-
1 извет
1) (донос) донос (-су), обмова;2) (наговор, клевета) наклеп, поклеп (-пу).* * *на́клеп, -у, по́клеп, -у; обмо́ва -
2 наговор
1) (действие) - см. Наговаривание; оконч. наговоре[і]ння, набалакання; наклепання на кого, обмовлення кого; нашептання, замовлення чого и т. п.;2) (навет) наговір (-вору), обмова, наклеп, поклеп (-пу), нашепт (-ту) и (мн.) нашепти (-тів). [Що це? напуск на мене, наговір? (Мирн.). Я гордував обмовою людською (Куліш)];3) (заговор) наговір, нашепт, примова. [Не пий тієї води - вона з наговором (Київщ.)].* * *1) ( навет) нагові́р, -во́ру, обмо́ва, ( действие) обмовля́ння, обмовлення; ( поклёп) на́клеп, -у; ( наушничество) на́шепти, -тів2) этногр. нагові́р, на́шепт, -у, примо́ва -
3 наклёп
1) см. Наклёпка 1 и 2;2) наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору), обмова; срв. Поклёп.* * *I см. поклёп II спец.накле́п, -у; наклепка -
4 напраслина
напрасна обмова, напрасна (-ни), напасть (-ти), напасниця, набалачка, пеня, марний наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору); срв. Поклёп, Клевета. [Все, що свідки кажуть, сама напасниця (Кониськ.). «Ти хіба не крав?» - «Ні, це напасть на мене!» (Звин.). «Чи правда, що ти свекруху била?» - «То набалачка!» (Борзенщ.). Мамо, як ти можеш такий на мене наклеп допускати? (Л. Укр.)]. Взводить, взвести -ну - наволікати, наволокти напрасну обмову, зводити, звести пеню на кого, пеню волокти, наволокти, прикидати, прикинути пеню кому, натягати, натягти напасть, клепати, наклепати, натягати, натягти на кого. [Напасть натягає на мене (Звягельщ.). А ви пеню на нас ізводите (Грінч.). Хіба я буду на себе пеню волокти? (Сл. Гр.). Прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка). Лисиця на вівцю Петрову наклепала, що, буцім, ніччю кури крала (Боров.). Хіба можна таке натягати на людину? (Лубенщ.)]. Выдумывать -ну - вигадувати напрасну, видумувати напасть. [Де-ж це видано, щоб на Грицька таку напрасну вигадувати? (Грінч.)].* * *напа́сть, -ті и на́пасть; ( клевета) на́клеп, -у, обмо́ва, наговір, -во́рувозводи́ть \напраслина ну — зво́дити на́клеп
-
5 поклёп
наклеп, поклеп (-лепу), наговір (-вору), пеня, опорок (-року), обмова, набріхування, набалачка, погудка на кого. Взводить -п на кого - зводити, звести пеню (наклеп) на кого; наклепувати на кого.* * *на́клеп, -у, по́клеп, -увозводи́ть, возвести́ \поклёп на кого́ — зво́дити, зве́сти на́клеп (пеню́) на ко́го
См. также в других словарях:
поклеп — См. клевета... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. поклеп донос, клевета; оговор, напраслина, извет, наклеп, навет, инсинуация, наговор Словарь русских си … Словарь синонимов
поклеп — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} оговор, поклеп. Потребн. Филар. 183; обвинение … Словарь церковнославянского языка
Поклеп — поклёп м. разг. Ложное обвинение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
поклеп — у, ч., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп … Український тлумачний словник
поклеп — ПОКЛЁП а; м. Разг. Ложное обвинение; клевета. Возвести п. на кого л. Опровергнуть п. Злостный, наглый п. Это п.! … Энциклопедический словарь
ПОКЛЕП — «обвинение кого в чем либо, иск; впоследствии ложный донос, ложное обвинение» (38) … Российская государственность в терминах. IX – начало XX века
поклеп — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
На поклеп божбы не напасешься. — На поклеп божбы не напасешься. См. КЛЕВЕТА НАПРАСЛИНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
На поклеп денег не наготовишься. — На поклеп денег не наготовишься. См. КЛЕВЕТА НАПРАСЛИНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
На волка поклеп, а зайцы кобылу съели. — На волка поклеп, а зайцы кобылу съели. См. ПРАВДА КРИВДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
На пьяного поклеп, а трезвый украл. — На пьяного поклеп, а трезвый украл. См. ПЬЯНСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
