-
121 depersonalize
-
122 deplume
v1) общипувати пір'я2) позбавляти привілеїв (почестей, майна)* * *v2) позбавляти привілеїв, почестей, статку -
123 deprive
v1) позбавляти; відбирати, відніматиto deprive smb. of his property — відібрати у когось власність
2) не допускати3) церк. усувати з посади4) церк. відбирати бенефіцію* * *v1) позбавляти; відбирати, відніматиto deprive smb of his property — відчужувати чию-небудь власність
2) не допускати3) цepк. знімати, усувати з посади; відбирати бенефіцій -
124 despoil
1. nпограбування; розкрадання2. v1) грабувати; розкрадати* * *v1) грабувати, розоряти2) (of) оббирати; позбавляти ( чого-небудь) -
125 destitute
1. nбідняк; бідак2. adj1) нужденний, бідний3. v1) усувати з посади2) позбавляти3) спустошувати, руйнувати* * *I nзлидар, біднякII a1) злиденний; бідний2) позбавлений ( чого-небудь)III vdestitute of feeling — байдужий, бездушний
1) знімати з посади, усувати2) позбавляти3) спустошувати, розоряти -
126 devest
v1) юр. позбавляти (права); відчужувати2) знімати, скидати, зривати (одяг)* * *v; юр.позбавляти ( права); відчужувати -
127 devitalize
vпозбавляти життєздатності; ослабляти* * *vпозбавляти життєздатності; послабляти; убивати пульпу зуба -
128 dilute
1. adj1) розведений, розбавлений, розріджений2) ослаблений, слабий; знекровлений2. v1) розводити, розбавляти, розріджувати; розчиняти2) позбавляти яскравості (фарбу)3) вицвітати4) ослабляти, підривати; вихолощувати* * *I a1) розведений2) ослаблений, слабкий; знекровлений; пом'якшений, приглушений ( про колір)II v1) ( with) розбавляти, розріджувати, розводити; розчиняти2) позбавляти яскравості ( фарбу); вицвітати3) послабляти, підривати; вихолощувати4) гipн. збіднювати
См. также в других словарях:
позбавляти — я/ю, я/єш, недок., позба/вити, влю, виш; мн. позба/влять; док., перех. 1) Забирати, віднімати щось у кого небудь, залишати кого , що небудь без чогось. || Не давати кому небудь можливості здійснювати щось, забороняти кому небудь щось робити.… … Український тлумачний словник
позбавляти — I = позбавити (чого не давати можливости, забороняти комусь робити що н.), відбирати, відібрати (що) II ▶ див. відбирати I, 2), звільняти I, 1) … Словник синонімів української мови
позбавляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
безчестити — (позбавляти доброї слави), неславити, знеславлювати, знеславити, безславити, заплямовувати, заплямувати, заплямити, ганьбити, чорнити, очорнювати, очорняти, очорнити, паплюжити, компрометувати … Словник синонімів української мови
сковувати — ую, уєш, недок., скува/ти, скую/, скує/ш, док., перех. 1) Виготовляти куванням, виковувати. || рідко. Те саме, що обковувати 1). || перен. Наполегливо, докладаючи великих зусиль, створювати що небудь досконале, стійке міцне. 2) Надівати,… … Український тлумачний словник
в'ялити — в ялю/, в я/лиш, недок., перех. 1) що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. || Підсушувати на сонці, на свіжому повітрі що небудь, роблячи запаси. || Позбавляти свіжості, пружності; робити зморшкуватим, кволим (про людське… … Український тлумачний словник
забивати — а/ю, а/єш, недок., заби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. Б ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що небудь; вбивати. || Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди небудь. 2) перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін., закривати… … Український тлумачний словник
світ — I у і заст. а, ч. 1) розм. Те саме, що світло I 1). 2) розм. Те саме, що світло I 8). 3) Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ. II у і заст. а, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система… … Український тлумачний словник
валити — I валю/, ва/лиш, недок. 1) перех. Примушувати падати, силою перекидати. || Убивати. || Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). || Руйнувати, розламувати. || перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і… … Український тлумачний словник
виварювати — юю, юєш, недок., ви/варити, рю, риш, док., перех. 1) Варячи що небудь, добувати, одержувати якісь речовини. 2) Варячи, очищати від чого небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. || Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей.… … Український тлумачний словник
висушувати — ую, уєш, недок., ви/сушити, шу, шиш, док., перех. 1) Робити що небудь сухим; позбавляти вологи. Висушувати сльози. 2) перен. Робити худим; виснажувати. || Позбавляти життєвих сил; знесилювати. || Змучувати, доводити до повного виснаження. 3) розм … Український тлумачний словник