-
1 поселенець
-
2 поселенець
-
3 поселенець
- нцяпоселе́нец -
4 поселенець
მოსახლე -
5 მოსახლე
поселенець -
6 indvåner
поселенець -
7 nybygger
поселенець -
8 settler
-
9 поселенец
поселенець (-нця), осельник, (из первых: пионер) осадчий (-чого), осадник.* * *поселе́нець, -нця; оса́дчий, -ого, оса́дниквоенный \поселенец — ист. військо́вий поселе́нець
-
10 homesteader
n амер.гомстедер; поселенець — власник ділянки; фермер-поселенець* * *n; амер.гомстедер; поселенець, який отримав ділянку; фермер з поселенців -
11 colonist
nколоніст; поселенець* * *nколоніст, поселенець -
12 colonizer
n1) колонізатор2) колоніст, поселенець* * *n2) колонізатор3) поселенець, колоніст4) aмep.; cл. виборець, що отримав право голосу незаконно -
13 settler
n1) поселенець, колоніст2) постійний мешканець3) особа, яка призначає пенсію (ренту)4) розм. нищівний удар; вирішальна подія; вирішальний аргумент5) тех. відстійник; сепаратор* * *n2) поселенець, колоніст; постійний житель3) = settlor4) cл. нищівний удар; вирішальна подія, вирішальний доказ5) тex. відстійник, сепаратор -
14 sooner
n1) розм. той, хто ухиляється, сачок2) амер. поселенець, що самочинно захопив ділянку3) жарт. оклахомецьa sooner dog — амер., мор., розм. добрий їдець, але поганий вояка
S. State — амер. «Штат Землезагарбників» (жартівлива назва штату Оклахома)
* * *n1) cл.; icт. поселенець, який самовільно захопив ділянку; ( Sooner) оклахомець2) людина, яка вміє забігти вперед, обігнати інших; проноза -
15 colon
-
16 eigntyniner
амер.; іст. -
17 emancipist
n австрал.колишній каторжник; в'язень, що відбув строк покарання* * *[i'mʒnsipist]n; австрал.; іст.поселенець; каторжник, що відбув строк покарання -
18 expiree
nв'язень (який відбув строк)* * *[ekspai'riː]n; австрал.; іст.поселенець, що відбув термін каторги -
19 pilgrim
1. n1) пілігрим; прочанин, паломник2) мандрівникP. Fathers — іст. англійські колоністи, що поселилися в Америці у 1620 р.
2. v1) ходити на прощу2) мандрувати* * *I ['pilgrim] n1) пілігрим, прочанин; пoeт. мандрівник; блукач2) cл. перший поселенець, колоніст3) icт. (Pilgrim) один з перших англійських колоністів в Америці4) cл. приїжджий; прибулийII vздійснювати паломництво, мандрувати -
20 planter
n1) садильник2) с.г. садильна машина, сівалка3) плантатор4) колоніст5) розм. удар6) австрал. конокрад7) норовистий кінь* * *I n1) садильник (той, хто саджає)2) c-г. садильник; сівалка3) плантатор4) icт. поселенець, колоніст5) удар6) cл. декоративний квітковий горщик, кашпо; діжка для пальми; ящик для кімнатних рослинII n1) aвcтpaл. конокрад2) упертий кінь
См. также в других словарях:
поселенець — нця, ч. 1) Той, хто оселився у новому, необжитому місці. || Той, хто вселився в нову квартиру, новий будинок і т. ін. 2) У дореволюційній Росії – той, кого заслано на поселення (у 3 знач.); засланець … Український тлумачний словник
поселенець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
засельник — а, ч., діал. Поселенець … Український тлумачний словник
новосел — а, ч. Людина, що недавно поселилася де небудь; новий поселенець … Український тлумачний словник
осадчий — чого, ч., заст. 1) Перший поселенець; засновник населеного пункту. 2) Довірена особа, що зманювала кріпаків утікати, переселятися на вільні, незаймані землі … Український тлумачний словник
оселенець — нця, ч., розм., рідко. Те саме, що поселенець … Український тлумачний словник
оселець — льця, ч., діал. Поселенець … Український тлумачний словник
осельник — а, ч., діал. Поселенець … Український тлумачний словник
пікінер — а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив в Україні та брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападів кримських татар і турків … Український тлумачний словник
посадник — а, ч. 1) іст. У Київській Русі – намісник князя. || У Новгороді 12 15 ст. та Пскові 14 16 ст. – виборний правитель з бояр. 2) заст., рідко. Те саме, що поселенець … Український тлумачний словник
поселениця — і, поселе/нка, и. Жін. до поселенець … Український тлумачний словник
