подрібнішати

См. также в других словарях:

• подрібнішати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• подрібнішати — аю, аєш, док. 1) Док. до дрібнішати. 2) перен. Втратити істотне значення, важливість. || Стати менш значним, менш помітним, втратити впливовість (про людей) …   Український тлумачний словник

• повелѣвати — ПОВЕЛѢВА|ТИ (797), Ю, ѤТЬ гл. 1.Приказывать, повелевать: правовѣрью же поборьникъ Феѡдоръ. не преста˫аше твор˫а ѡбычьны˫а… мч҃тль. понѥ же ни тьрпѣти мога. ˫ако же бѣ дьрзновѣниѥ мѹжа. повелѣваѥть съ тъщааниѥмь ѥго изгнати из вѹзанти˫а и въ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• обьщии — (489) пр. 1.Относящийся ко всем или многим: Надъ мрьтв‹ыи›мь не ‹пла›чи нъ надъ несъмыс‹ль›||ныимь. онъ бо обьшть пѹть. а се сво˫а волѧ. (κοινή) Изб 1076, 77–77 об.; достоино… къ ѡбьщемѹ възвѣщати ѹчителю. [о Федоре Студите] и не възмощи… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• поданыи — (34) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к подати в 1 знач.: сло(в)словлѧше г(с)а ѹвѣдевше жены то˫а преставлениѥ. и поданую ѥи вѣю фуника. ѥже ѥсть поч(с)ть. плакахусѧ. Пр 1383, 142а; подана˫а средн. мн. в роли с. То, что дано, вверено,… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)