-
1 подзывать
подозвать кликати, прикликати, прикликати, підкликати, підкликати підзивати, підізвати. [Сказав прикликати собі слуг тих. Мужик його підкликав, за чубика посмикав]. Подозванный - прикликаний, підкликаний, підізваний.* * *несов.; сов. - подозв`атьпідклика́ти, підкли́кати, приклика́ти, прикли́кати, підзива́ти, підізва́ти -
2 подозвать
-
3 манить
манивать1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -1) манений;2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].* * *( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти -
4 присвистывать
I. присвистать висвистувати, принаджувати, принадити свистом.II. присвистнуть присвистувати, присвиснути (до чого).* * *I несов.; сов. - присвист`ать( подзывать свистом) висви́стувати, ви́свистати и ви́свистіти, прина́джувати сви́стом, прина́дити сви́стомII несов.; сов. - присв`истнутьприсви́стувати, присви́снути
См. также в других словарях:
ПОДЗЫВАТЬ — ПОДЗЫВАТЬ, подозвать кого, подкликать, призывать, звать ближе к чему или к себе, велеть подойти, заставить приблизиться. Он, проездом, подозвал меня к коляске (к себе) и расспросил обо всем. Подзывай собак! труби и кричи голосом. | Подзывать кого … Толковый словарь Даля
подзывать — См … Словарь синонимов
ПОДЗЫВАТЬ — ПОДЗЫВАТЬ, подзываю, подзываешь. несовер. к подозвать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОДЗЫВАТЬ — см. подозвать. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Подзывать — несов. перех. 1. Жестом, голосом просить приблизиться, подойти. 2. разг. Звать, приглашать куда либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
подзывать — подзыв ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
подзывать — (I), подзыва/ю, ва/ешь, ва/ют … Орфографический словарь русского языка
подзывать — ПОДЗЫВ, ПОДЗЫВАНИЕ; ПОДЗЫВАТЬ; ПОДЗЫВАТЬСЯ см. Подозвать … Энциклопедический словарь
подзывать — см. подозвать; а/ю, а/ешь; нсв … Словарь многих выражений
подзывать(ся) — под/зыв/а/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
звать — Призывать, подзывать, манить, кликать, кричать; вызывать, зазывать, приглашать, просить; кликать клич. Кричи его! Его не скоро дозовешься. Его и калачом не заманишь. Позвони человека. Ср … Словарь синонимов