-
121 vegetative
a1) бот. вегетаційний; рослинний; - cone конус наростання; крапка росту; вегетаційна верхівка; vegetative cover рослинний покрив; vegetative propagatіon /reproductіon/ вегетативне розмноження; vegetative stage фаза вегетації; vegetative organs вегетативні органи; - season вегетаційний період; фізіол. вегетативний; vegetative nervous system вегетативна нервова система; vegetative generatіon безстатеве покоління2) = vegetable 3 -
122 будущий
майбутній, прийдешній, прийшлий, прийдущий, будучий (гал.), потомний. [Потомні віки, потомні покоління]. На -щее время - надалі, на майбутнє. В -щем году - нарік, на той рік, наступного (найближчого) року. Будущее время, грам. - майбутній час.* * *майбу́тній, прийде́шній: ( следующий) насту́пний -
123 издеваться
над кем глузувати, глумитися, глумувати, збиткуватися, знущатися, кепкувати з кого, на глум, на сміх, на поглум, на глузи брати кого, кпити(ся), шкилювати, шкилити з кого. [Не глузуйте з старого, бо й сами старі будете (Харківщ.). Се ви глумитеся з мене (Кон.). Прийшли знущатися з своєї жертви (Грінч.). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся з мене (Пісня). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Кепкували з придуркуватого Федя (Н.-Лев.). З громади кпили, хлопців били (Шевч.). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Черніг.)].* * *(над кем-чем) знуща́тися, глузува́ти, глуми́тися, -млю́ся, -ми́шся (з кого-чого, над ким-чим); ( помыкать кем) коверзува́ти (над ким), вари́ти (-рю́, -риш) во́ду (з кого); збиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим, з кого-чого), збиткува́ти (кого-що), поневіря́ти (ким-чим) -
124 линия
1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;8) (типогр.) лінія;9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).* * *лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но -
125 многочисленный
численний; (обильный) рясний. [Покоління українських восьмидесятників не дуже численне (Єфр.). Календар з численними ілюстраціями (Рідний Край). Рясні видержки з перекладу (Крим.)].* * *числе́нний -
126 могила
1) (могильная яма) яма, (реже) могила, гріб (р. гроба), гробовище. [Вродила мама, що не прийме й яма (Номис). У ямі заснули на вічнії віки старі покоління (Грінч.). Немає матусі! У глухій темній могилі вона (Тесл.).]. Каже збити домовину та і гріб копати (Рудан.). Жив не в хаті, а в гробовищах (Єв. Морач.)]. Опустить гроб в -лу - спустити труну (домовину) в яму, у гріб. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). Опускають в гріб Якима (Рудан.)]. Сойти в -лу - спочити в могилі, зійти з світу, переставитися, померти. Хоть живьём в -лу ложись - хоч живий (живцем) у яму лізь (Приказка). Горбатого -ла исправит - який змалку, такий і до останку (Приказка);2) (могильная насыпь) могила, гріб, (не только ум.) гробок (-бка). [Казав собі насипати високу могилу (Пісня). Остався почувать на гробках: положив (сідло) на гробок і ліг на йому (Грінч. I)]. -ла провалилась - могила запала(ся), гріб (гробок) запав(ся);3) (могильный курган) могила. [Засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.)].* * *1) моги́ла; ( могильная яма) я́мабыть на краю́ моги́лы — рит. бу́ти на краю́ моги́ли, бу́ти (лежа́ти) при сме́рті, одніє́ю (одно́ю) ного́ю в я́мі стоя́ти
2) в знач. сказ., перен. моги́ла -
127 насмехаться
насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].* * * -
128 нездоровый
1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.* * *нездоро́вий; ( больной) хво́рий, слаби́й, неду́жий
См. также в других словарях:
покоління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
покоління — я, с. 1) Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. || Потомство тварин або рослин. 2) заст. Плем я, рід або родина. 3) Люди близького віку, що живуть в один період часу. || кого, яке. Люди близького віку, поєднані … Український тлумачний словник
покоління — [покоул’і/н :а] н :а, р. мн. л і/н … Орфоепічний словник української мови
покоління — (люди близького віку, що живуть в один час, зазв. пов язані спільною діяльністю, інтересами тощо), поріддя, ґенерація; коліно (у родоводі) … Словник синонімів української мови
поколінний — I а, е, заст. Стос. до покоління (у 2 знач.). •• Поколі/нний ро/зпис родовід, систематичний перелік поколінь одного роду. II а, е. Зроблений до колін (в образотворчому мистецтві) … Український тлумачний словник
комплексне освоєння надр — комплексное освоение недр comprehensive mineral exploitation *komplexe Erschlieβung der Lagerstätten найбільш повне та економічне освоєння всіх видів ресурсів земних надр на основі комплексів ефективних гірничих технологій. Критерієм ефективності … Гірничий енциклопедичний словник
еом — невідм., ж., спец. Електронна обчислювальна машина – цифрова обчислювальна машина, основні вузли якої реалізовані засобами електроніки; комп ютер. •• Вбудо/вана ЕО/М ЕОМ, що використовується як вузол пристрою для керування та (чи) обробки… … Український тлумачний словник
традиція — ї, ж. 1) Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. || Передача досвіду, звичаїв, культурних надбань із покоління в покоління. 2) перев. мн., чого. Звичайна, прийнята… … Український тлумачний словник
рід — ро/ду, ч. 1) Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об єднання кровних родичів. 2) Ряд поколінь, що походять від одного предка. || збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. || Уживається на позначення належності … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Симоненко, Василий Андреевич — Василий Андреевич Симоненко Василь Андрійович Симоненко … Википедия
