-
1 полемика
полем||икаж ἡ πολεμική. -
2 полемический
полем||и́ческийприл:\полемическийи́ческая статья ἀρθρο πολεμικής· \полемическийи́ческий тон ὁ τόνος πολεμικής, ὁ ἐριστικός τόνος. -
3 генератор
η γεννήτριαглавный мор. - κύρια -- пены горн. - αφρού- развертки η χρονογεννήτρια, βασική -- с самовозбуждением (автогенератор) - με αυτοδιέγερση, η αυτο-γεννήτριαстояночный мор. - του λιμέναРусско-греческий словарь научных и технических терминов > генератор
-
4 удержание
I.(вычет, удержанная сумма) η (παρα)κράτησηII. 1. (в каких-л. пределах) о περιορισμός, η συγκράτηση 2. (в памяти, системе и т.п) η συγκράτηση, η διατήρηση, η αποθήκευση.Русско-греческий словарь научных и технических терминов > удержание
См. также в других словарях:
полеміст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полеміст — а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
полемістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
полемічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
полемічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
полемічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
полемічний — а, е. Прикм. до полеміка. || Стос. до полеміки. || Який містить полеміку. •• Полемі/чна літерату/ра іст. літературна творчість церковно теологічного характеру, спрямування, яка виникла на поч. 16 ст. в Україні та Білорусі … Український тлумачний словник
полемізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до полемізувати … Український тлумачний словник
полемізувати — у/ю, у/єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким небудь … Український тлумачний словник
полемістка — и. Жін. до полеміст … Український тлумачний словник