повторити

См. также в других словарях:

• повторити — див. повторювати …   Український тлумачний словник

• повторити — див. повторювати …   Словник синонімів української мови

• повторити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• біс — I а, ч. 1) Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2) Уживається як лайка. •• Де в бі/са! уживається як заперечення, спростування у… …   Український тлумачний словник

• зацурати — а/ю, а/єш, док., перех., розм., заст. 1) Вимовити або повторити слово цур , щоб позбавитися кого , чого небудь неприємного. 2) Покинути кого , що небудь; припинити дію чого небудь …   Український тлумачний словник

• перепитувати — ую, уєш, недок., перепита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Просити кого небудь повторити щось сказане. 2) Звертатися до кого небудь знову з тим самим питанням. || Відповідаючи кому небудь, розмовляючи з кимсь, повторювати поставлене… …   Український тлумачний словник

• повторений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повторити …   Український тлумачний словник

• повторення — я, с. 1) Дія за знач. повторити, повторяти і повторитися, повторятися. 2) Фраза, думка і т. ін., що повторюється (у мовленні, в літературному чи музичному творі і т. ін.). 3) перен. Той, хто (або те, що) є точною копією кого , чого небудь, має… …   Український тлумачний словник

• потверджувати — ую, уєш, недок., потве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. 1) Визнавати правильність, істинність чого небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. || перев. док. Ще раз повторити висловлене раніше. || Бути свідченням, доказом… …   Український тлумачний словник

• фора — I и, ж., спорт. Наперед обумовлена пільга – якась кількість очок, ходів і т. ін., що її надає сильніший учасник змагань, гри слабшому або такому, який знаходиться у невигідних умовах. II и, ж., виг., заст. Вигук схвалення, який уживається як… …   Український тлумачний словник

• що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… …   Український тлумачний словник