помирати

1) голод, (изголодание) зголоднілість. [Почуття зголоднілости]. Утолять, утолить голод - заспокоювати (заспокоїти) голод, гамувати (угамувати) голод. Пухнуть с голоду - пухнути з голоду, голодом дебеліти. Морить, заморить голодом кого-л. - голодити, уголоджувати, (сов.) уголодити, поголодити кого. [Сам себе голодить (уголоджує) та збирає гроші]. Умирать от голода - помирати (мерти) голодом, з голоду. Терпеть голод - терпіти голодом, сидіти голодом. У меня волчий голод - їсти хочеться - аж шкура болить. Истомиться от голода - намлітися голодом;

2) (недород, бесхлебье) голоднеча, голод, голоддя. [Одно - безвіддя, друге - голоддя (Дума)]. Во время -да - під [в] голоднечу, за голода.

* * *

1) (однокровный) кревний, покревний. -ные родственники - кревні (-них), кревні родичі, кревна родина. [Він мені кревний родич (М. Грінч.). Ой як тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помирати (Пісня)]. Не -ный родственник - названий родич, (о мн.) названа родина. [Відцуралась мене вся кревна й названа родина (Пісня)]. -ное родство - кревність, покревність, кревна родинність. [Зрікаюсь кревности з тобою (Куліш). Не дозволяє нам родинність кревна з тобою битися кривавим боєм (Куліш)];

2) -ная нужда в чём - пекуча, пильна потреба чого. -ная обида - пекуча, смертенна образа. -ное мщение - кровопімста, родова пімства. Добытое -ным трудом, -ные денежки, -ный заработок - кривавиця. [Багатіє з моєї кривавиці (Харківщ.)];

3) (чистокровный) чистої крови, чистокровний. [Чистокровний кінь].

* * *

1) кро́вний; кревний

2) ( чистокровный - о лошадях) чистокро́вний, чи́стої кро́ві

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

вмирати

конати

помирати

угасати

умирати

мертвий

неживий

померлий

померти

помирати

убитий

 1. сходити;

 2. минати;

 3. відпадати, злазити;

 4. помирати (книжн.)

нечистий, поганий, бридкий, паскудний, гидкий, мерзенний, мерзотний, непридатний до їжі, зіпсований, заборонений релігією, погань, скверна, гидота, бридота, мерзота; дуйналар арам бана світ мені остогид, життя мені набридло ВН; бана дӱньйа ӧле дэ арам, беле дэ арам життя мені уприкрилось і так, і так Г; бир дэнеҗик бен севдим дэ — дӱнялар арам бана / мана я покохав одну-єдину — і життя стало мені поперек горла К; меэм саа арам да сучум йохтур я перед тобою нічим не завинив К; арам аша- говорити щось погане СМ, Б; арам ашама не шахруй СБЧ, не роби дурного СБ; арам д'ебер- / т'ет- дохнути від зарази, мору, пропадати пропадом СГ / СБ, Б; чох чобан арасна хой арам д'еберий СГ, чох чобан олан йере хойун арам т'итий — соймаа йетиштирамайяр СЛ коли чабанів багато, вівці пропадають, дохнуть від мору — їх не встигають різати; арам йағ неїстівний жир Г; дӱньйа она арам олду життя йому обридло Г; арам осун ашаан шийин щоб тобі не пішло на користь те, що ти їси Г; арам ӧль- помирати ганебною смертю СМ, СГ, СК; арам пара нечисті гроші СМ; арама чыхаҗах олар тахым да усі вони займатимуться негідними справами К; сендэн айаан малым арама чыхсын добро, яке я шкодую для тебе, нехай краще пропаде пропадом К; арам эт- псувати — воду, продукти, настрій, апетит СМ.

1. голодний; ачлары тойурур эди він годував голодних Г; ачха хазан астырма не доручай голодному варити їсти; ач бол- / олП, СМ / Б зголодніти, проголодатися; ач заман голодний час Б; ач оруч голодний піст — день посту, коли їжі не приймають зовсім О, К; ач хал- лишатися голодним У; ач — тапханда, зенгин — сағынғанда голодний (бідний) їсть, коли знайде, багатий — коли заманеться СБА; т'еменеге тох чалай, ачның ичи гырылдай ситий грає на скрипці, а в голодного деренчить у череві СБЧ; сениң пиширген ашыңы ач кӱчӱк дэ ашамай страву, яку ти приготував, не їстиме й голодний пес СБЧ.

2. голод; ачтан ӧль- помирати з голоду СМ; ачтан йебер- дохнути з голоду Г.

(битий)

1. закінчуватися, завершуватися, кінчатися; битти закінчилося ВН; хырарламахтан мал битмей — алла сахласын бермектэн від обіцянок худоба не закінчується, боронь боже роздавати СБА; вахтым битэҗек мій вік закінчиться Б; ишленип битти поробилося Г.

2. конати, помирати, умирати У.

3. щезати, зникати, танути СБФ; пор. пит-.

рости ВН-СК; нанелер битэр росте м'ята Г.

час, термін, строк, пора, доба, обставини; заманда іноді СБФ, К; вчасно О; заманнар гӱзель часи хороші СМ; аз замана за короткий час, незабаром, швидко СЛ, К; бир заман / бир заманда колись; коп заман довго П; бизим эв йанды дӧгӱш заманы наша хата під час війни згоріла СМ; не заман коли НМ, К; о заман тоді О, К; ӧлеҗек заманы чапаланый починає метушитися, коли прийшов час помирати НМ; хазған заманы коли копав П; эвель заманы раніше, в попередні часи П; эр заман завжди П, НМ, К; эст'и заманы у старі часи П; заман заманға уймаса, сен заманға уй / уйаҗахсы якщо обставини тобі не підходять, ти пристосовуйся до обставин НМ.

1. туга, смуток, сум.

2. турбота, клопіт, морока, клопітний, заклопотаний; не чӱн мӱшкӱль отурус? чому ти так заклопотаний? СБ; мӱшкӱль шей клопітна справа Г.

3. прикрий, тяжкий, сумний, печальний; айрылых ӧлӱмдэн мӱшкӱль розлука тяжча за смерть У; мӱшкӱль бела тяжке лихо ВН; не дэ мӱшкӱль ӧльмед'е як тяжко помирати К; мӱшкӱль дэрд тяжкий біль СГ; ғайып мӱшкӱль дэрд смертельне страждання СК; не мӱшкӱль дэртлере тӱштӱм яке тяжке горе спіткало мене СЛ.

(тынай) заспокоюватися, бути спокійним, відстоюватися ВН-СМ, Г-К; боран тынған буря стихла К; мезарына тынмасын да щоб він і в могилі не мав спокою ВН; җаным тынды моя душа заспокоїлася У; җель тынды вітер стих Б; тохтамай-тынмай безупинно, безперервно О.

подавати ознаки життя, реагувати Г, К; ич тынмай ніяк не зважає, мовчить Г, К; тынмайып йат- лежати, ні на що не реагуючи Г, помирати, не маючи спокою К; йатый биший тынмайып лежить, ні на що не реагуючи Г; бен олурум тынмаз ӧлӱ, тынмайып йатсам, не дэрсин? якщо я стану мерцем без ознак життя й лежатиму мертвий, що скажеш? Г, К.

пірнати, занурюватися, тонути О, Б, У, СЛ.

гинути, помирати Г.

1. душа, дух; життя; любий, милий; җан дэдигин — учар бир хуш

җан хафестэн учар бир кӱн душа, про яку ти кажеш, — летючий птах

одного дня вона вилетить із клітки СК; ай, не татлыдыр җан о, до чого солодка душа — як не хочеться помирати СК; җаннар духи Г; җаны йох бездушний С; не җаны стий, о бар є все, чого душі заманеться СМ; җаным мій милий, моя мила; җаным йаш я молодий душею У; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, моє око СК.

2. нумератив душа; эт'и җан дві душі, дві людини, двоє ВН; ӱч җан три душі, три людини, троє СЛ; алты җан хорандаларынен три душі з сім'ями К.

3. відкрита частина грудей; җан тэри піт на грудях СГ; …

ображатися У, співчувати ВН; җаны авруй він образився СБ, СМ, Б; җаны авурду він розпереживався СБ; йене маңа җаңы авуруй знову він на мене ображається; җан авурткривдити П, СМ, Б; җан авурушображатися один на одного О; җаны ағыр- а) ображатися ВН, Г, СК; җан авурмах йох образ немає ВН; җаным ағырый она я ображаюся на нього Г; б) жаліти Г, К; җаны ағырды він пожалів Г; җаны маа ағрый він пожалів мене К; эпсин җаннары она ағрый усі його жаліють СГС; җандан-мелалдан айрылдых ми втратили все на світі СБ; җан ал- забирати душу П; о кӱн меэм җаным ал в той день забери мою душу Б; ан сон ал җанымы а після цього забирай мою душу У; җан бекчиси ангел-заступник Г; җаны бар співчуває Б; йене җаны бар — доғмушу барйох знову ж співчуває — рідний усе-таки Б; җан бер- віддавати душу ВН; җаны битти він помер К; җан-гӧнӱльлан душею й серцем М; җан ғайып эт- губити душу М; җанна дэгсин / тийсин М / О хай дійде його душі — коли п'ють за покійного; җан йакспалити душу, скривдити М; җан йан- а) переживати Б; җаны йанған він переживає Б; б) відчувати відразу, нехіть, набридати К; җаным йанай ондан він мені набрид К; җаным йанды ондан я зненавидів його К; җан йах- мучити Б, сварити, розпікати К; сен меним җаным йахтын ти мені допік, ти мене дуже скривдив Б; җаным йухлай мене хилить у сон К; җаныны мейдана кор покладе свою душу за що М; җандан мусан- надіятися всією душею ВН; җан сакла- берегти душу М; җан сат- а) продавати душу; җанымы саттым я продав свою душу ВН; б) даремно довірятися СГ; җандан сев- кохати всією душею ВН; җан солдурзгубити душу СБ; йаш җанымы солдурдум я згубив себе К; җан сых- відчувати турботу К; җаныны сыхай його турбує, він турбується К; җан сыхылскучати СБФ, К; җаны сыхлый сердиться У; җан талаш- боротися зі смертю, битися в агонії, переживати душевну боротьбу, мучитися душею О, К; җан тырнашкребти на душі, нервувати НБЄ; җаным йерине т'ельди я заспокоївся К; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа відділилася від тіла СК; җан чекишпереживати агонію О, К; җаны чекиший він страждає душею СК, переживає агонію О; җаны чых- помирати СБ; җаны чығай душа вилетить П; җан эт- поминати К; машалла сениң җаныңа дивуюся тобі — таке сказав, зробив НМ; див. җанаш.

(ӧлер, ӧлӱй СГ,М, СК, Кб.; ӧлӱр СБ; ӧлий СБ, Б; ӧлей, ӧлий СМ) помирати, вмирати; ӧлӱр исем якщо умру СБ.

(ӧдӱ СГ, СК) жовч; ӧдӱ кӱйсӱн щоб у нього жовч перегоріла СГ; ӧтӱ патла- лякатися до смерті, помирати від страху Г, НЛ; ӧтӱн патлат- допекти, налякати ВН-П, Г, СЛ; ӧдӱнӱ патлаттым я його налякав, перепудив СК; ӧтӱ-мӧтӱ сытылған він перепудився, перелякався К; тапай ӧтӱн йағын знаходить те, чого так дуже хотів СЛ; пор. ӧд.