-
1 pozłocić
позолотити -
2 ozłocić
[озлочічь]v.dk -
3 pozłocić
[позлочічь]v.dk -
4 ozłocić
1. озолотити;2. позолотити
См. также в других словарях:
позолотити — ПОЗОЛО|ТИТИ (5*), ЧОУ, ТИТЬ гл. Позолотить, покрыть золотом: расклепавъ же дъскы сребрьны˫а и позолотивъ… окова… ст҃а˫а гроба. СкБГ XII, 24б; исковавъ бо сребрьны˫а дъскы. и ст҃ы˫а по нимъ издражавъ. и позолотивъ покова. Там же, 24в; и ѹкраси ю… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
позолотити — див. позолочувати … Український тлумачний словник
позолотити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
позлатити — ПОЗЛА|ТИТИ (4*), ЧОУ (ЩОУ), ТИТЬ гл. Позолотить, покрыть золотом: и позлати выспрьнѧ˫а стѣны всѧ и помостъ, сътворивъ пакы дъскы златы •е҃• локотниць, имыи талантъ •а҃•, и сребреными гвозды гворатыми || •д҃•ми пригвозди. (κατεχρύσωσε) ГА XIV1,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
позолочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до позолотити. 2) у знач. прикм. Покритий позолотою … Український тлумачний словник
позолочення — я, с. Дія за знач. позолотити … Український тлумачний словник
багета — ти, ж. Пр. Листва до рами, покрита тисненим в узори гіпсом, багет. Тоты бахеты треба позолотити … Словник лемківскої говірки
