-
101 висаджувати
= ви́садити1) выса́живать, вы́садить2) ( о растениях) выса́живать, вы́садить3)виса́джувати в пові́тря — взрыва́ть, рвать, взорва́ть
4) ( выламывать) выса́живать, вы́садить5) диал. обса́живать, обсади́ть ( кругом), уса́живать, усади́ть6) ( поднимать на что-нибудь) сажа́ть, посади́ть -
102 висадити
см. висаджувати1) вы́садить2) ( о растениях) вы́садить3)ви́садити в пові́тря — взорва́ть
4) ( выламывать) вы́садить6) ( поднимать на что-нибудь) посади́ть -
103 стиснений
I прич.сжа́тый, сти́снутый, сда́вленный; стеснённый; спёртый; пожа́тый; поджа́тый; ссу́ченныйII прил.сжа́тыйсти́снуте пові́тря — сжа́тый во́здух; ( в душном помещении) спёртый во́здух
-
104 стиснутий
I прич.сжа́тый, сти́снутый, сда́вленный; стеснённый; спёртый; пожа́тый; поджа́тый; ссу́ченныйII прил. прил.сжа́тыйсти́снене пові́тря — сжа́тый во́здух; ( в душном помещении) спёртый во́здух
-
105 ловити
-
106 приплив
-
107 сухий
-
108 азот
ru\ \ азотen\ \ nitrogende\ \ Stickstofffr\ \ \ azoteелемент №7 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 2 період), атомна маса 14,0067; відомо 8 ізотопів з масовими числами 12—19; типові ступені окислювання -III, -II, +І, +II, +III, +IV, +V; газ без кольору і запаху, малорозчинний у воді, легший за повітря, Tпл 63 К, Тісп 77 К; при кімнатній температурі не вступає в хімічні реакції; є основним компонентом земної атмосфери (78,1% об'єму); у природі в зв'язаному стані зустрічається у вигляді селітри; входить до складу білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, ферментів, гормонів, багатьох вітамінів; походження назви — від грецьк. α — частка заперечення і Zoos — живий, "нежиттєвий"; відкритий у 1772 році Д.Резерфордом (Великобританія); застосовують для синтезу аміаку, для створення низьких температур, як інертний газ, для виробництва азотних добрив тощо -
109 алюміній
символ Alru\ \ алюминийen\ \ aluminiumde\ \ Aluminiumfr\ \ \ aluminiumелемент №13 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 3 період), атомна маса 26,9815; відомі 9 ізотопів з масовими числами 23—31; сріблисто-білий метал, легкий, пластичний, ковкий, має високу електро і теплопровідність, високу хімічну активність, легко з'єднується з киснем повітря, з утворенням щільної плівки оксиду Al2O3, що обумовлює його високу корозійну стійкість, Tпл 933 K; у вільному вигляді в земній корі не зустрічається; основна сировина для його одержання — боксити; походження назви — від лат. alumen — квасці; відкритий 1825 року Г.Ерстедом (Данія); застосовується як основа легких сплавів, розкислювач сталі, відновлювач тощо -
110 атмосферна корозія
ru\ \ атмосферная коррозияen\ \ [lang name="English"]atmospheric corrosion, outdoor corrosionde\ \ atmosphärische Korrosionfr\ \ \ corrosion atmosphériqueкорозія, що відбувається під впливом земної атмосфери; швидкість процесу залежить від кліматичних факторів (головним чином, вологості і температури повітря) і концентрації домішок, що забруднюють атмосферу (оксиди сірки, азоту і викиди хімічних виробництв); підвищену корозійну стійкість в умовах атмосферної корозії мають атмосферостійкі сталі, а також сплави, в основному, на основі Cu і Al; метали захищають від атмосферної корозії за допомогою гальванічних, металізаційних і лакофарбових покрить; широко використовують консервацію змащеннями, застосовують летючі і контактні інгібітори корозії -
111 деаерація
Кru\ \ деаэрацияen\ \ deaerationde\ \ Entlüftungfr\ \ \ désaérationвидалення з корозійного середовища кисню повітря; один з методів боротьби з корозією більшості сталей, мідних і цинкових сплавів -
112 хром
символ Crru\ \ хромen\ \ chromiumde\ \ Chromfr\ \ \ chromeелемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період), атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря); основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr2O3); походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція); застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо -
113 задушливий
tınçık; boğucı; ağır (про повітря) -
114 задушний
tınçık; boğucı; ağır (про повітря) -
115 рвати
1. çekip almaq, çekip çıqarmaq, çıqarmaq; рвати зуб – tiş çıqarmaq2. patlamaq (висаджувати в повітря); рвати скелю – qayanı patlamaq -
116 адживіка
АДЖИВІКА (санскр. - мандрівник-жебрак, який дотримується спеціальних життєвих правил) - одна з шкіл аскетів-проповідників та професійних шукачів духовної істини. Виникнення А. припадає на період від кінця II тис. до н. е. до VI - V ст. до н. е., а занепад - на XIV - XV ст. н. е. Найавторитетнішим духовним лідером вважається Макхалі Гошала. А. належить до неортодоксальних учень Давньої Індії і тому не визнає авторитету Вед, онтологічних засад моральності, існування трансцендентного світу, незмінної духовної субстанції, закону карми, самсари та мокши. Натомість стверджується об'єктивний природний детермінізм та неспроможність людини змінити існуючий колообіг речей. А. не визнає існування як духовного, так і матеріального першопринципу. Усе існуюче, за А., може бути описане лише через безпосереднє сприйняття. Засадами буття вважалися першоелементи: вода, земля, повітря, вогонь, а також особлива вітальна сила. Вчення А. вплинуло не лише на неортодоксальні школи давньої Індії (буддизм, джайнізм), а й на ортодоксальні (йога). -
117 Анаксимен з Мілету
Анаксимен з Мілету (бл. 585 - 525 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, учень і наступник Анаксимандра. Предмет єдиного твору А. - "Про природу" (дійшло кілька фрагментів) - космогонія, космологія, етнологія метеорологічних явищ. Космологія А. є найбільш послідовним і конкретним вираженням мілетської натурфілософської традиції, відповідно до якої він не тільки аналізував субстанційну реальність, "фізис" (у А. це "повітря"), а й розглядав цю реальність з точки зору динаміки та якісних перетворень. А. вперше кладе в основу системи космічної світобудови дію динамічної першопричини, розглядаючи її прояви як ритмічне "ущільнення й розрідження" єдиної й позірно без'якісної праматерії, яке якраз виявляє її якісні перетворення. А. визнавав незліченність світів, першим вказав на відмінність між нерухомими зірками і планетами; висунув гіпотезу, що пояснювала затемнення Сонця і Місяця, а також фази Місяця. Теза А. про походження світил, ототожнюваних з богами, з морських випаровувань, використана пізніше Ксенофаном для спростування антропоморфного і соціоморфного тлумачення міфологічних вищих істот Гомером та Гесіодом. -
118 віртуальність
ВІРТУАЛЬНІСТЬ ( від лат. virtualis - можливий, спроможний, здатний) - характеристика квазіреальності деяких об'єктів та їх властивостей, що використовується для пояснення, опису й аналізу як об'єктивно існуючих предметів, так і штучно створених сучасними інформаційними технологіями, зокрема комп'ютерною технікою. До першого виду віртуальної реальності належать: абсолютно тверде тіло, абсолютно сухе повітря, абсолютно рівна поверхня, ідеальний газ, точка, віртуальні мікрочастинки і т. ін. До другого - тримірні об'ємні тіла і різні трансформації їх форм, що здійснюються на двомірному (пласкому) екрані дисплея; а також комп'ютерні програми та ігри (типу "Тамагочі", "Віртуальна жінка" тощо). Зміст поняття "В." можна проілюструвати його функціонуванням у теорії мікрочастинок. Так, взаємодію між електронами пояснюють не реально випромінюваними фотонами, а віртуальними; при цьому віртуальним фотонам приписуються такі самі властивості, як і реальним, хоч вони розглядаються тільки як можливі об'єкти, а не реально існуючі. Використання поняття "віртуальна реальність" у мікросвіті та комп'ютерних технологіях виявилося таким само ефективним способом пізнання об'єктивної реальності, як і використання ідеалізованих об'єктів першого виду. -
119 вузлова лінія відношень міри
ВУЗЛОВА ЛІНІЯ ВІДНОШЕНЬ МІРИ - єдність безперервності ("лінія") і перервності ("вузли") у процесі змін явищ на основі переходу кількісних змін у якісні К. ожне явище має певну міру, у межах якої воно може існувати як дане, якісно визначене. Порушення її веде до нової якості і нової міри і т.д. Цей процес безконечний, оскільки рух не може зупинитися на якомусь явищі, бо "все йде, все минає і краю немає". Концепція В.л.в.м. була розроблена Гегелем і спрямована проти однобічно кількісного розуміння руху і розвитку. Ця концепція дає найпростіше уявлення про діалектику кількості та якості. Наявність В.л.в.м. можна прослідкувати в окремих фрагментах природи. Але дійсність, як ціле, не витягнута в одну лінію явищ, процесів, подій. У ній є й інші форми змінювання: кругообіги (напр., кругообіги стихій у Геракліта та Аристотеля), спіралі у розвитку і т.ін. Кожне явище в просторі і часі має безліч взаємозв'язків з іншими явищами, речами та процесами і може в них переходити або з них виникати Ц. ілісну картину вузлів міри можна унаочнити радше за допомогою сітки чи мережі, ліній, які розгалужуються. Така розбіжність між лінійним та сітьовим зображенням вузлових відношень міри пояснюється тим, що в схемі Гегеля йдеться не про окремі явища, а про категорії, поняття якості, кількості і міри К. ожне з цих понять - одне, їх же рух відбиває загальну зміну: одна якість переходить в другу, ця - в третю і т. д., те саме стосується і міри. Навпаки, в реальній дійсності існує безліч якісно визначених речей у просторі і часі, і їх зміну дають мережі, а не лінії. Останні - це лише фрагменти мережі. Зміни, що відбуваються в різних напрямах і перетинах, обумовлюються не лише кількісними змінами, а й переміною місця, розпадом і синтезом речовини, асоціацією й дисоціацією атомів, молекул, взаємодіями речей і т.п К. ількісні зміни - лише одна з багатьох причин універсальної мінливості буття Н. арешті, в навколишньому світі суттєвими передумовами і причинами змін є "стихії", які були і залишаються основами життя людини - земля, вода, повітря, вогонь, сонячне тепло. Стихії, що більш неперервні, ніж речі, є умовами формування і розкладу, посередниками взаємоперетворень. Останні охоплюють не лише кількісно-якісні зміни, а й зміни сутності, форми та змісту і т. ін. Зв'язки між явищами, які приводять до змін буття, поділяються на три головних види: переходи; рефлексивні, співвідносні зв'язки (відбиття одних явищ в інших); розвиток. В.л.в.м. стосується першого виду зв'язків, у рефлексивних зв'язках та процесах розвитку вона становить лише один з елементів більш складних структур мінливості буття.М. ВулатовФілософський енциклопедичний словник > вузлова лінія відношень міри
-
120 Емпедокл з Акраганта
Емпедокл з Акраганта (490 - 430 до н. е.) - давньогрецьк. філософ; знатного походження, Е. відзначався багатьма обдаруваннями і різноманітними досягненнями (в галузі літератури, драматургії, політики, медицини, риторики тощо). У філософському вченні Е. здійснює синтез багатьох космогонічних ідей досократпиків. За Е., першооснову буття складають чотири елементи (стихії): вогонь, земля, повітря та вода, як незмінні "корені сущого". Все існуюче утворюється через їх поєднання та розмежування під дією двох всесвітніх сил - Любові (дружби, приязні) та Ворожнечі (відрази, розбрату). Під дією Любові світова сфера стає єдиною, навіть розрізнення стихій зникає у вищій точці цієї єдності. Під дією Ворожнечі відбувається відчуження речей одна від одної і панує принцип множинності. Існування Космосу являє собою своєрідну пульсацію дії то Любові, то Ворожнечі - що призводить або до єдності, або до розмежування. Вчення про чотири елементи стало одним із принципів фізики Аристотеля і складало основу фізичних уявлень про речовину аж до часів Ньютона та Лавуазьє. Певним чином воно відтворюється й у сучасному уявленні про чотири основні агрегатні стани речовини: твердий, рідинний, газоподібний та плазматичний.[br]Осн. тв.: "Про суще"; "Очищення".
См. также в других словарях:
повітря — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
повітря — я, с. 1) Суміш газів (головним чином азоту й кисню), що утворюють атмосферу Землі. •• Чи/сте пові/тря повітря, що складається з 20,96% кисню, 0,03% вуглекислого газу, 78,08% азоту, 0,94% інертних газів і не містить отруйних, агресивних і… … Український тлумачний словник
повітря — (суміш газів, потрібних для життя людини, тварин, рослин), атмосфера, дух … Словник синонімів української мови
повітря — епідемія, пошесть … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
кондиціонування повітря — кондиционирование воздуха air conditioning *Luftklimatisierung створення і підтримка параметрів повітряного середовища (т ри, відносної вологості, складу, швидкості руху і тиску повітря), найбільш сприятливих для роботи персоналу, обладнання і… … Гірничий енциклопедичний словник
ЗАПИЛЕНІСТЬ РУДНИКОВОЇ АТМОСФЕРИ (повітря) — запыленность рудничной атмосферы (воздуха) mine air dustiness Staubbelastung der Grubenwetter характеристика рудникової атмосфери за вмістом у ній твердих завислих частинок. Інколи використовується термін запиленість повітря . Для гігієнічної… … Гірничий енциклопедичний словник
високотемпературний нагрівач повітря — Syn: високотемпературний нагрівник повітря, високотемпературний повітронагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов
високотемпературний нагрівник повітря — Syn: високотемпературний нагрівач повітря, високотемпературний повітронагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов
нагрівач повітря без камери згоряння — Syn: нагрівник повітря без камери згоряння, повітронагрівник без камери згоряння … Словарь синонимов металлургических терминов
нагрівач повітря з вбудованою камерою згоряння — Syn: нагрівник повітря з вбудованою камерою згоряння, повітронагрівник з вбудованою камерою згоряння … Словарь синонимов металлургических терминов
нагрівач повітря з виносною камерою згоряння — Syn: нагрівник повітря з виносною камерою згоряння, повітронагрівник з виносною камерою згоряння … Словарь синонимов металлургических терминов