-
1 полем
• přes pole• polem (7.p.) -
2 коммутатор с многократным полем
• mnohonásobný přepojovač -
3 магнетрон с вращающимся полем
• magnetron s točivým polem -
4 спектрометр с поперечным магнитным полем
• spektrometr s příčným magnetickým polemРусско-чешский словарь > спектрометр с поперечным магнитным полем
-
5 спектрометр с продольным магнитным полем
• spektrometr s podélným magnetickým polemРусско-чешский словарь > спектрометр с продольным магнитным полем
-
6 трансформатор с вращающимся полем
• transformátor s točivým polem -
7 триод с тормозящим полем
• trioda s kladnou mřížkou
См. также в других словарях:
полеміст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полеміст — а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
полемістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полемічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
полемічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
полемічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
полемічний — а, е. Прикм. до полеміка. || Стос. до полеміки. || Який містить полеміку. •• Полемі/чна літерату/ра іст. літературна творчість церковно теологічного характеру, спрямування, яка виникла на поч. 16 ст. в Україні та Білорусі … Український тлумачний словник
полемізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — у/ю, у/єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким небудь … Український тлумачний словник
полемістка — и. Жін. до полеміст … Український тлумачний словник