повідомляється

1. n

1) коментар; примітка, тлумачення

2) коментування

2. v

1) коментувати; тлумачити, пояснювати

2) робити критичні зауваження

3) давати негативну характеристику (оцінку)

* * *

1) коментар, пояснювальна примітка, тлумачення

2) коментування

3) критичне зауваження; критика

4) толки, пересуди

5) що-небудь, що повідомляється про предмет; щось нове

1) коментувати; тлумачити, пояснювати

2) висловлюватися; повідомляти свою думку; робити критичні зауваження; давати негативну оцінку, характеристику

1) коментар, пояснювальна примітка, тлумачення

2) коментування

3) критичне зауваження; критика

4) толки, пересуди

5) що-небудь, що повідомляється про предмет; щось нове

1) коментувати; тлумачити, пояснювати

2) висловлюватися; повідомляти свою думку; робити критичні зауваження; давати негативну оцінку, характеристику

adv канц.

1) цим

2) при цьому

3) через це, за допомогою цього

* * *

1) цим ( повідомляється); при цьому ( додається)

2) за допомогою цього

1) цим ( повідомляється); при цьому ( додається)

2) за допомогою цього

скор. від price on request

скор. POD

1. призначення (на пост, посаду тощо)

2. посада, місце, призначення

3. зустріч, ділова зустріч

- indefinite appointment призначення на невизначений термін

- midnight appointment амер. призначення, що проводяться урядом під кінець перебування при владі

- permanent appointment постійне призначення

- smbd.'s appointment as ambassador призначення когось послом

- appointment of a consul призначення консулом

- offer of appointment запрошення на роботу

- terms and conditions of appointment умови призначення

- to break an appointment не прийти на зустріч

- to get an appointment отримати посаду/ призначення/ пост

- to have an appointment мати зустріч, зустрітися

- to keep an appointment прийти на (ділову) зустріч

- to make an appointment for 6 o'clock домовитися про зустріч о 6 годині

- to obtain an appointment отримати посаду/ призначення/ пост

- to receive/ an appointment отримати посаду/ призначення/ пост

- to refuse an appointment відмовитися від посади

- the appointment is made public про призначення повідомляється в пресі

несов.; сов. - сообщ`иться

1) ( передаваться) передава́тися, -дає́ться, переда́тися, -да́сться

2) (несов.: извещаться) повідомля́тися, -ля́ється

3) (несов.: быть соединённым) сполуча́тися

4) (несов.: общаться) спілкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся; ( водить знакомство) зна́тися, води́тися, -джу́ся, -дишся

5) страд. несов. повідомля́тися; сповіща́тися, оповіща́тися; перека́зуватися, -зується; доповіда́тися; передава́тися; надава́тися, -дає́ться; подава́тися

известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - извест`ить

предуведомить кого о чём повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити завчасу (заздалегідь), сповіщати, сповістити завчасу (заздалегідь) кого про що. Предуведомленный - повідомлений, сповіщений заздалегідь (завчасу) від (через) кого. Он был -лён об этом - його було повідомлено про це завчасу. -ться - повідомлятися, сповіщатися завчасу; бути повідомленим, сповіщеним завчасу (заздалегідь).

* * *

несов.; сов. - предув`едомить

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

1) о́твір; трі́щина, розко́лина, щі́ли́на

2) амер. розко́л, розри́в ( стосунків)

3) прори́в

4) пере́рва, па́уза

5)

6) тел. тире́-крапки́

7) по́ми́лка на сло́ві; по́хибка

8) амер. рапто́ве зни́ження цін

9) діал. вели́ка кі́лькість ( чогось)

10) розм. шанс, можли́вість

1) лама́ти(ся); розбива́ти(ся); рва́ти(ся); розрива́ти(ся); руйнува́ти(ся); зла́мувати

2) розсі́юватися, розхо́дитися, розступа́тися

3) перерива́ти, припиня́ти (сон, мовчання, подорож)

4) розпеча́тувати ( лист); відтика́ти, відкупо́рювати (пляшку, бочку)

5) розоря́ти(ся)

6) розмі́нювати ( гроші)

7) злама́ти (опір, волю); осла́бити, підірва́ти (сили, здоров'я)

8) проклада́ти (дорогу, шлях)

9) осла́бнути

10) порива́ти ( стосунки)

11) пору́шувати (обіцянку, закон, правило)

12) настава́ти

13) перерива́тися, зрива́тися, лама́тися ( про голос)

14) привча́ти ( до - to); дресирува́ти; об'їжджа́ти ( коня)

15) позбавля́ти(ся); віду́чувати(ся) ( від - of); розжа́лувати

16) скреса́ти (про кригу, річку)

17) прорива́ти ( про нарив)

18) вирива́тися, зрива́тися

19) побива́ти ( рекорд)

20) ел. перерива́ти ( струм); вимика́ти; розмика́ти ( ланцюг)

21) текст. м'я́ти, тіпа́ти, те́рти

22) повідомля́ти, перека́зувати ( новину); розкрива́ти ( таємницю)

•

- break away

••

1) стан

2) будо́ва, структу́ра, фо́рма

3) ранг, стано́вище, поло́ження

4) пи́шність, пишно́та

1) заявля́ти; повідомля́ти

2) констатува́ти; формулюва́ти; виклада́ти

3) встано́влювати, то́чно визнача́ти

4) мат. передава́ти зна́ками (фо́рмулами)

1) держа́ва

2) штат

1) держа́вний

2) амер. що стосу́ється окре́мого шта́ту