-
1 pluć
плювати -
2 oślepiać
1. осліплювати;2. засліплювати (перен.) -
3 nalepiać
[налєпячь]v.ndk -
4 oślepiać
[ошьлєпячь]v.ndk -
5 pluć
[плючь]v.ndk -
6 zaczepiać
[зачепячь]v.ndkзачіплювати, зачіпляти -
7 gwizdać
1. свистіти, свистати;2. плювати (розм.) -
8 krzepić
укріплювати, зміцнювати -
9 mocować
кріпити, закріплювати -
10 naczepiać
причіплювати -
11 nalepiać
наліплювати, наклеювати -
12 oblepiać
обліплювати -
13 odczepiać
відчіплювати -
14 odlepiać
відклеювати, відліплювати -
15 podrywać
1. підривати;2. піднімати; підкидати;3. вставати, підніматися;4. підчіплювати (розм.) -
16 pokrzepiać
1. підкріплювати;2. підбадьорювати -
17 przyczepiać
причіплювати -
18 przylepiać
1. приліплювати;2. приклеювати -
19 przymocowywać
прикріплювати -
20 rozczepiać
розчіплювати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
плювати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. плевать. (Марк. 14, 65) … Словарь церковнославянского языка
плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо … Український тлумачний словник
плювати — I (викидати з рота слину, мокротиння тощо), випльовувати, виплюнути, спльовувати, сплюнути, плюхати; плюватися (також на когось, один на одного); чви[і]ркати, цвіркати, циркати (крізь зуби); харкати, харкотіти (кашляючи, прочищати горло) II ▶ див … Словник синонімів української мови
плювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови
перечіплювати — юю, юєш і діал. перечіпа/ти, а/ю, а/єш, недок., перечепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. перече/плять; док. 1) перех.Чіпляти що небудь на інше місце. || Чіпляючи, переміщати через що небудь, надавати іншого положення. 2) перех. і без додатка, розм.… … Український тлумачний словник
приліплювати — юю, юєш, недок., приліпи/ти, ліплю/, лі/пиш; мн. прилі/плять; док., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось чимсь липким. || Прикріплювати що небудь липке до чогось. || перен., розм. Ненадійно поміщати що небудь на чомусь; притуляти. 2) розм … Український тлумачний словник
вліплювати — (улі/плювати), юю, юєш, недок., вліпи/ти (уліпи/ти), вліплю/, влі/пиш; мн. влі/плять; док., перех. 1) Вставляти в що небудь способом ліплення. 2) тільки док., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом,… … Український тлумачний словник
закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… … Український тлумачний словник
заліплювати — юю, юєш, недок., заліпи/ти, іплю/, і/пиш; мн. залі/плять; док. 1) перех.Покривати, заповнювати (про щось липке, клейке); обліплювати. || безос. 2) перех. Закривати, замазувати, накладаючи що небудь. || Заклеювати. 3) тільки док., неперех., кому,… … Український тлумачний словник
засліплювати — юю, юєш і засліпля/ти, я/ю, я/єш, недок., засліпи/ти, сліплю/, слі/пиш; мн. заслі/плять; док., перех. 1) Псуючи зір, очі, робити сліпим кого небудь. || Спрямовуючи яскраве світло в очі або засипаючи, заліплюючи їх чим небудь, позбавляти людину… … Український тлумачний словник