-
1 порівнянні поняття
-
2 порівнянність
-
3 порівнянність
- остісравни́мость; соизмери́мость, сопостави́мость -
4 у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року
( четвертим кварталом) fourth-to-fourth ( quarter)Українсько-англійський словник > у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року
-
5 у порівнянні з попереднім роком
year on year (yoy); year over year (yoy)Українсько-англійський словник > у порівнянні з попереднім роком
-
6 порівняння
сcomparison; ( фігура мови) simile; collationвитримати порівняння — to bear ( to stand) comparison
над (усяке) порівняння — incomparable, beyond compare ( comparison), past comparison, without parallel
в порівнянні — in comparison ( with), compared (to, with)
-
7 частково легований порошок
= частково попередньо легований порошокru\ \ [lang name="Russian"]частично легированный порошок, частично предварительно легированный порошокen\ \ partially alloyed powderde\ \ [lang name="German"]teillegiertes Pulver, anlegiertes Pulverfr\ \ \ Doudre Dartiellement alliéeлегований порошок, частинки якого за хімічним складом відрізняються від матеріалу, що виготовляється; переробка такого порошку забезпечує кращу хімічну однорідність порошкового матеріалу і кращі властивості порівняно з сумішами з елементних порошків; частково леговані порошки легше пресуються у порівнянні з повністю легованими порошками; прикладом є леговані залізні порошки, що містять Ni, Cu, Mo, з яких у сумішах із графітом одержують порошкові леговані сталіТермінологічний Словник "Метали" > частково легований порошок
-
8 естетика
ЕСТЕТИКА ( від грецьк. αίσυητιυόζ - здатний відчувати) - загальна характеристика певної сфери пізнання ("нижчої теорії пізнання" у порівнянні з логікою) (Баумгартен). Це визначило в подальшому долю Е. порівняно із "філософією мистецтва", яка мала попередню багатовікову історію. Кант ("Критика здатності судження") сформулював принцип автономії Е. та мистецтва, показавши, що його не можна зводити до чуттєвоприємного, утилітарно-доцільного та раціонально-дискурсивного. Доцільність Е. міститься не в самих речах та їхніх об'єктивних властивостях, а у відношенні їх до суб'єкта та його здібностей, в почутті задоволення, обумовленому вільною грою розуму та уяви при безпосередньому спогляданні речей. У європейській традиції Е. остаточно визначилась як галузь філософського знання, виробленого нім. класичною філософією В. ирішальним поштовхом до розвитку Е. послужила кантівська ідея "незацікавленості судження смаку". Кантівські ідеї автономії естетичного і розуміння його як ланки між емпіричною необхідністю та моральною свободою були розвинуті Шиллером ("Листи про естетичне виховання") у тлумаченні Е. як самостійної сфери "гри" та "видимості", як образу, що поєднує форму і матерію, чуттєвість і духовність людини. Якщо Кант ще залишається на позиції Баумгартена і називає Е. наукою про "правила чуттєвості взагалі", то Гегель ототожнює Е. з "філософією мистецтва", оскільки її предметом є "царство прекрасного", або художня творчість. У зв'язку з цим категорія Е. не знаходить у Гегеля безпосередньої розробки, хоч категорія "прекрасного" як "чуттєвого явлення ідеї", як єдності ідеї та її індивідуального втілення в дійсності певною мірою є також характеристикою Е. в сфері мистецтва. З розвитком позитивізму проблеми "філософії мистецтва" залишаються поза увагою естетиків, які намагаються пояснити естетичні феномени з огляду на емпіричні дослідження та дані конкретних наук З. відси бере свій початок проблема розмежування та визначення своєрідності "художнього" та Е., естетичної діяльності і мистецтва тощо. Водночас набувають поширення соціологічні (Спенсер, Конпг), психофізіологічні (Фехнер), психологічні (Ліппс), культурологічні (Тейлор) дослідження феноменів Е. як таких, що вийшли за межі мистецтва і ототожнюються з усією сферою культури. З кін. XIX ст., особливо під впливом неокантіанської школи філософії, що запровадила ціннісне розуміння естетичного, ідей Кассирєра про символічну природу культури та мистецтва, принципової спорідненості естетичної і міфологічної свідомості в герменевтиці Гадамера на нових засадах сформувалось уявлення про всезагальність Е. як ціннісної експресивної форми, властивої людській культурі в цілому. Іншим шляхом до обґрунтування всезагальності Е. йшов марксизм, який пов'язував Е. із практичною діяльністю людини, через дослідження загальних закономірностей практично-духовного освоєння людиною дійсності, яка робить спроможним естетичне відношення і сприйняття. Марксистське уявлення про всезагальність Е. знайшло свій розвиток у критиці репресивної тотальності й афірмативного мистецтва Адорно, а також запропонованій Бодріяром концепції "трансестетики". Наголошення всезагальності у марксистській Е. суголосне апології сакрального теургічного призначення естетичного у рос. релігійній філософії (Флоренський, Федоров). Проблеми співвідношення Е. та раціонального, Е. та етичного, Е. та утилітарного, Е. та художнього залишаються актуальними теоретичними проблемами сучасної Е.О. Білий, Л. Левчук -
9 в
= у; прийм.(в вжив. після слів, що закінчуються на голосну; у вжив. після слів, що закінчуються на приголосну)1) (позначає місце: десь, в чомусь) in; (в установі, у невеликому місті) at2) (позначає напрям, зміну положення) into3) ( позначає рух) to; ( про місце призначення) for4) (при позначенні року, місяця) in; (з назвами днів тижня, чисел місяця) on; ( при позначенні певного моменту часу) at5) ( y когось) with, at smb.'s place6) ( від когось) from, of7)у мене є — І have, I have got
9) ( різні випадки вживання)в активі прям. i перен. — on the credit side
в асортименті — in stock, in assortment
в дії — afoot, ( про підприємство) on stream
у безвихідному положенні — at bay, in a cleft stick
у безладі — confusedly, hugger-mugger, helter-skelter
у бойовій готовності — in fighting trim, ready/prepared for action, on a war footing
у великій кількості — abundantly, in abundance, in volume, in quantity, in large quantities
у майбутньому — in the future, hereafter; in future, for the future ( надалі)
грати в теніс — to play tennisВааль ч геогр. Vaal ( ПАР)
-
10 куди
1) (питальн. і відносн.) where, which way?куди ви йдете? — where are you going (to) ?
я не знаю, куди ми йдемо — I don't know where we are going
2)3) ( навіщо) what for4) ( при порівнянні - далеко) much, much more, farкуди краще — much ( far) better
5)куди тобі (вам)! — you'll never be able to do it!; it is out of your reach!
хоч куди — fine, excellent, couldn't be better
-
11 супроти
against; in spite of -
12 як
I ч зоол.( тибетський бик) yakII пр.1) (яким чином, якою мірою) howяк би це зробити? — how is it to be done, I wonder?
як (ви) — поживаєте?, як ся маєте? how do you do?, how are you?
як це так? — how is so?, how is that?
як довго? — how long? як справи? how are you getting on?, how are things?
2) (при запитанні про ім'я, назву тощо) what3) (при висловленні обурення, здивування) whatяк, він пішов? — what, he has already gone?
4)як не…, хоч як… — however…
як не важко — however difficult it is; як не пізно however late it is
як би то (там) не було — at any rate; however that may be
як кому, кому як — it is not the same with everybody
ось як! — really!, you don't say so!
як би не так! — not likely!, nothing of the kind!
як вам сказати — how shall/should I put it?
як видно — evidently, apparently
III спол.як видно — з as can/may be seen, as evident ( з чого-небудь - from)
1) ( при порівнянні) as, likeлютий, як тигр — fierce as a tiger
я живу, як інші — І live as others do
як і раніше — as before, previously
як і у випадку — as with, as in the case of, as is the case with
як вкопаний — stock-still, transfixed, rooted to the ground, stone-still
як навмисно — as ( ill) luck would have
2) ( коли) when; ( відтоді як) sinceяк тільки — as soon as; when
в той час, як — whereas, while
до того, як — till, until
після того, як — since
3) (крім, тільки) but, except; як не but4) ( якщо) if; ащо, як він спитає? — and what if he asks?
5)як…, то… — if…, then…
як не хочеш, то й не йди туди — don't go there if you don't want to
як наприклад — as, for instance
як раптом — when suddenly, when all of a sudden, when all at once
як на нього — as to him, for his part, as far as he is concerned
як би не… — however…, no matter how
як завжди — as ever, as always, as usual
як…, так — і both… and…
як ведеться — as usual, is customary, is the custom
як з'ясувалося — as it turned out, as it proved
як мовиться, як кажуть — as they say, as the saying goes
як же! — sure!; why, of course!
як сказати — it all depends; how shall I put it, how shall I say
як відомо — as is well known, as everybody knows
як мінімум — at the minimum, at the least
як не дивно — strangely enough, strange though ( it may seem); як одне ціле as a single whole, as a unit; як заведено, як належить, як
годиться — properly, duly; downright, as it should be, as expected; як правило as a rule, generally, usually; як
прийнято — as is the convention, as is customary
як — так? you don't say!; як завгодно anyhow, however; any way one likes; як
-
13 м'який прошарок
ЗВru\ \ мягкая прослойкаen\ \ soft interlayerde\ \ [lang name="German"]Weichzwischenschicht, Weichzwischenlagefr\ \ \ couche douceділянка з'єднання, на якій метал має знижену твердість у порівнянні з металом сусідніх ділянок -
14 об'ємна дифузія
ru\ \ объемная диффузияen\ \ [lang name="English"]bulk diffusion, volume diffusion, lattice diffusionde\ \ Volumendiffusionfr\ \ \ diffusion volumiqueдифузія в об'ємі матеріалу; характеризується найвищою величиною енергії активації і низьким значенням коефіцієнтів дифузії в порівнянні з поверхневою і зерномежовою дифузіями -
15 поверхнева енергія
ru\ \ поверхностная энергияen\ \ surface energyde\ \ Oberflächenenergiefr\ \ \ [lang name="French"]énergie superficielle, énergie de surfaceнадлишок енергії поверхневого шару на межі поділу фаз у порівнянні з відповідною об'ємною енергією самих фаз -
16 поле далекодіючих напружень
en\ \ long-range stress fieldполе напружень, що діють на великих відстанях у порівнянні з міжатомнимиТермінологічний Словник "Метали" > поле далекодіючих напружень
-
17 рідиннофазове спікання
ru\ \ жидкофазное спеканиеen\ \ liqiud phase sinteringde\ \ [lang name="German"]Schmelzsinterung, Sinterung mit flüssiger Phasefr\ \ \ frittage avec phase liquideспікання порошкової формовки при наявності рідкої фази; перевагами в порівнянні зі звичайним твердофазовим спіканням є швидкість спікання, можливість одержання безпористих матеріалів -
18 телуристий свинець
ru\ \ теллуристый свинецen\ \ tellurium leadde\ \ Tellur-Bleilegierungfr\ \ \ alliage de tellure et plombсвинцевий сплав, що містить малу кількість телуру (до 0,1%); у порівнянні зі свинцем має підвищену стійкість у кислих розчинах, зокрема, розчинах H2SO4, і більшу жароміцність: труби зі сплаву витримують тиск на 75% вищий, ніж свинцеві труби; застосовується в хімічних апаратах, акумуляторах і як кабельний сплав -
19 аналітична філософія
АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ - два пов'язані між собою напрями у філософії: логічний позитивізм та, як його суттєво видозмінене продовження, - лінгвістична філософія. Лінгвістичну філософію можна розглядати як певне відгалуження від логічного позитивізму, оскільки після її появи деякі з логічних позитивістів залишалися вірними основному духові логічного позитивізму. Хронологічні межі А.ф. - поч. 20-х - 60-ті рр. XX ст. У ширшому та вільнішому значенні висловом "А. ф." позначають таку тенденцію сучасної філософії, в якій існує підвищена увага до способу висловлювання думки, до аналізу та уточнення значень і смислів. Одним із перших джерел логічного позитивізму стали філософські праці Рассела "Наше знання зовнішнього світу" та "Філософія логічного атомізму". Рассел, заперечивши ідеалістичну онтологію Вредлі (духовна єдність буття), прийняв плюралістичну онтологію: першоелементами всього існуючого в його онтології є різнорідні види буття - такі, як ознаки та відношення. Ці першоелементи доступні досліднику у вигляді "фактів": Рассел не вважав їх ні ідеальними (суб'єктивними), ні матеріальними, а нейтральними. Тому свою концепцію він називав також терміном "нейтральний монізм". Другим засновником ідей логічного позитивізму був Вітгенштайн, який у 1921 р. опублікував "Логіко-філософський трактат", що став своєрідною програмою для логічного позитивізму. Висловом "логічний позитивізм" у його вузькому значенні позначають філософію Віденського гуртка, який виник у Відні на поч. 1920-х рр., і до якого входили Карная, Шлік, Нейрат, Фейгл та Вайсман. Висловом "лінгвістична філософія" позначають досить широкий філософський рух, започаткований у 30-х рр., основними центрами якого стали Кембридж та Оксфорд. Лінгвістичну філософію переважно важають варіантом А.ф. (хоча іноді її протиставляють А.ф., звужуючи поняття останньої до традиції логічного позитивізму). Засновником лінгвістичної філософії вважають "пізнього" Вітгенштайна, який переглянув свою філософську концепцію, сформульовану в "Логіко-філософському трактаті", і обґрунтував принципово відмінну від попередньої філософську концепцію. У розробці своїх нових ідей він зазнав деякого впливу "неореалізму" Мура, що ґрунтувався на реабілітації "здорового глузду". У цій праці зазнає принципового перегляду теорія значення і ставлення до повсякденної мови. Суть нової концепції полягала в тому, що значення не є предметом (як було прийнято в концепції іменування), а способом застосування висловів. Вітгенштайн, розрізняючи (слідом за Сосюром) мову і мовлення, показував це на прикладі гри в шахи: правила гри в шахи - це мова, а ті партії, які розігрують гравці, - мовлення. Звичайно, самі правила виникли в процесі гри і в результаті домовленості щодо правил використання фігур, але позаяк вони виникли, то з'явилася й різниця між самими правилами і їх використанням. Розуміння значення як способу застосування означало принципову зміну у філософській семантиці - перехід від т. зв. "реалістичної" семантики до прагматичної. У семіотиці прагматика, таким чином, мала включати також семантику. З цього погляду відкидалися деякі з принципів логічного позитивізму - передусім емпіричний фундаменталізм разом з принципом емпіричної верифікації. Метафізика та філософія ставали одним із можливих видів мовних ігор. Звичайна мова відтак більше не оцінювалась як недосконала (у порівнянні з штучною символічною мовою, пристосованою для логіки і математики). Оскільки первинною мовою була безперечно звичайна мова (адже штучні спеціальні мови виникли на її основі), то шляхом для з'ясування значення тих чи тих термінів може бути з'ясування тих первинних значень повсякденної мови, на основі яких був введений певний термін. Значення того чи того терміна потрібно розглядати з погляду історії його використання. Це пояснює те місце, яке в лінгвістичній філософії зайняла повсякденна мова та аналіз повсякденного застосування висловів для виявлення (часто прихованих, неусвідомлених) значень. Тому лінгвістична філософія має ще іншу паралельну назву - "філософія звичайної мови".В. Лісовий -
20 визначеність
ВИЗНАЧЕНІСТЬ - поняття методології науки, завдяки якому оцінюються виражальні можливості дедуктивної теорії І. снують два типи В.: семантична, що характеризує відображеність об'єктів дійсності, їх властивостей і відношень у дедуктивній теорії, та синтаксична, що вказує на взаємозв'язок термінів теорії, можливість визначення одних через інші. У сучасній логіці формальні критерії В. уточнюються за допомогою логічної семантики і синтаксису логічного (інтерпретація, виконуваність, доведеність) В. ластивості В. мають важливе значення при спрощенні, порівнянні теорій, оцінці їх змістовності.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
порівнянність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
порівнянність — ності, ж. Абстр. ім. до порівнянний … Український тлумачний словник
порівняльний — а, е. 1) Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Порівняльна педагогіка. Порівняльне мовознавство. || Одержаний внаслідок порівняння. •• Порівня/льна педаго/гіка галузь… … Український тлумачний словник
порівняний — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до порівняти I. 2) у знач. прикм.Який визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; відносний. || Не цілковитий, не повний, не дуже великий порівняно з іншими. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до… … Український тлумачний словник
порівнянний — а, е. Якого можна порівняти з іншими. Порівнянні величини. || Якого можна виміряти однаковою мірою з чим небудь іншим; сумірний, спільномірний. •• Порівня/нна ціна/ ціна подібного товару у країні експорту, що практикується у звичайних… … Український тлумачний словник
сальдо — невідм., с. 1) Різниця між надходженням (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського обліку. •• Акти/вне (позити/вне) са/льдо перевищення надходження над видатком у торговельному чи платіжному балансі. Де/бетове са/льдо перевищення підсумкових … Український тлумачний словник
газоконденсатно-нафтовий поклад — газоконденсатно нефтяная залежь gas condensate and oil deposit *Gaskondensatlager mit industrienutzbarem Ölsaum поклад, що містить газоконденсатну шапку і нафт. облямівку пром. значення. Складається з двох термодинамічно рівноважних фаз:… … Гірничий енциклопедичний словник
відносний — 1) (який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим н. іншим), порівняний, релятивний 2) (не цілковитий, не повний, не дуже великий порівняно з іншим), порівняний … Словник синонімів української мови
вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна … Архітектура і монументальне мистецтво
відносний — а, е. 1) Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. •• Відно/сна воло/гість (пові/тря) фіз. відношення абсолютної вологості… … Український тлумачний словник
так — присл. 1. 1) Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. || Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії. || Уживається в головному реченні у функції… … Український тлумачний словник