-
1 подчинённость
підлеглість, підручність, підвладність, підпорядкованість; грам. підрядність (-ности).* * *1) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( послушание) по́слух, -у, послуха́ннясостоя́ние \подчинённостьти — стан підле́глості
подава́ть приме́р \подчинённостьти — пока́зувати (дава́ти) при́клад по́слуху (послуха́ння)
2) грам. підпорядко́ваність; ( предложения) підря́дність, -ності -
2 подчинённость
матем.підпорядко́ваність, -ності -
3 подчинённость
матем.підпорядко́ваність, -ності -
4 подчинение
1) (покорение) кого, кому - підбивання, підгортання, підвертання, підхиляння, оконч. підбиття, підгорнення, підвернення, підхилення кого під кого, під що, підкоряння, оконч. підкорення кого кому, чому (и під кого, під що);2) (зависимость) підлягання кого кому, чому. [Способи підлягання капіталові];3) (повиновение, послушание) послухання кому, чому, послух, покора перед ким, перед чим. Находиться, быть в чьём-л. -нии - підлягати кому, чому, бути у чиїй волі. Канцелярия Академии Наук находится в -нии Непременного Секретаря - канцелярія Академії Наук підлягає Неодмінному Секретареві. Держать войско в -нии - тримати військо в покорі. -ние закону - послух перед законом, послухання закону (законові), праву, підлягання закону (-нові). -ние, грам. (подчинённость) - підрядність, підлеглість (-ости) чому; (действ.) підрядження чого.* * *1) ( действие) підко́рення, підкоря́ння; підпорядкува́ння, підпорядко́вування; упідле́глення2) ( состояние зависимости) підляга́ння; ( подчинённость) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( повиновение) поко́ра (кому-чому, перед ким-чим), підко́рення (кому-чому); ( послушание) по́слух, -у (перед ким-чим), послуха́ння3) грам. підпорядкува́ння, підпорядко́вування; ( подчинённость предложения) підря́дність, -ності -
5 зависимость
залежність (-ности); (подчинённость) підлеглість, підневільність (-ости). Крепостная -сть - кріпацтво, підданство, панщанна залежність. В -сти от чего - в залежності від чого, залежно від чого; (смотря по чему) як до чого. [І народоправний лад усяко впорядкований буває, як до краю і народу (Єфр.)]. Віршування буває не однакове у кожного народу, а як до його мови (Єфр.)]. Быть в -сти - бути залежним від кого; (быть подчинённым) бути підлеглим (підвладним, підневільним) кому. Быть в ленной (платёжно- вассальной) -сти - (стар.) голдувати кому. -мость предложений - залежність речень.* * *зале́жність, -ностів \зависимостьти от чего́ — зале́жно від чо́го
-
6 підпорядкованість
матем. подчинённостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > підпорядкованість
-
7 подвластность
підвладність, (подчинённость) підлеглість (-ости).* * *підвла́дність, -ності; підле́глість, -лості
См. также в других словарях:
подчинённость — подчинённость, и … Русский орфографический словарь
подчинённость — подчинённость … Словарь употребления буквы Ё
подчинённость — подчинённость, подчинённости, подчинённости, подчинённостей, подчинённости, подчинённостям, подчинённость, подчинённости, подчинённостью, подчинённостями, подчинённости, подчинённостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А.… … Формы слов
ПОДЧИНЁННОСТЬ — ПОДЧИНЁННОСТЬ, подчинённости, мн. нет, жен. (книжн.). Состояние подчинения, зависимости от кого чего нибудь. Его тяготила подчинённость. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
подчинённость — (3 ж), Р., Д., Пр. подчинённости … Орфографический словарь русского языка
подчинённость — см. подчинённый; и; ж … Словарь многих выражений
подчинённость — и, ж. Состояние и положение подчиненного. [Васильков:] Я, как бы ни увлекался, из бюджета не выйду. Эта строгая подчиненность однажды определенному бюджету не раз спасала меня в жизни. А. Островский, Бешеные деньги. Прошлое у него горькое, в… … Малый академический словарь
подчинённый — I см. подчинённый; ого; м. II ая, ое. см. тж. подчинённый, подчинённая, подчинённость 1) к подчинять 2) Зависимый, не самостоятельный; не основной, второстепенный. Эти свойства имеют подчинённый характер … Словарь многих выражений
подчиненный — ПОДЧИНЁННЫЙ ая, ое. 1. к Подчинять. 2. Зависимый, не самостоятельный; не основной, второстепенный. Эти свойства имеют подчинённый характер. ◁ Подчинённый, ого; м. Подчинённая, ой; ж. Все подчинённые недолюбливали своего начальника. Подчинённость … Энциклопедический словарь
Подчиненность — подчинённость ж. 1. отвлеч. сущ. по прил. подчинённый II 1.; зависимость от кого либо, чего либо как состояние подчиненного. 2. отвлеч. сущ. по прил. подчинённый II 1.; умение, способность подчиняться как качество подчиненного. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
СССР. Литература и искусство — Литература Многонациональная советская литература представляет собой качественно новый этап развития литературы. Как определённое художественное целое, объединённое единой социально идеологической направленностью, общностью… … Большая советская энциклопедия