Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

повійнути

  • 1 повійнути

    = пові́ну`ти
    пове́ять; ( о ветре) поду́ть, пахну́ть

    Українсько-російський словник > повійнути

  • 2 повінути

    I пові́ну́ти II повіну́ти

    Українсько-російський словник > повінути

  • 3 повевать

    повеять повівати, повіяти, завіяти, війнути, повійнути (вінути, повінути), подихати, (по)дихнути, подимати, подути. [Вітер віє-повіває (Щогол.). Війнуло холодом. Вітрець не віне. Дихнув холодний вітер. І на все живим диханням подимає округи (Грінч.)].
    * * *
    повіва́ти; ( о ветре) завіва́ти; (о ветре, холоде) подиха́ти; ( подувать) подува́ти, подима́ти

    Русско-украинский словарь > повевать

  • 4 повеять

    см. Повевать.
    * * *
    1) пові́яти, однокр. війну́ти, пові́йнути, пові́нути и повіну́ти; ( дохнуть) дихну́ти, подихну́ти; ( подуть) поду́ти, поду́нути
    2) с.-х. пові́яти
    3) (помахать чем-л.) помаха́ти

    Русско-украинский словарь > повеять

  • 5 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 6 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 7 пахнуть

    I. війнути, повіяти, дмухнути, (по)дихнути, запашіти. [З льоху (из погреба) війнуло холодом. З печи запашіло полум'я]. Я почувствова, как на меня -ло теплом - я почув, як на мене війнуло (дихнуло) теплом.
    II. пахивать пахнути, дхнути, пахтіти (пахчу, -хтиш), душіти (душу, душиш, -шить) ним, (дурно) відгонити, дхнути, нести чим; см. Вонять. [Пахла трава запашніше (Грінч.). Пахне бузком. Дхне свіжою фарбою. Квітки пахтіли (Олесь). Душіло пахощами].
    * * *
    I пахн`уть
    війну́ти, пові́яти; пахну́ти; ( о ветре) дмухну́ти, дихну́ти, подихну́ти
    II п`ахнуть
    па́хнути; пахті́ти; ( неприятно) тхну́ти; (припахивать, нести) відго́нити

    Русско-украинский словарь > пахнуть

  • 8 wionąć

     війнути; повіяти

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > wionąć

См. также в других словарях:

  • повійнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повійнути — не/ і пові/ну/ти, і/не/, док. 1) Однокр. до повівати. 2) Почати віяти …   Український тлумачний словник

  • повінути — див. повійнути …   Український тлумачний словник

  • повіяти — і/ю, і/єш, док. 1) неперех. Почати віяти (у 1, 2 знач.). 2) неперех. Війнути (у 1 знач.). || безос. || безос., перен. Викликати яке небудь відчуття, якісь настрої, спогади і т. ін. 3) неперех. Помахати чим небудь. 4) перех. Очистити зерно на… …   Український тлумачний словник

  • майнути — ну/, не/ш, док. 1) чим. Однокр. до маяти 2); махнути. 2) З явитися на короткий час і зникнути; мигнути. || Блиснути (у 1 знач.). || перен. Раптом і ненадовго з явитись у свідомості, уяві тощо. || безос. 3) розм. Швидко минути (про час). 4) розм.… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»