-
1 поймать
піймати, у[в]піймати, спіймати, пійняти, зловити, у[в]ловити (о мн. половити), імати, поїмати, з'їмати, злапати, попасти, злавудити; (захватить) запопадати, запопасти; (застигнуть) заскочити, застукувати, застукати кого, що. [Пійміть, діду. Дід пійняв (Руд.). Пусти-но батька в поле, - чи тоді піймеш (Руд.). Поїмали сиві коні, гнідії і чорні. Коня з'їмав у отаві. Сам собі риби влови. Злапали його і помчали швидше у губернію (Квітка). Заскочили пана і крихточку налякали (М. Вовч.). Застукали, як сотника в горосі]. -ть в руки - злапати, піймати до рук, злавудити у руки (лапи). -ть в проступке - спіймати в провині. -ть на месте преступления - застукати (злапати) на гарячому вчинку. -ть на слове - піймати в слові, вловити в мові. Если бы -ал я тебя в другом месте, знал бы ты - коли-б я був запопав тебе в иншому місці, знав-би ти. Его ни на чём не -ешь (он изворотлив) - його в ложці води не піймаєш. -ал, как же - а як-же, піймав; піймав зайця за хвіст. -ал не -ал, а погнаться можно (= попытаться) - втік не втік, а побігти можна. Либо рыбку -мать, либо домой не бывать - або здобути, або вдома не бути. -ал быка за рога (иронич.) - піймав облизня. Ловит волк, а как волка-то -мают - носить вовк, понесуть і вовка. Двух зайцев ловить, ни одного не -маешь - двох зайців гониш, ні одного не вловиш. Пойманный - пійманий, упійманий, спійманий, уловлений, злапаний, заскочений, застуканий.* * *пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти, злови́ти; зла́пати; (успеть найти, застать) попа́сти; охотн. уполюва́ти -
2 ловить
лавливать1) ловити, уловлювати, (хватать) хапати, лапати, (захватывать) запопадати, (перенимать) переймати кого, що; срв. Поймать. [Ловили, ловили та й піймали сома (Номис). Нитяна сітка, що нею ловлять перепели (Яворн.)]. -вить вора с поличным - ловити злодія з лицем (з краденим, з крадіжкою). -вить воздух - ловити, хапати повітря. -вить на лету - з льоту ловити; з двох слів розуміти. -вить взгляд - переймати (ловити) погляд. -вить рыбу - ловити рибу, (удой) (в)удити, надити рибу; срв. Удить. [Ходив на річку рибу надити (Грінч.)]. -вить рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван - ловити рибу сачком, на блешню, на перемет, на кукільван, сачити, блешнювати, переймати, кукільванити рибу. -вить рыбу, делая прорубь во льду - на духи ловити рибу. -вить раков в норах - печерувати раки. [З Демком Павло вже печерують раки (Грінч.)]. Двух зайцев -вить, ни одного не поймать - двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. -вит волк, -вят и волка - носить вовк, понесуть і вовка. Эта кошка хорошо -вит мышей - цей кіт добре ловить миші, це ловний кіт. -вить ухом (внимательно слушать) - ловити вухом. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. -вить ворон (переносно) - ловити ґави (вітри, випорожні, виторопні, витрішки), їсти (продавати) витрішки; срв. Глазеть, Ротозейничать;2) -вить в чём, на чём; см. Уличать. -вить в проступке - ловити (підловлювати) в (на) провині. -вить на месте преступления - ловити (лапати) на гарячому (вчинкові). -вить на слове - ловити на (в) слові (в мові), брати за слово. [Олександра він бере за слово (Франко)];3) (искать, улучать) шукати, вигадувати. -вить случай, момент, время - шукати, вичікувати нагоди (випадку, часини). -вить глазами - шукати очима;4) см. Красть. Ловленный - ловлений, хапаний; срв. Пойманный.* * *лови́ти; диал. лапа́ти, ганя́тися (за ким); ( уличать) викрива́ти -
3 улавливать
техн., несов. ула́вливать, сов. улови́тьуло́влювати и уловля́ти, улови́ти; ( поймать) пійма́ти, спійма́ти- улавливать волну -
4 улавливать
техн., несов. ула́вливать, сов. улови́тьуло́влювати и уловля́ти, улови́ти; ( поймать) пійма́ти, спійма́ти- улавливать волну -
5 піймати
техн. ула́вливать ( поймать) -
6 лёт
літ (р. лету и льоту), летіння (-ння). [Він зацікавився пташкою і довго стежив за її летом (Коцюб.). Крига й сніг, твого вжахнувшись льоту, розтанули (Самійл.)]. На -ту - на лету, на льоту. Стрелять по птице на -ту, бить птицу в лёт - стріляти на птаха в льоту, влетячку, стріляти (бити) летю[я]чу птицю. [З пистолю кулею летючу птицю б'є (Стор.)]. Убить на -ту - убити на ле[ьо]ту. Поймать на -ту, с -ту - зловити, (с)піймати на ле[ьо]ту. Пошла пчела в лёт - пішла бджола у проліт (Лебединщ.). Лётом - см. отдельно.* * *літ, род. п. льо́ту; поэз. лет, -у -
7 накрывать
накрыть1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).* * *несов.; сов. - накр`ыть1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти\накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл
\накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)
2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти -
8 налавливать
наловить наловлювати, наловити, (о мног.) поналовлювати, (нахватать) нахапати, налапати кого, чого. [Усяких пташок поналовлює, та й несе продавати (Богодух.). Пошли дурня по раки, а він жаб налапа (Номис)]. -вить рыбы - наловити риби, (удой) на(в)удити (нанадити) риби. -вить раков в норах - напечерувати раків. [Звелів їм піти на річку й напечерувати раків (Н.-Лев.)]. Наловленный - наловлений, поналовлюваний; нахапаний, налапаний; на(в)уджений, нанаджений; напечерований. -ться -1) наловлюватися, наловитися, поналовлюватися; бути наловлюваним, наловленим, поналовлюваним и т. п.;2) (вволю, сов.) наловитися; нахапатися, налапатися; на(в)удитися, нанадитися; напечеруватися.* * *несов.; сов. - налов`итьнало́влювати, -люю, -люєш, налови́ти, -ловлю́, -ло́виш и мног. понало́влювати; (сов.: поймать) улови́ти -
9 поличное
лице. Его поймали с -ным - його зловлено з лицем. Поймать с -ным при краже - піймати з краденим. Найти -ное (при краже) - витрусити крадене.* * *юр.речови́й до́каз (-у)пойма́ть с поли́чным — пійма́ти (спійма́ти) на мі́сці зло́чину; пійма́ти (спійма́ти, злови́ти) на гаря́чому [вчи́нку] (на шко́ді; с ворованным: з кра́деним)
-
10 преступление
1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].* * *1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нствопойма́ть на ме́сте преступле́ния — спійма́ти (пійма́ти) на мі́сці зло́чину (на гаря́чому [вчи́нку])
\преступление по до́лжности — юр. службо́вий зло́чин
2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння -
11 прихлопывать
прихлопнуть1) (в ладоши) припліскувати, плескати, плеснути, ляскати, ляснути (в долоні). [Почав кричати та в долоні припліскує (Свидн.)];2) (закрыть со стуком что-л. напр., двери, крьпику сундука) зачиняти, зачинити, причиняти, причинити (грюкнувши, з грюкотом), загрякувати, загрякнути, прибивати, прибити що (напр. двері, віко в скрині), грюкати, грюкнути чим (дверима и т. п.). [Знов не щільно прибила двері (Звин.)]. -нуть дверью полу - прищикнути дверима полу. -нуть палец крышкой - прибити палець віком;3) -нуть кого (накрыть, поймать врасплох) - запопасти, заскочити, приловити, злапати кого на чому;4) (убить) - см. Ухлопать. Прихлопнутый - зачинений, причинений (з грюкотом), прибитий; прищикнутий.* * *несов.; сов. - прихл`опнуть1) плеска́ти и приплі́скувати, плесну́ти; ( хлопать) ля́скати, ля́снути; ( ударять) присту́кувати, присту́кнути; ( ставить печать) прибива́ти, приби́ти, хля́пати, хля́пнути2) ( затворять) зачиня́ти [з грю́котом, грю́кнувши], зачини́ти [з грю́котом, грю́кнувши]3) ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прибивать) прибива́ти, приби́ти4) (перен.: закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти5) (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти; ( пристукнуть) присту́кнути -
12 промахиваться
-махнуться давати, дати маху (хиби), хибити, схибити, милити, змилити, огулитися, шпака вбити, давати, дати хука, скиксувати; (редко) осковзнутися; (только стреляя, бросая, мяч и т. п.) прокидати, прокинути, не влучити, не втрапити; (в игре, где нужно поймать брошенное) стратити. [Цей маху не дасть (Конис.). Великого маху дав я (схибив я) в цій справі. Крий Боже схибити в чому, - пропала вся наша справа і громадська вкупі (Л. Укр.). Він не хибне тебе, хоч як високо висить (Франко). Як хоче чогось добутися, то вже не змилить. Стрельнув і схибив - трохи понизив. Та й пан не огулився, що таку кралю полюбив (Лебед. нов.). Скиксуєш раз - тоді прощай (Котл.). Я тим осковзнувсь трохи, що рано посіяв. Стріляв на вовка та й прокинув (схибив). У кремняхи гуляла, аж чотири рази стратила (Борз.)].* * *несов.; сов. - промахн`уться( о выстреле) хи́бити, схи́бити и схибну́ти; ( об ударе) прома́хуватися, промахну́тися; дава́ти ма́ху (ху́ка), да́ти ма́ху (ху́ка); ( ошибаться) помиля́тися, помили́тися -
13 сцапать
См. также в других словарях:
поймать — Изловить, словить, задержать, застать, застигнуть, настигнуть, нагнать, накрыть, выследить, захватить, схватить, подхватить, обнаружить, отыскать, разыскать, подцепить, напасть на след. Поймать вора с поличным (с отмычками и с покражей), поймать… … Словарь синонимов
ПОЙМАТЬ — ПОЙМАТЬ, поймаю, поймаешь. совер. к ловить. «Поймать ерша или окуня это такое блаженство.» Чехов. Поймать мяч. Поймать мужу. Поймать беглеца. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
поймать — взгляд • восприятие поймать момент • реализация … Глагольной сочетаемости непредметных имён
поймать — ПОЙМАТЬ, захватывать/захватить, разг., сов. изловить, разг. сниж., сов. словить … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ПОЙМАТЬ — см. ловить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поймать — ПОЙМАТЬ, аю, аешь; сов., что. Испытать какое л. чувство, эмоцию … Словарь русского арго
поймать — глаг., св., употр. часто Морфология: я поймаю, ты поймаешь, он/она/оно поймает, мы поймаем, вы поймаете, они поймают, поймай, поймайте, поймал, поймала, поймало, поймали, поймавший, пойманный, поймав 1. Если кто либо поймал что либо, то это… … Толковый словарь Дмитриева
ПОЙМАТЬ — Сон, в котором вы поймали голыми руками зайца, предвещает, что станете победительницей в каких либо состязаниях. Поймать кого то из домашних животных означает, что отстоите свою точку зрения в семейном споре. Если во сне после долгих… … Сонник Мельникова
Поймать — означает вовремя купить или продать , либо совершить удачную операцию . Если игрок, скажем, купил пакет акций РАО ЕЭС России по 2.850 р., а продал по 2.865 р., то про него скажут, что он поймал пять пипсов. См. также поймать пичок, ловить пипсы … Русский биржевой жаргон
Поймать вора (фильм) — Поймать вора To Catch a Thief Жанр триллер детектив … Википедия
Поймать вора — To Catch a Thief … Википедия
