-
1 пойти
сов.1) китеп бару, китү, бару2) кузгалу, кузгалып китү, китү3) йөри башлау4) чыга башлау, ага башлау5) ява башлау6) китү, бару7) кабу, эләгү8) керү, укырга керү9) үтү, үтә башлау, сатыла башлау10) бирелү, тапшырылу, җибәрелү11) китү, тотылу, кирәк булу12) килешү13) куела башлау, күрсәтелә башлау14) керү, кагылу•- пойти по дурной дороге
- пошёл вон!
- если на то пошло
- он пошёл в отца
См. также в других словарях:
полеміст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полеміст — а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
полемістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полемічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
полемічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
полемічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
полемічний — а, е. Прикм. до полеміка. || Стос. до полеміки. || Який містить полеміку. •• Полемі/чна літерату/ра іст. літературна творчість церковно теологічного характеру, спрямування, яка виникла на поч. 16 ст. в Україні та Білорусі … Український тлумачний словник
полемізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — у/ю, у/єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким небудь … Український тлумачний словник
полемістка — и. Жін. до полеміст … Український тлумачний словник