-
1 выеденного яйца не стоит
погов. харбызы цъары аргъ дæр нæу -
2 на нет и суда нет
погов. нæй дурæй хъæбæрдæр -
3 он прошел огонь и воду
погов. йæ сæрыл куырой нæ разылд, уый йедтæмæ цы нæ бавзæрста, ахæм нæй -
4 чужими руками жар загребать
погов. искæй къухтæй сындз тонын -
5 без
1. æнæнет розы без шипов погов. – æнæ сындз розæ нæй
2. цух, хъаджджынбез двадцати минут десять – ссæдз минуты цух дæс, ссæдз минуты хъаджджын дæс
-
6 из
предлог обычно передается отложит. под. на -æй1. (о направлении):из города – горæтæй
из окна – рудзынгæй
из огня да в полымя (погов.) – тæдзынæгæй цыхцырæгмæ
2. (о материале):из камня – дурæй
3. (по причине):из страха – тæссæй
см. выходить из себясм. изо всех сил -
7 мастер
муж.1. мастер, дæснымастер спорта – спорты дæсны, спорты мастер
золотых дел мастер – зæрингуырд
мастер на все руки – алцæмæ дæр дæсны
дело мастера боится (погов.) – алы куыстæн дæр дæсны хъæуы
-
8 насильно
нареч. тыххæйнасильно мил не будешь (погов.) – тыххæй дæхи нæ бауарзын кæндзынæ
-
9 худо
I ср. разг. фыд, бæллæхне было бы худа! – мацы бæллæх æрцæуæд!
II нареч. æвзæр, мæгуыраунет худа без добра погов. – хорз æмæ фыд – æмбæлттæ
худо кованный конь захромал – æвзæр цæфхадсагъдæй бæх фæхъуылых
больному худо – рынчыны хабар æвзæр у
См. также в других словарях:
поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поговір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
поговірка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка … Український тлумачний словник
погов. — поговорка … Русский орфографический словарь
поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска … Український тлумачний словник
поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час … Український тлумачний словник
поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў … Орфоепічний словник української мови