-
1 полемист
полемі́ст -
2 პოლემიკა
полеміка -
3 polemik
полеміка -
4 полемизировать
полемізувати.* * *полемізува́ти -
5 полемика
полеміка. Полемический - полемічний.* * *поле́міка -
6 polemista
[полеміста]m -
7 polemistka
[полемістка]f -
8 polemizować
[полемізовачь]v.ndk -
9 полемистка
полемі́стка -
10 полемический
полемі́чний -
11 полемичность
полемі́чність, -ності -
12 полемичный
полемі́чний -
13 polemiczny
полемічний -
14 polemizować
полемізувати -
15 eristic
1. n1) еристика, мистецтво полеміки2) полеміст, майстерний сперечальник2. adj1) полемічний; еристичний2) спірний* * *I [e'ristik] n1) еристика, мистецтво полеміки2) полеміст, майстерний сперечальникII [e'ristik] = eristical; a -
16 polemic
1. n1) полеміка; дискусія; суперечка2) полеміст; суперечник2. adjполемічний, спірний* * *I n1) полеміка, суперечка; дискусія2) полеміст, сперечальникII aполемічний, спірний -
17 dialectic
1. n1) діалектика2) уміння вести полеміку3) діалектик2. adj1) діалектичний2) схильний до полеміки* * *I n1) діалектика3) діалектикII a1) діалектичний2) схильний вступати в суперечку, схильний до полеміки -
18 polemical
adj1) полемічний, полемічного характеру2) рідк. войовничий* * *a1) полемічний, полемічного характеру2) який любить сперечатися; войовничий -
19 polemicist
n1) автор полемічних творів2) майстерний полеміст (сперечальник)* * *nавтор полемічних творів; майстерний полеміст, сперечальник -
20 controversy
n суперечка, дискусія, полеміка- border controversy прикордонна суперечка- to defuse controversy зняти гостроту полеміки- to suspend controversy тимчасово припинити/ відкласти обговорення- to be wrapped in controversy зануритись в полеміку, захопитись полемікою
См. также в других словарях:
полеміст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полеміст — а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
полемістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полемічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
полемічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
полемічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
полемічний — а, е. Прикм. до полеміка. || Стос. до полеміки. || Який містить полеміку. •• Полемі/чна літерату/ра іст. літературна творчість церковно теологічного характеру, спрямування, яка виникла на поч. 16 ст. в Україні та Білорусі … Український тлумачний словник
полемізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — у/ю, у/єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким небудь … Український тлумачний словник
полемістка — и. Жін. до полеміст … Український тлумачний словник