-
1 поділяти
= поділи́ти1) разделя́ть, раздели́ть; (на группы, участки) разбива́ть, разби́ть; ( производить делёж) дели́ть, подели́ть2) (перен.: выражать солидарность, согласие) разделя́ть, раздели́ть; (несоверш. - о чувствах, переживаниях) дели́ть3) (только соверш.) мат. раздели́ть -
2 поділити
см. поділяти
См. также в других словарях:
поділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
поділяти — я/ю, я/єш, недок., поділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини. || Відмежовувати, роз єднувати собою що небудь. || Бути межею між частинами чого небудь. || Розподіляти що небудь між кимсь. || тільки док., кого, розм.… … Український тлумачний словник
поділ — I п оділ у, ч. 1) Дія за знач. поділити, поділяти 1). 2) Дія і стан за знач. поділятися 1). || біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. •• По/діл кліти/н процес утворення із однієї клітини двох, або більше нових клітин … Український тлумачний словник
поділяння — я, с. Дія і стан за знач. поділяти і поділятися 1) … Український тлумачний словник
поділити — див. поділяти … Український тлумачний словник
поділюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до поділяти … Український тлумачний словник
розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… … Український тлумачний словник
стрѣляти — Стрелять стрѣляти (3) 1. Пускать стрелы из лука. 1097: Единою подступиша к граду под вежами, онѣм же бьющим с града, и стрѣляющим межи собою, идяху стрѣлы акы дождь. Пов. врем. лет, 180 (1377 г. ← нач. XII в.). 1229: Стрѣляющимъ на градъ инѣмь… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
підрозділяти — я/ю, я/єш, недок., підрозділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими небудь спільними ознаками; класифікувати. || Ділити частину, розділ чого небудь на менші частини. Підрозділяти главу на параграфи … Український тлумачний словник
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови
роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… … Словник синонімів української мови