попастися

1) popaść się (бути спійманим, опинитися, траплятися)

2) popaść się (від: пасти)

1) ( спійматися) to be caught, to get

2) ( зустрічатися) to come across

 попастися (про тварин)

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

попасться

1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);

2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.

* * *

несов.; сов. - поп`асться

1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити

2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися

3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

1. n

1) сплеск (від падіння у воду)

2) важке падіння

3) шотл. злива

4) розм. купа; група; зграя

2. adj

1) повний, огрядний

2) пухкий; круглуватий

3) натоптаний, напханий; пухлий

4) налитий (про зерно)

5) повновагий

6) неабиякий, чималий

7) прямий, рішучий, категоричний

8) прямовисний, вертикальний

3. adv

1) несподівано, зненацька, раптом

2) прямо, відверто

4. v

1) вигодовувати, відгодовувати (птицю тощо)

2) робити товстим (огрядним)

3) роздуватися; набрякати

4) бучити (шкіру)

5) бухати (ся); гепати

6) ускочити, ушелепатися, попастися (into)

7) розм. бовкати, ляпати (язиком)

8) голосувати лише за одного кандидата (for)

* * *

1) повний; пухлий; округлий; набитий, пухкий

2) повновагий ( про монету); c-г. виповнений, гарного наливу ( про зерно)

3) неабиякий, непоганий

1) відгодовувати

2) робити товстим, пухким (plump up, plump out); товстішати, повніти; роздуватися, розпухати (plump up, plump out)

3) cпeц. набухати; бучити ( шкіру)

1) сплеск ( від падіння у воду); важке падіння; звук від сплеску, важкого падіння; бухання, плюхання

2) дiaл. злива

3) cл. удар, ляпас

1) раптово, несподівано

2) прямо, без натяків

3) важко, з грюканням

4) ( прямо) вниз; прямо, просто

1) бухати, шльопати, шпурляти ( plump down); бухатися, шльопатися; негайно оплатити; викласти ( гроші)

2) потрапити, вляпатися, попастися (у що-небудь; plump in)

3) бухнути, бовкнути ( plump out)

4) ( for) голосувати тільки за одного кандидата ( при можливості віддати голос декільком); виступати "за", рішуче підтримувати

5) звеличувати, розхвалювати

6) дiaл. лити як з відра ( про дощ)

7) cл. ударяти; стріляти

1. n

1) капкан; сильце

2) пастка, западня

3) люк

4) розм. сищик; поліцейський

5) двоколка на ресорах

6) тех. сифон

7) pl розм. стендова стрільба

8) рад. загороджувальний фільтр

9) pl амер. ударні інструменти в оркестрі

10) розм. рот, паща

11) pl пожитки, особисті речі; багаж

12) розм. попона

13) геол. трап, базальт, діабаз

14) геол. складка, монокліналь

2. v

1) ставити капкани (сильця)

2) ловити капканом (сильцем)

3) заманювати в пастку; обманювати

4) тех. поглинати; уловлювати; відокремлювати; затримувати

5) військ. оточувати

6) розм. наряджати, прикрашати

* * *

1) капкан

2) пастка

3) ресорна двоколка

4) = trap-door

5) cл. сищик, поліцейський

6) pl; див. trap-shooting

7) pl; aмep. ударні інструменти в оркестрі

8) cл. паща, глотка

9) cпeц. сифон; трап

10) елк. фільтр, що загороджує; дросель

11) = trap mine

12) переривання ( при виникненні непередбаченої ситуації)

13) xiм. газонафтовий сепаратор, трап

••

1) ставити капкани, пастки; ловити капканом, сильцем

2) заманювати в пастку, влаштовувати пастку; одурювати

3) cпeц. поглинати, уловлювати, відокремлювати

4) війск. оточувати, затримувати

5) cпopт. зупиняти підошвою ноги ( м'яч у футболі)

6) фiз. захоплювати, полонити

7) переривати ( програму)

1) pl особисті речі, пожитки; багаж; pack up your traps збирай свої пожитки

2) icт. попона

1) трапп, базальт, діабаз

2) складка, монокліналь

1) капкан

2) пастка

3) ресорна двоколка

4) = trap-door

5) cл. сищик, поліцейський

6) pl; див. trap-shooting

7) pl; aмep. ударні інструменти в оркестрі

8) cл. паща, глотка

9) cпeц. сифон; трап

10) елк. фільтр, що загороджує; дросель

11) = trap mine

12) переривання ( при виникненні непередбаченої ситуації)

13) xiм. газонафтовий сепаратор, трап

••

1) ставити капкани, пастки; ловити капканом, сильцем

2) заманювати в пастку, влаштовувати пастку; одурювати

3) cпeц. поглинати, уловлювати, відокремлювати

4) війск. оточувати, затримувати

5) cпopт. зупиняти підошвою ноги ( м'яч у футболі)

6) фiз. захоплювати, полонити

7) переривати ( програму)

1) pl особисті речі, пожитки; багаж; pack up your traps збирай свої пожитки

2) icт. попона

1) трапп, базальт, діабаз

2) складка, монокліналь

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

1) попастися (бути спійманим; опинитися, траплятися)

2) попастися (від пасти)

1. n

1) принада; наживка

2) спокуса; спокушання

3) отрута для пацюків (комах тощо), інсектицид; засіб для знищення гризунів

4) їжа, закуска (в дорозі)

5) корм (для коней)

6) привал, відпочинок

7) годування коней (у дорозі)

8) цькування собаками

2. v

1) цькувати собаками

2) піддавати цькуванню (переслідуванню); дражнити, дратувати; не давати спокою

3) насаджувати наживку на гачок

4) ловити на вудочку

5) годувати коней (у дорозі)

6) робити привал (відпочинок)

7) зупинятися; жити тимчасово (десь)

8) затримуватися

9) заманювати, принаджувати; спокушати

* * *

1) принада; наживка

2) спокуса

3) отрута для пацюків, комах; інсектицид; засіб для знищення гризунів

4) цькування собаками

5) cл. гнів, лють

6) їжа, закуска ( у дорозі); корм ( для коней); привал; годівля коней ( у дорозі)

1) насаджувати наживку на гачок

2) ловити на вудочку, на принаду

3) зваблювати, спокушати

4) цькувати ( собаками)

5) цькувати; переслідувати; мучити, не давати спокою; дражнити, кепкувати

6) рідко годувати коней ( у дорозі); робити привал, зупинятися; затримуватися

1) (of, on) відступити, відмовитися (від переконань, принципу); порушити слово, відступитися; відговоритися, відкрутитися; ухилитися (від відповіді, обов'язку); уникати

2) провалитися; погоріти, загинути

3) попастися ( про злочинця); потрапити під арешт, у в'язницю

4) юp.; жapг. визнати себе винним в менш серйозному злочині, щоб уникнути суду за більш тяжким звинуваченням

1) спіймати у пастку (тж перен.)

2) заманювати в тенета; обплутати; спокусити

* * *

піймати в пастку; залучити, заманити в тенета; обплутати; спокусити; часто pass заплутатися в тенетах, попастися на вудку, піддатися ошуканству

1. n

1) стрибок

2) різке підвищення

3) здригання; сіпання; дрижання

4) мед. хорея, віттова хвороба

5) розм. біла гарячка

6) раптове підвищення води

7) геол. дислокація жили

8) ав., розм. переліт

9) амер., друк. продовження, перенесення на іншу сторінку

10) різкий перехід, розрив

11) розм. перевага

12) спорт. наскок; зіскок (із снаряда)

2. adj

1) що збігається; збіжний

2) рівний

3) точний

4) швидкий (про музику)

3. v

1) стрибати, скакати; плигати

2) скочити, зірватися (на ноги)

3) здригатися

4) перестрибувати, перескакувати, пропускати (тж jump over)

5) примусити (спонукати) стрибати

6) трясти

7) підніматися, підскакувати (про ціну, температуру)

8) підвищувати, піднімати (ціни)

9) сіпати, нити (про зуб)

10) збігатися, узгоджуватися

11) розм. накидатися; обвинувачувати; лаяти

12) захоплювати, заволодівати (чимсь)

13) тікати; рятуватися втечею

14) кін. зміщатися, викривлятися (про зображення на екрані)

15) тех. зварювати впритул

16) гірн. бурити вручну

17) амер., друк. продовжувати на наступній сторінці (про оповідання)

* * *

1) стрибок

2) здригання

3) pl ( the jumps) тремтіння; посмикування; нервове збудження; хвилювання, страх

4) pl; мeд. ( the jumps) хорея; прост. біла гарячка

5) aмep. ( вихідна) перевага

6) cл. вечірка з танцями

7) cл. музика свінг

8) раптовий підйом води

9) гeoл. дислокація жили; гipн. скидання

10) aв.; жapг. переліт

11) вiйcьк. кут вильоту

12) aмep.; пoлiгp. продовження, перенесення на іншу сторінку

13) обч. передача управління

14) кiнo тремтіння, хитання; нестійкість ( кадру)

15) неприст. статевий акт

1) стрибати, скакати; стрибати з екардиною

2) підхоплюватися (тж. to jump up); здригатися

3) перестрибувати (тж. jump over); проскакувати, робити пропуски ( про друкарську машинку)

4) перескакувати ( від одного до іншого)

5) змусити стрибати; трясти

6) підскакувати (про ціну.); підвищувати ( ціни); кapт. підвищувати гру, оголошену партнером, ( бридж)

7) смикати, нити ( про зуб)

8) збігатися, узгоджуватися

9) брати (шашку, шахову фігуру)

10) cл. накидатися; лаяти, обвинувачувати ( кого-небудь)

11) cл. бігти, рятуватися втечею

12) порушувати; діяти на порушення закону, правила e т. п.

13) кiнo зміщатися, спотворюватися ( про зображення на екрані)

14) тex. зварювати впритул

15) тex. розковувати, осаджувати метал

16) гipн. бурити вручну

17) aмep.; пoлiгp. продовжувати на іншій сторінці

18) icт., пoeт. ризикувати

19) to jump at smth охоче приймати що-небудь; ухопитися за що-небудь

20) to jump at smb кинутися до кого-небудь; обіймати кого-небудь

21) to jump (up) on smb лаяти, звинувачувати кого-небудь; зненацька накидатися на кого-небудь

1. n

1) сильце; тенета

2) западня, пастка

3) петля (хірургічний інструмент)

2. v

1) спіймати в западню (в пастку)

2) заманити в западню (в пастку)

* * *

1) сільце, тенета; пастка

2) петля ( хірургічний інструмент)

1) піймати в пастку

2) заманити в пастку, влаштувати пастку

1) (of, on) відступити, відмовитися (від переконань, принципу); порушити слово, відступитися; відговоритися, відкрутитися; ухилитися (від відповіді, обов'язку); уникати

2) провалитися; погоріти, загинути

3) попастися ( про злочинця); потрапити під арешт, у в'язницю

4) юp.; жapг. визнати себе винним в менш серйозному злочині, щоб уникнути суду за більш тяжким звинуваченням

піймати в пастку; залучити, заманити в тенета; обплутати; спокусити; часто pass заплутатися в тенетах, попастися на вудку, піддатися ошуканству

1) повний; пухлий; округлий; набитий, пухкий

2) повновагий ( про монету); c-г. виповнений, гарного наливу ( про зерно)

3) неабиякий, непоганий

1) відгодовувати

2) робити товстим, пухким (plump up, plump out); товстішати, повніти; роздуватися, розпухати (plump up, plump out)

3) cпeц. набухати; бучити ( шкіру)

1) сплеск ( від падіння у воду); важке падіння; звук від сплеску, важкого падіння; бухання, плюхання

2) дiaл. злива

3) cл. удар, ляпас

1) раптово, несподівано

2) прямо, без натяків

3) важко, з грюканням

4) ( прямо) вниз; прямо, просто

1) бухати, шльопати, шпурляти ( plump down); бухатися, шльопатися; негайно оплатити; викласти ( гроші)

2) потрапити, вляпатися, попастися (у що-небудь; plump in)

3) бухнути, бовкнути ( plump out)

4) ( for) голосувати тільки за одного кандидата ( при можливості віддати голос декільком); виступати "за", рішуче підтримувати

5) звеличувати, розхвалювати

6) дiaл. лити як з відра ( про дощ)

7) cл. ударяти; стріляти