-
101 бюджетно-податкова політика
Українсько-англійський словник > бюджетно-податкова політика
-
102 гнучка бюджетна політика
-
103 грошова політика
-
104 грошово-кредитна політика
-
105 дефляційна політика
disinflation; disinflation policy -
106 дивідендна політика
-
107 дискреційна бюджетно-податкова політика
Українсько-англійський словник > дискреційна бюджетно-податкова політика
-
108 дискреційна фіскальна політика
Українсько-англійський словник > дискреційна фіскальна політика
-
109 жорстка бюджетна політика
-
110 жорстка кредитно-грошова політика
Українсько-англійський словник > жорстка кредитно-грошова політика
-
111 жорстка фіскально-грошова політика
Українсько-англійський словник > жорстка фіскально-грошова політика
-
112 кадрова політика
human resources management; personnel policies -
113 консервативна грошово-кредитна політика
conservative monetary policy; prudent monetary policy; disciplined monetary policyУкраїнсько-англійський словник > консервативна грошово-кредитна політика
-
114 ліберальна кредитно-грошова політика
liberal fiscal policy; easy-money policy; liberal monetary policyУкраїнсько-англійський словник > ліберальна кредитно-грошова політика
-
115 облікова політика
discount policy; accounting policies -
116 податково-бюджетна політика
Українсько-англійський словник > податково-бюджетна політика
-
117 помірна грошово-кредитна політика
disciplined monetary policy; conservative monetary policyУкраїнсько-англійський словник > помірна грошово-кредитна політика
-
118 фінансова політика
financial policy; financial policies -
119 фіскальна політика
-
120 ідеології політичні
ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНІ - сукупність взаємопов'язаних ідей, символів та переконань, призначених об'єднувати людей задля спільних політичних цілей та дій Н. а відміну від ідеологій-світоглядів (див. ідеологія), І.п. з'явилися тільки в останні століття європейської історії - у т. зв. епоху Модерну. У їхньому виникненні вирішальну роль відіграли концепції політичної філософії. Уточнення поняття "І.п." пов'язане з дискусією щодо співвідношення між течіями політичної філософії та І.п., які на них ґрунтуються. І перші, і другі, як правило, позначають одними і тими ж термінами - "лібералізм", "консерватизм", "демократичний соціалізм" ("соціал-демократизм"), "націоналізм" тощо. Відмінність полягає в тому, що політична філософія - це теоретична діяльність: політичні філософи обдумують політичні ідеї (звідси - важлива роль критичної перевірки, раціональної аргументації тощо). На противагу цьому, в І.п. більшу роль відіграють переконання; вони націлені на те, щоб спонукати людей до дії, об'єднавши їх у відповідному політичному русі. Тож хоча джерелом І.п. є ті чи ті ідеї політичної філософії, ідеологи мусять спрощувати ідеї, застосовувати символи, метафори, а то й ритуали, аби впливати не тільки на розум, а й на почуття та уяву. В І.п. більшу роль відіграють ціннісні переконання (на противагу критичній перевірці) і тому вони схильні до догматизму. Крім того, І.п. мусять пристосовуватися до психічних особливостей тих, кого прагнуть об'єднати, - до їхніх соціальних та економічних потреб, до стереотипів їхнього мислення та поведінки. Чим вищим стає рівень політичної культури суспільства, зокрема інтелектуальної культури, тим більше І.п. мусять дбати про розширення елементів політичної філософії та політичної науки. Цей постійний взаємозв'язок і взаємодія течій політичної філософії з І.п. приводять до того, що перший крок на шляху виявлення особливостей тієї чи тієї І.п. полягає у з'ясуванні ідей тієї течії політичної філософії, на якій вона ґрунтується. Другий крок полягає у дослідженні того, як застосовують ці ідеї у практиці політичного руху. Зв'язок традиційних західних І.п. з відповідними течіями політичної філософії виявляється, зокрема, у тому, що перших та других об'єднують спільні теми обговорення, як то: поняття людини; цінність та істина; суспільство та історія; держава та політика. Відмінності між різними І.п. можуть мати за підставу - відмінності у розумінні людини, те, які цінності є найважливішими та яку ієрархію цінностей пропонує дана І.п., а також - як дана І.п. розуміє суспільство, історію, державу, політику (див. лібералізм, консерватизм, націоналізм, анархізм, комунізм). Для характеристики різних І.п. суттєвим є застосування епістемологічного виміру, що допомагає встановити ставлення даної ідеології до істини, тобто встановити міру її реалізму та раціоналізму. Одні із І.п. виявляють більшу міру реалізму, інші ж більшою мірою схильні до покладання на символи й метафори, до творення міфів, утопій і т.п В. тім, критика І.п. не може бути націлена на цілковите усунення ідеалів, міфів та утопій, адже вони є неодмінними складниками будь-якої культури. Вона може стосуватися, по-перше, того, які саме ідеали, міфи та утопії підтримують чи творять І.п., по-друге, способів їх здійснення. Так, ідеал чи утопія "царства свободи" в комунізмі сам по собі не викликає заперечень: критика його утопічності (нереалістичності) ґрунтується на доведенні того, що засоби досягнення цього ідеалу, які пропонує дана ідеологія, здатні утвердити тільки щось цілком протилежне. Сказане тут про роль цінностей та ідеалів в І.п. дозволяє глибше зрозуміти природу політико-ідеологічного дискурсу в демократичному суспільстві (у тоталітарному суспільстві цей дискурс, як правило, відсутній, якщо не брати до уваги певні суперечності всередині домінуючої І.п.). З одного боку, суперечка І.п., кожна із яких надає пріоритет якійсь одній цінності як найважливішій, покликана підтримувати деяку рівновагу цінностей. З другого боку, наголошення однієї цінності як найважливішої може ставити під загрозу утвердження інших цінностей: здійснення свободи може ставити під загрозу порядок (стабільність), перебільшений наголос на порядкові може підважувати свободу і т.д. Зусилля сучасних філософів зосереджені, по-перше, на тому, аби з'ясовувати ті, часто приховані, передумови ("пресупозиції"), які лежать в основі різних ідеологічних позицій, а, по-друге, на тому, щоб сформулювати деякі принципи етики спілкування, які б забезпечили цивілізований характер політико-ідеологічних суперечок: це приводить до застосування ідей герменевтики та комунікативної філософії.В. Лісовий
См. также в других словарях:
політика — (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
полѢтика — політика (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
політика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
політика — и, ж. 1) Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. || Події та питання внутрішньодержавного і… … Український тлумачний словник
політика — [поул’і/тиека] кие, д. і м. иец і … Орфоепічний словник української мови
дискреційна політика безпеки — дискреці/йна полі/тика безпе/ки, род. дискреційної політики безпеки, мн. дискреційні політики безпеки, род. мн. дискреційних політик безпеки (від гр. polltike – мистецтво управління державою) політика безпеки, яка базується на дискреційному… … Фізико-технічний словник-мінімум
мандатна політика безпеки — манда/тна політика безпе/ки , род. мандатної політики безпеки, мн. мандатні політики безпеки, род. мн. мандатних політик безпеки (від англ. mandatory – обов язковий, уповноважений, повірений) політика безпеки заснована на сукупності надання… … Фізико-технічний словник-мінімум
Політика якості — основні напрями й цілі організації у сфері якості, що офіційно оформлюються вищим керівництвом … Управління якістю
бюджетна політика — складова фінансової політики, що відображає сукупність державних заходів у сфері бюджету з метою регулювання економічних і соціальних процесів. Підпорядкована певній фінансовій доктрині системі домінуючих теоретичних положень, політичних… … Словник бюджетної термінології
політикан — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
політиканка — іменник жіночого роду, істота зневажл … Орфографічний словник української мови