поговорить+с

о чём поговорити про що и за що; (побеседовать) порозмовляти, побалакати, погомоніти, погуторити з ким про що и за що. [Ні з ким буде поплакати, ні поговорити (Шевч.). Завтра погуторимо ще про це]. Заходить -рить к кому - зайти на розмову, на балачку до кого. Мне нужно с ним -рить - мені треба з ним поговорити. Я хочу с ним -рить об одном важном деле - я хочу з ним поговорити про одну важну справу. -рим о чём-л. другом - поговорім(о) про щось инше, звернім(о) розмову на щось инше.

* * *

объясниться вияснятися, вияснитися, пояснятися, пояснитися, з'ясовуватися, з'ясуватися. [Незабаром виясниться, через віщо це сталося. Справа поясняється дуже просто]. Об'ясняться, об'ясниться с кем (по поводу недоразумения, несогласия в чём) - порозуміватися, порозумітися з ким, виясняти, вияснити непорозуміння. -ся в любви - освідчатися, освідчитися кому, признаватися кому про кохання. -ся знаками - порозуміватися на миґах.

* * *

несов.; сов. - объясн`иться

1) (выяснять отношения, улаживать недоразумения) порозуміва́тися, порозумі́тися; ( давать объяснение) поя́снювати и поясня́ти, поясни́ти; ( выяснять) з'ясо́вувати, з'ясува́ти; (несов.: переговорить) переговори́ти; (несов.: поговорить) поговори́ти

2) (становиться понятным, выясняться) з'ясо́вуватися, з'ясува́тися

3) (несов.: разговаривать, изъясняться) розмовля́ти, говори́ти

4) (несов.: иметь объяснение в чём-л.) поя́снюватися, поясня́тися

5) строит. (несов.) поя́снюватися, поясня́тися; з'ясо́вуватися

с кем о чём перемовити з ким про що. Срв. Переговорить. -молвленный - перемовлений. -ться - перемовитися з ким, перекинутися словом з ким про що.

* * *

1) (жидкость) побовтати, поколотити;

2) (ногами) похилитати, помотати, помотляти, потеліпати, побаламкати (ногами);

3) с кем - побалакати, побазікати, потеревенити, попатякати, поклепати, поляпати язиками (з ким).

* * *

1) ( жидкость) побо́втати; (ложкой, мутовкой) поколоти́ти

2) (сделать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) помаха́ти; ( сделать резкие движения ногами) подри́ґати и подриґа́ти

побелькотати, полепетати. См. Лепетать.

* * *

1) ( поговорить невнятно) побелькота́ти, побелькоті́ти; ( о ребёнке) полепета́ти, полепоті́ти

2) перен. полепета́ти, полепоті́ти

потрещать

1) потріскувати, (сильно) витріскувати, тріщати, тріскотіти (часами), потріщати, потріскотіти, -тати, (о жире на огне) шкварчати потроху, пошкварчати. [Каганець, потріскуючи, мляво блимає на припічку (Коц.). На землі витріскувало багаття];

2) -щать (поговорить трещёткой) - поторохтіти, поцокотіти, посокотати (якийсь час).

* * *

1) трі́скачка; деренча́ло, торо́хкало

2) (перен.: любитель поговорить) торохті́й, -тія́ (м.), торохті́йка (ж.), сокоту́ха (ж.); (быстро говорящий) дріботу́н, -а (м.), дріботу́ха (ж.), цокоту́ха (ж.)

3) техн. трі́скачка

багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].