Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

подумать+de

  • 1 подумать

    1) о ком, о чём (думать несколько) - подумати, погадати про кого, про що, (помыслить) помислити про кого, про що, (поразмыслить) поміркувати, помізкувати про кого, про що и над чим, (с самим собою, с кем-л.) поміркуватися (без дополнения). [Про це ви погадайте (Сам.). Стану, подумаю, що долі не маю (Чуб.). Сама сіла, подумала й погадала (Ром. п.). А я поміркую, ватажка де взять. (Шевч.). Оттак, сердега, наш Рябко доміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь (Г. Арт.)]. Он это сделал, не -ши - він це зробив, не поміркувавши. -майте о детях - подумайте про дітей. Надо было ранее об этом -мать - треба було перше (передніше) про це (по)міркувати. Можно -мать, что - можна гадати, думати, що. Надо хорошенько -мать об этом деле - треба добре поміркувати про цю справу. -майте хорошенько о том, что хотите сказать - добре поміркуйте (подумайте) про те, що маєте сказати. И не -маю сделать это - і гадки не маю зробити це, і не в голові мені робити це;
    2) (понять что-л. так или иначе) подумати, погадати, помислити, поміркувати, (представить) здумати, здумати думкою, змислити, зміркувати. [Як-би дізнались, то страшно здумати, що-б там було (Л. Укр.)]. Я -мал, ветер шумит - я подумав (погадав) - вітер шумить;
    3) -мать на кого (иметь подозрение) - подумати на кого. [Хіба ти подумала, що я украв?]. Подуманный - подуманий (редко подумняний), погаданий.
    * * *
    поду́мати; ( поразмыслить) поміркува́ти, погада́ти; ( помыслить) поми́слити

    Русско-украинский словарь > подумать

  • 2 надлежать

    належати, (реже належатися, редко приналежатися), годитися, випадати, упадати. -жит, безл. - належить, (реже належиться, редко приналежиться), годиться, слід, треба, повинно, випадає, упадає. [Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її (Л. Укр.). Роби, як належиться, а не так, аби збутися (Богодух.). Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Вона ламле все - а йде туди, де їй слід бути (Коцюб.). Біля границі не впада будувать світлиці (Номис)]. -жит воздать (принести) благодарность кому - слід (годиться) скласти подяку, належиться подяка кому. [Велика подяка належиться Галичині за безмірну допомогу в минулому (Рада)]. Ему -жало подумать об этом - йому годилося (слід було) поміркувати про це. Вам -жало бы позаботиться о нём - вам випадало-б (годилося-б, слід-би було) подбати про його. Надлежащий - що належить и т. п.; належний. [Всіх прав, належних нації, не має (Грінч.)].
    * * *

    \надлежать жит — безл. належи́ть; ( следует) слід; ( надо) тре́ба

    Русско-украинский словарь > надлежать

  • 3 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 4 относительно

    відносно, розмірно, стосунково. [Сюжетом своїм зрозуміліша вона й цікавіша і відносно менше реторична (Грінч.). Читано його все-ж розмірно мало (Єфр.)]. -но кого, чего - проти, супроти кого, чого, що-до кого, що-до чого. [Проти мого брата ви недобре вчинили. Не розберу, проти, чого він це закидає. Письменство розсовує свої межі і що-до форми, і що-до змісту]. -но этого он неумолим - що-до цього, то його вблагати не можна. -но этого я буду иметь с ним разговор - що-до цього, то я з ним говоритиму. -но этого дела надо ещё подумать - що-до цієї справи, то ще треба подумати. -но и это хорошо - порівнюючи й це гаразд (добре).
    * * *
    1) нареч. відно́сно
    2) предл. с род. п. що́до, про, відно́сно

    Русско-украинский словарь > относительно

  • 5 подумывать

    (думать иногда, частенько) роздумувати, часто (не раз) думати, гадати про кого, про що, (размышлять) розмірковувати, часто міркувати про що, над чим. Срв. Думать, Подумать.
    * * *
    ду́мати [ча́сом], поду́мувати; ( размышлять) розду́мувати

    Русско-украинский словарь > подумывать

  • 6 попридумать

    несов.
    2) ( немного подумать) [тро́хи] поду́мати

    Русско-украинский словарь > попридумать

  • 7 посудить

    -ся
    I. посудити, -ся.
    II. Посудить - погадати, подумати. Посуди! - подумай!
    * * *
    1) ( поразмыслить) поміркува́ти; поміркува́тися; ( подумать) поду́мати
    2) (судить некоторое время) посуди́ти

    Русско-украинский словарь > посудить

  • 8 рассудить

    2) ( решить) ви́рішити, посуди́ти

    \рассудитьть за бла́го — ви́знати за кра́ще (за потрі́бне)

    3) (подумать, сообразить) розміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш; пометикува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    Русско-украинский словарь > рассудить

См. также в других словарях:

  • ПОДУМАТЬ — ПОДУМАТЬ, подумаю, подумаешь, совер. 1. совер. к думать. «Я, чай, подумал ты, что гору встретил?» Крылов. «Ты хочешь, чтобы никто не смел даже подумать что нибудь нехорошее на твой счет?» А.Тургенев. «Ей казалось, что она этот вопрос только… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОДУМАТЬ — ПОДУМАТЬ, аю, аешь; совер. 1. см. думать. 2. Провести нек рое время, думая о чём н. Не торопись с решением, подумай хорошенько. 3. подумай(те), вводн. и частица. Выражает удивление и оценку (разг.). Он, п., ещё и спорит! 4. подумаешь, вводн. и… …   Толковый словарь Ожегова

  • подумать — поразмыслить, помыслить, размыслить; позаботиться, побеспокоиться; пораздумать, порассудить, пораскинуть умом, пораскинуть мозгами, покумекать, похлопотать, померекать, поразмышлять, помозговать, порассуждать, передумать, решить, посудить,… …   Словарь синонимов

  • подумать — ПОДУМАТЬ, аю, аешь; сов., без доп. Испражниться, сходить по большой нужде. Вот подумал и полегчало! От думать …   Словарь русского арго

  • подумать — глаг., св., употр. наиб. часто Морфология: я подумаю, ты подумаешь, он/она/оно подумает, мы подумаем, вы подумаете, они подумают, подумай, подумайте, подумал, подумала, подумало, подумали, подумавший, подумав 1. см. нсв. думать …   Толковый словарь Дмитриева

  • подумать — аю, аешь; св. 1. (о ком чём, над чем). Некоторое время думать (1 зн.). Посидел, подумал. Любит п. П. над переводом. П. заранее о последствиях. // Разг. Задумать, обдумать что л., не высказывая. Только подумала, а стол уже накрыт. * С кем думушку… …   Энциклопедический словарь

  • подумать — аю, аешь; св. см. тж. подумаешь, подумай, подумайте, подумать только, только подумай! 1) а) о ком чём, над чем некоторое время …   Словарь многих выражений

  • подумать —   (Нет,) вы подумайте (разг.) употребляется в знач. вводного слова при выражении удивления или для указания на необычайность, странность чего н. (разг.).     Вы подумайте, как это странно!.   И не подумаю (и не подумаешь и т. п.) с инф. (разг.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • подумать только — удивительно, здравствуйте, привет, ни фига себе!, чудеса да и только, вот так так, чудеса в решете, смотри пожалуйста, поди ж ты, надо же, вот тебе раз, вот так фунт, ничего себе, вот тебе и на, ну и ну, вот так штука, вот тебе на, вишь ты,… …   Словарь синонимов

  • Подумать только! — ПОДУМАТЬ, аю, аешь; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • подумать только — I поду/мать только см. подумать; в зн. вводн. словосоч. = подумай(те). Подумать только, какая честь оказана! II подумать то/лько см. только, подумать …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»