-
1 при свете
-
2 днём
-
3 засветло
завідна; повідну* * *нареч. разг. завідна, засветла -
4 дно
дно (мн. дена, дна; ум. денце, денечко; ув. днище); під (р. поду). [Під вичищати (в колодязі) (Григор.)]. Дно экипажа - подення. Дно судна, плоскодон. лодки - підошва. Дно печи - печище, черінь (р. -ня); (наиб. углубление дна в колодце) ковбашечка, [Ковбашечкою зветься саме дно криниці, де найглибше (Звин.)]. Вверх дном - догори ногами, шкереберть, перевертом [Усе догори ногами поперевертав. Усе піде шкереберть. Перевертом усе перевернулося]. На дне - на дні, на споді, (реже) на споді. [Та воно в мішку, на самому споді]. На дно, ко дну - на дно, на спід. Итти ко дну - (в песне) на спід потопати. Водка уж на дне - горілки тільки й є, що на споді, горілці видко денце. Не имеющий дна (о посуде) - безденний. [Безденний горщик. Безденна миска]. Вынимать, вынуть дно откуда - роздинати, розіднити що, віддинати, відіднити. Вынуть донья откуда - повіддинати що. Вставлять, вставить дно куда - днити, задинати, сов. заднити, приднити що. Вставить донья куда - позадинати що. Переменять, переменить дно в чём - перединати, переднити що. [Корабель заднили та й на Дунай пустили (песня). Переднив бочку].* * *золото́е дно — золоте́ дно
идти́, пойти́ ко дну — іти́, піти́ на дно
-
5 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
дно — (1) 1. Глубина: Ту Нѣмци и Венедици, ту Греци и Морава поютъ славу Святъславлю, кають князя Игоря, иже погрузи жиръ во днѣ Каялы рѣкы Половецкыя, Рускаго злата насыпаша. 22. 1091: И придоста (Стефан и Климент) к печерѣ, и не видѣста ничто же, и… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Винтовки современные — ВИНТОВКИ СОВРЕМЕННЫЯ. Арміи всѣхъ гос твъ въ наст. время вооружены магазин. оружіемъ, но находятся наканунѣ перевооруженія автоматическимъ, образцы к раго кое гдѣ уже выработаны. (См. В. автоматическія). I Австро Венгрія имѣетъ для пѣхоты В. сист … Военная энциклопедия
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол … Український тлумачний словник
свѣтъ — Свет свѣтъ (7) 1. Сияние, исходящее от какого л. светящегося предмета; освещение: Нъ уже, княже Игорю, утръпѣ солнцю свѣтъ, а древо не бологомъ листвіе срони. 32. Свѣтъ убо въ храминѣ свѣштя ... яснъ же свѣтъ от свѣштя. Изб. Св. 1076 г., 50.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Док — ДОКЪ, береговое или плавучее сооруженіе для храненія, а иногда и постройки судовъ, исправленія и окраски подвод. частей корпуса. По своему назначенію различаютъ Д. сухіе и мокрые (dry docks и wet docks), а по системѣ постройки также Д. плавучіе и … Военная энциклопедия
ИЗМЕЛЬЧЕНИЕ — разрушение твердых тел до требуемых размеров. По размеру (крупности) измельченного продукта различают: грубое (300 100 мм), среднее (100 25 мм) и мелкое (25 1 мм) дробление; грубый (1000 500 мкм), средний (500 100 мкм), тонкий (100 40 мкм) и… … Химическая энциклопедия
Северный поток — У этого термина существуют и другие значения, см. Nord Stream … Википедия
Подводные лодки — *ПОДВОДНЫЯ ЛОДКИ, суда, к рыя могутъ, проходить болѣе или менѣе значит. разстояніе подъ водой, не имѣя сообщенія съ поверх тью. Лодки полуподводныя, почти скрытаго вида, нуждаются въ связи съ атмосферой для полученія воздуха. П. лодка,… … Военная энциклопедия
АКТИВИРОВАННОГО КОМПЛЕКСА ТЕОРИЯ — (теория переходного состояния, теория абс. скоростей р ций), простейший и исторически первый вариант статистич. теории хим. р ций. Разработана Э. Вигнером, М. Поляни, Г. Эйрингом, М. Эвансом в 30 х гг. 20 в. Позволяет приближенно рассчитывать… … Химическая энциклопедия
