порадити

См. также в других словарях:

• порадити — джу, диш, док. 1) перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити за яких небудь обставин, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. || тільки кого. Наставити на добрий розум. ||… …   Український тлумачний словник

• порадити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• порекомендувати — у/ю, у/єш, док. 1) перев. неперех., з інфін. Порадити, запропонувати комусь зробити що небудь. 2) перех. Даючи добру характеристику кому небудь, порадити звернутись до нього в якійсь справі, прийняти на роботу тощо. 3) перех., рідко. Знайомлячи… …   Український тлумачний словник

• звеліти — лю/, ли/ш. Док. до веліти 1). || Порадити що небудь …   Український тлумачний словник

• навід — воду, ч., заст. Вказівка, порада. •• Да/ти на/від дати вказівку, порадити, навчити, як треба зробити що небудь …   Український тлумачний словник

• нараяти — а/ю, а/єш, док. Те саме, що порадити …   Український тлумачний словник

• порадний — а, е. Спроможний порадити …   Український тлумачний словник

• пораяти — а/ю, а/єш і рідко пора/їти, а/ю, а/їш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал. Дати пораду, порадити. || Допомогти радою, надати якусь допомогу в скрутних обставинах. || Підказати, до кого звернутися, кого, що обрати, узяти і т. ін. || у… …   Український тлумачний словник

• прирадити — джу, диш, док. 1) розм. Те саме, що порадити. 2) діал. Вирішити …   Український тлумачний словник

• прираяти — а/ю, а/єш, док., перех., з інфін., розм. Те саме, що порадити …   Український тлумачний словник

• сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… …   Український тлумачний словник