-
1 померлий
1) прикм. dead2) ч (як ім.) the dead; the departed, the deceased, the defunctпомерлий без заповіту (особа, яка не залишила заповіту) юр. — intestate
-
2 померлий
(ім.) dead man, deceased, decedent, defunct, departed, late -
3 покійний
1) прикм. ( померлий) late2) ч (як ім.) the deceased, the late, the defunct -
4 умерлий
тж. померлийthe dead, the departed, the deceased -
5 памерлы
мертвийнеживийпомерлийпомертипомиратиубитий -
6 позны
запізнитисязапізнілийзатримуватисяпізнійпізнопокійнийпомерлийспізнитисяспізнюватися
См. также в других словарях:
померлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до померти. 2) у знач. прикм.Який помер. || у знач. ім. поме/рлий, лого, ч.; поме/рла, лої, ж. 3) у знач. прикм. Який зник, пропав безслідно … Український тлумачний словник
померлий — ім. Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; небіжчик; новоспочилий ім.; заст. усопший ім … Словник церковно-обрядової термінології
померлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зойшлий — померлий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зейшлій — померлий, минулий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
мерлий — а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко. Мертвий (у 1 знач.); померлий … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
покійний — а, е. 1) Який помер, померлий. || у знач. ім. покі/йний, ного, ч.; покі/йна, ної, ж. Померла людина; небіжчик, небіжчиця. 2) рідко. Спокійний. || Зручний (про предмети) … Український тлумачний словник
небіжчик — Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; померлий ім.; новоспочилий ім.; заст. усопший ім … Словник церковно-обрядової термінології
померла — жін. до померлий … Словник церковно-обрядової термінології
мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… … Словник синонімів української мови