-
61 прокладывать
прокласть и -ложитьI. 1) перекладати, перекласти, (во множ.) поперекладати що чим. [Переклади посуд соломою, щоб не побився];2) (на счётах) - см. II. Прокидывать 1;3) помилятися, помилитися, робити, зробити помилку, кидаючи на рахівницю;4) (известное время) прокласти що (протягом певного часу). Проложенный - перекладений.II. Прокладывать, -ложить - прокладати, прокласти, проводити, провести; торувати, уторувати срв. Пролагать, -вать дорогу к чему-н. - прокладати, торувати, промощувати дорогу, шляг до чого. [Новому хисту торує шлях широкий (Л. Укр.). Промощує дорогу будущині (М. Павлик)]. -жить себе дорогу - прокласти собі дорогу, срв. Пробить (дорогу). - жить новую улицу - прокласти, прорізати нову вулицю. -жить худую славу - пустити поговір. -вать, -жить курс корабля (на карте) - визначати, визначити курс корабля. Проложенный - прокладений, проведений, уторований, промощений.* * *несов.; сов. - пролож`ить1) проклада́ти, прокла́сти; ( проторять) торува́ти, проторува́ти2) (перекладывать чем-л.) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти -
62 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
63 рать
1) поэз., перен. рать, -ті; ( войско) ві́йськоне хвали́сь, е́дучи на \ратьть — погов. не хвали́ся, йдучи́ у бі́й
-
64 редко
-
65 редька
ре́дьканадое́сть, как го́рькая \редька ка; надое́сть ху́же (пу́ще) го́рькой \редькаки — погов. у печінка́х сиді́ти, набри́днути (обри́днути, остоги́діти, остоги́днути) гі́рше від пече́ної ре́дьки (як соба́ці ре́дька)
-
66 роток
уменьш.-ласк.рото́к, -тка́на чужо́й \роток то́к не наки́нешь плато́к — погов. до чужо́го ро́та не приста́виш воро́та; вели́кої тре́ба ху́сти, щоб зав'яза́ть лю́дям у́сти; см. ротик
-
67 рука
бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки
взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого
бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го
вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки
вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)
вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що
да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́
да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)
держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́
ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться
зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо
игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́
из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає
из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но
име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де
как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го
мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що
мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку
на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!
на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)
на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч
не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому
обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч
опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки
от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки
передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)
подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку
под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно
попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку
по \рука ка́м! — зго́да!
по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х
прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук
приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)
проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́
\рука ка́ми — и
нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́
с \рука ка́ми — и
нога́ми з — рука́ми й нога́ми
\рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)
\рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го
\рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч
идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким
\рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!
\рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)
\рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!
\рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть
\рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти
своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка
уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки
умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки
-
68 рыбак
риба́лка, риба́к, -а; диал. риба́р, -я\рыбак к \рыбак ка́ ви́дит издалека — погов. свій свояка́ вгада́є (ба́чить) здалека́ кули́к кулика́ ба́чить здалека́; ли́сий ли́сого зда́лека (зда́леку) ба́чить
-
69 сажа
са́жадела́ — -как
\сажа жа бела́ — погов. шутл. до́бре, як го́лому в кропи́ві; живемо́, як горо́х при доро́зі: хто не йде́, той не скубне́; ро́дичів бага́то, та ні́де пообі́дати; життя́, як соба́ці на перела́зі; пога́ні (ке́пські) спра́ви
-
70 сани
са́ни, -не́й; ( обшитые лубком) гла́бці, -цівне в свои́ \сани ни сесть — погов. не в свої́ са́ни сі́сти (влі́зти), не в ті́ї чо́боти взу́тися
-
71 сват
1) ( в свадебном обряде) ста́роста, сват2) ( отец зятя или невестки) сватни \сватт ни брат; ни кум ни \сватт — погов. ні брат ні сват
-
72 свинья
1) свиня́; ( самка) льо́хаиди́ (убира́йся) к \свинья нья́м [соба́чьим], ну тебя́ к \свинья нья́м [соба́чьим] — жарг. іди́ ти (забира́йся) під три чорти́ (до бі́са, до чо́рта)
как \свинья нья́ [напи́ться, быть пья́ным] як — свиня́ [напи́тися, бу́ти п'я́ним]
морска́я \свинья нья́ — морська́ свиня́
подложи́ть \свинья нью́ — перен. підвести́ візка́
разбира́ется, как \свинья нья́ в апельси́нах — погов. зна́ється, як свиня́ на пе́рці; теля́ не зна́ється на пирога́х
2) ( о человеке) свиня́\свинья нья́ \свинья ньёй — свиня́ свине́ю
3) воен., ист. свиня́ -
73 село
село́на \село ле́ — на селі́
ни к \село лу́ ни к го́роду — погов. ні до ладу́ ні до при́кладу
-
74 семеро
се́меро, род. п. сімо́х; (семь) сім, род. п. семи́ и сімо́хне \семеро ро по ла́вкам у кого́ — ді́ти не обсі́ли кого́
\семеро ро одного́ не ждут — погов. дво́є ( два) тре́тього не чека́ють (не ждуть)
-
75 семя
1) бот. насіни́на, сі́м'я, род. п. сі́м'я и сі́мені, собир. насі́ння, сі́м'я2)\семя мена́ — (мн.: для посева) насі́ння, сі́м'я; ( зерно) зерно́
3) ( о зёрнах подсолнуха) насі́ння; зе́рнята, -нят; со́нях4) фиоиол. сі́м'я, спе́рма5) перен. сі́м'я ед., собир., насі́ння (собир.)благо́е \семя мя — до́бре сі́м'я
\семя мена́ раздо́ра — сі́м'я (насі́ння) ро́збрату
каково́ \семя мя, таково́ — и
пле́мя — погов. яке́ насі́ння, таке́ й поколі́ння; яки́й ко́рінь, таки́й одро́сток; яке́ корі́ння, таке́ й насі́ння; яка́ ще́па, така я́блуня
-
76 серый
1) сі́рий; (о цвете, масти) си́вий; ( о масти) миша́стий, диал. ша́рий, сивко́вий2) (в знач. сущ.: волк, заяц, лошадь) сі́рий, -ого; ( волк) сірома́нець, -нця, сірома́н, сірома́нок, -нка\серый ого помя́нешь, а \серыйый здесь — погов. про во́вка промо́вка (помо́вка), а вовк тут (а вовк у ха́ту, аж ді́дько во́вка несе́)
-
77 сказываться
несов.; сов. - сказ`аться1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)\сказываться за́лся больны́м — уда́в [із се́бе] хво́рого; сказа́в, що хво́рий; ( отговорился) відговори́вся (відмі́гся) хворо́бою
6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти\сказываться за́лся до́ма — сказа́в, що [він] вдо́ма (до́ма)
ушёл, не \сказываться за́вшись — пішо́в (ви́йшов), не сказа́вши
8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тисяско́ро ска́зка \сказываться зывается, да не ско́ро де́ло де́лается — погов. не так ху́тко (ско́ро) ро́биться, як мо́виться; ле́гше говори́ти, ніж зроби́ти; одно́ твори́ти язико́м, а дру́ге - пе́рти плу́га
9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується -
78 склад
I1) ( действие) см. складывание2) (помещёние; запас чего-л.) склад, -уторго́вый \склад д — торгове́льний склад
II\склад д ору́жия — склад збро́ї
1) ( строение) будо́ва; (сложение человека, животного) склад, -у\склад д фигу́ры — склад (будо́ва) фігу́ри
2) (строй ума, мыслей; устройство чего-л.) складдуше́вный \склад д — душе́вний склад
\склад д жи́зни — склад життя́
3) (стройность, логическая связь) склад, лад, род. п. ла́ду и ладу́ни \склад ду, ни ла́ду — погов. ні скла́ду, ні ла́ду
4) ( образ действия) ладIII( слог) склад, -учита́ть по \склад да́м — чита́ти по склада́х; слебізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, слебезува́ти
-
79 скрипучий
скрипу́чий, рипу́чий, скрипли́вий, рипли́вий\скрипучий ее де́рево два ве́ка стои́т — погов. скрипли́ве де́рево до́вго живе́ (стої́ть); скрипли́ве скрипи́ть, а здоро́ве лежи́ть
-
80 слава
сла́ваво \слава ву кого́-чего́ — на сла́ву кому́-чому́
на \слава ву — ( очень хорошо) на сла́ву
петь \слава ву кому́-чему́ — співа́ти хвалу́ кому́-чому́, сла́вити, -влю, -виш, прославля́ти кого́-що; славосло́вити кого́
плоха́я (дурна́я, худа́я) \слава ва — пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, погово́ри
\слава ва Бо́гу — см. Бог
то́лько [одна́] \слава ва, что — ті́льки й сла́ви, що
См. также в других словарях:
поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поговір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
поговірка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка … Український тлумачний словник
погов. — поговорка … Русский орфографический словарь
поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска … Український тлумачний словник
поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час … Український тлумачний словник
поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў … Орфоепічний словник української мови
