-
1 пліткар
-
2 пліткар
чgossip, taleteller, tale-bearer; ( злісний) scandalmonger -
3 щіткар
-
4 квіткар
-яцвето́чник -
5 пліткар
-я́спле́тник -
6 сіткар
-я1) спец. се́точник2) рыболов, пользующийся для ловли рыбы сетью -
7 щіткар
-я -
8 квіткар
kwitkarч. -
9 пліткар
plitkarч. -
10 щіткар
szczitkarч. -
11 пліткар
пляткар -
12 пліткар
öşekçi -
13 шептун
ч; ж - шептухаwhisperer; sneak; ( пліткар) telltale, informer
См. также в других словарях:
квіткар — я/, ч. 1) Те саме, що квітникар. 2) рідко. Продавець квітів … Український тлумачний словник
пліткар — я/, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I) … Український тлумачний словник
сіткар — я/, ч. 1) Той, хто плете сітки. 2) Той, хто ловить рибу сіткою … Український тлумачний словник
щіткар — я/, ч. Робітник, що робить щітки (у 1 4 знач.) … Український тлумачний словник
сіткар — [с ітка/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
щіткар — [шч ітка/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/y, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
квіткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пліткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сіткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
щіткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
квіткар — каря, ч. Пр. Квітникар; людина, яка вирощує квіти … Словник лемківскої говірки