-
1 полежати
to lie; to lie down ( for a while) -
2 полежати
полежа́ть; ( о больном - с обозначением времени) пролежа́ть -
3 полежати
połeżatyдієсл. -
4 poleżeć
полежати -
5 поболеть
послабувати, пох(в)орувати, похворіти, понедугувати, покволіти, полежати, прилежати (якийсь час). Срв. Болеть 1.* * *I1) похворі́ти; послабува́ти; диал. похорува́ти, похирі́ти2) ( побеспокоиться) поболі́тиII( об ощущении боли) поболі́ти -
6 полежать
(нек. вр.) полежати, прилежати, (усилит.) пополежати. [Застудилась була, так що трохи й прилежала].* * *поле́жати; ( долго) пополе́жати -
7 poleżeć
[полєжечь]v.dk
См. также в других словарях:
полежати — жу, жиш, док. 1) Лежати якийсь час. 2) Лежати протягом певного часу, не розвиваючись, не просуваючись далі (про справу, рукопис і т. ін.) … Український тлумачний словник
полежати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вліжно — (улі/жно), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати … Український тлумачний словник
належатися — I жуся, жишся, док., розм. Багато, досхочу полежати. II жуся, жишся, док., діал. Належати (див. належати I 1), 2), 4 6)) … Український тлумачний словник
покачатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Перевертаючись, перевалюватися якийсь час із боку на бік на чому небудь або в чому небудь (про людей і тварин). || розм. Відпочиваючи, полежати. 2) Почати котитися, впавши, звалившись звідки небудь. 3) рідко. Побігти,… … Український тлумачний словник
прилежати — е/жу, е/жиш, док., діал. Полежати … Український тлумачний словник
належатися — 1 дієслово доконаного виду досхочу полежати розм. належатися 2 дієслово доконаного виду належати; бути чиєюсь власністю діал … Орфографічний словник української мови
