабская - арабський кінь. -шадь донская - дінський кінь, дінчак (-ка). -шадь вороная - вороний кінь, ворон-кінь, воронько, (кінь-) воронець (-нця). -шадь гнедая - гнідий кінь, гнідаш (-ша), гнідан (-на), гнідко (-ка). -шадь серая, серой масти - сивий (ум. сивенький) кінь, сиваш (-ша), сивко (-ка). -шадь в яблоках - кінь у яблуках, зозулястий кінь. -шадь верховая - верховий кінь. -шадь водовозная - водово[і]зка, водово[і]з (-воза). -шадь вьючная - в'ючний, батовий кінь, в'ючак (-ка). -шадь дышельная - дишельний кінь. -шадь заводская - завідський кінь. -шадь запаленая - запалений, дихавичний кінь. -шадь коренная, оглобельная - см. Коренник 1. -шадь ломовая - см. Ломовик 1. -шадь подручная, пристяжная - см. под Подручный 2, Пристяжной. -шадь седлистая, с вогнутой спиной - линкуватий, лучкуватий кінь. -шадь скаковая, беговая - скаковий, перегоновий кінь. -шадь упряжная - запряжний кінь. Пара -дей, везущих враз - одноразні коні. Одной -дью, парой (на паре) -дей - однокінь, парокінь (удвукінь). [Однокінь везуть мерця (Кониськ.)]. -ди оббили ноги - коні пообсікалися, позасікалися. Править -дью - см. Править 1. Сесть на -шадь - сісти на коня. Пустить -шадь во весь опор - см. Пускать 1. Поскакать на -дях - поскакати кіньми (на конях), побігти кіньми. Водяная -шадь - см. Гиппопотам.* * *кінь, род. п. коня́; коняка, кони́на -
8 подрожать
подрижати, подриготіти потремтіти, потруситися, (насмешливо) попоїсти дрижаків, поскакати халяндри.* * *потремті́ти, подрижа́ти; ( потрястись) потруси́тися, нахапа́тися дрижакі́в; ( о струне) побрині́ти; ( о свете) помигті́ти, помиготі́ти; ( сотрясаясь) подвигті́ти -
9 поплясать
потанцювати, потанчити, погуляти, поскакати. Срв. Плясать.* * *потанцюва́ти -
10 попрыгать
пострибати, поскакати (трохи, деякий час).* * *постриба́ти, поплига́ти, поскака́ти; ( долго) попоскака́ти -
11 поскакать
1) поскакати, побігти, погнати конем;2) (попрыгать) пострибати, поплигати.* * *поскака́ти; ( попрыгать) постриба́ти, поплига́ти; ( скакать долго) попоскака́ти -
12 атла-
I1. крокувати СБ, переступати О; атлап кроком, переступцем О; бир адым атла- ступити один крок К.2. скакати, стрибати, перескакувати, перестрибувати, кидатися ВН, Г-СК; мен атлам т'ечем ону я перескочу через нього У; ӧзендэн атла- перестрибнути через річку СГС.IIсідати на коня; атлаған йан сторона, з якої сідають на коня К; ат атла- сідати на коня СГ; атлап т'ет- поскакати БТ.додавати, розбавляти, розводити ВН; хатыхны атлап ашайлер чырлама бе хатих, розбавивши, їдять із чебуреками ВН; сӱзӱльген хатыхны атлайлер сув блен зціджений хатих розводять водою ВН.IVчистити, обчищати (овочі) Г, НКД; див. артла-.Vбити, колотити БТ. -
13 зыбырда-
побігти бігом, помчатися, кинутися стрімголов, поскакати П, О; зыбырдар т'ит- побігти стрімголов, рвонутися з місця й швидко побігти П. -
14 зырла-
зриватися, рвонутися, поскакати Б, швидко побігти У, СЛ, К, полетіти Г; зырлай т'етий У, зырлады т'итти Г він зірвався і швидко побіг.
См. также в других словарях:
поскакати — ачу/, а/чеш, док. 1) Почати скакати, стрибаючи, пересуватися в певному напрямі. || Побігти навскач (перев. про коней). || Почати рухатися в якомусь напрямі, раз у раз ударяючись об землю та пружно відскакуючи від неї (про предмети). 2) Навскоки,… … Український тлумачний словник
поскакати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
наскакатися — скачу/ся, ска/чешся, док., розм. Поскакати багато, досхочу … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник