-
1 pobić się
побитися -
2 pobić się
[побічь шіĕ]v.dk
См. также в других словарях:
побитися — б ю/ся, б є/шся, док. 1) Удатися до бійки, вчинити бійку з ким небудь. || Позмагатися, помірятися з ким небудь силою. 2) Воювати, боротися проти кого небудь, за щось якийсь час. 3) перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час,… … Український тлумачний словник
побитися — [поби/тиес а] поубйу/с а, бйе/с :а, бйе/ц :а, бйеимо/с а, бйеите/с а, поубйу/ц :а … Орфоепічний словник української мови
побитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
потовктися — вчу/ся, вче/шся, док. 1) Побитися, пошкодитися, розбитися (про все чи багато чогось). 2) розм. Побитися, зазнати пошкоджень у багатьох місцях (про людей). 3) розм. Потоптатися або покачатися на чому небудь, на якомусь місці. 4) розм. Товктися (у… … Український тлумачний словник
забиватися — а/юся, а/єшся, недок., заби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) Залізати, ховатися куди небудь. || тільки 3 ос. Проникати, потрапляти куди небудь (про куряву, сніг і т. ін.). 2) Заходити, заїжджати куди небудь далеко; опинятися десь (часто випадково) … Український тлумачний словник
засперечатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Почати сперечатися, заперечуючи або доводячи що небудь. || Почати сваритися за кого , що небудь. 2) Побитися об заклад … Український тлумачний словник
перетовктися — вче/ться; мин. ч. перето/вкся, ла/ся, ло/ся; док. 1) Стовктися (про все чи багато чого небудь). 2) розм. Побитися (про посуд, вироби зі скла і т. ін.) … Український тлумачний словник
подряпатися — аюся, аєшся, док. 1) Подряпати собі що небудь; покритися подряпинами. 2) Подряпати один одного. || перен., розм. Посваритися або побитися один з одним. 3) розм. Почати пробиратися вперед і вгору, долаючи перешкоди, чіпляючись за що небудь. ||… … Український тлумачний словник
попобитися — б ємо/ся, б єте/ся, док., розм. Добре побитися … Український тлумачний словник
поскубтися — емо/ся, ете/ся, розм. Потягати одне одного за чуба; почубитися, побитися … Український тлумачний словник
свербіти — би/ть, недок. 1) Відчувати свербіж (про тіло і його частини). || безос. || Викликати відчуття свербежу (про рани, що загоюються, прищі і т. ін.). || рідко. Давати відчуття тупого болю; нити. •• Ру/ки свербля/ть у кого, кому а) комусь дуже… … Український тлумачний словник
