-
1 плен
полон (-ну), бран, неволя. [Чи її вбито, чи в полон занято. Салдат бере в бран ворожого генерала (Гр.). Татарва побрала в неволю (Стор.)]. Брать, взять в плен - брати, забрати, узяти, займати, за(й)няти в полон (у неволю).* * *поло́н, -у -
2 пленённый
1) полоне́ний, узя́тий в поло́н2) полоне́ний, заполоне́ний, узя́тий в поло́н; зачаро́ваний, очаро́ваний, причаро́ваний; поло́нений -
3 ослеплённость
1) ослі́пленість, -ності; заслі́пленість2) заслі́пленість, ослі́пленість -
4 пленять
пленить1) (брать в плен) полонити, заполонити, ясирити, з'ясирити, в неволю (в полон) забирати и займати, забрати и заняти, в ясир узяти кого. [Є чутка, що цар хоче весь світ полонити (Шевч.). Оця грубо матеріялістична порода найбільш заполонила його фантазію (Крим.). Орда ясирить, полонить];2) (прельстить, привлечь) полонити, заполонювати, заполонити, надити, принадити, чарувати, зчарувати, причарувати, скоряти, скорити, прилюбляти, прилюбити кого. [Думка, як-би заполонити Четвертинського (Стор.). Заполонює серця жіночі (Крим.). Хлопця зчарувала. Лірика Шевченка скоряє всіх своєю красою (Єфр.). Гляди, щоб вона тебе не прилюбила та не причарувала (Неч.-Лев.)]. Пленённый - полонений, з[при]чарований.* * *несов.; сов. - плен`ить1) ( брать в плен) полони́ти несов., сов., бра́ти в поло́н, узя́ти в поло́н; несов. заполони́ти2) перен. полони́ти несов., сов., заполо́нювати, заполони́ти, бра́ти в поло́н, узя́ти в поло́н; ( очаровывать) чарува́ти, (несов.), зачаро́вувати, зачарува́ти и позачаро́вувати, очаро́вувати, очарува́ти, причаро́вувати, причарува́ти; (влюбляя диал.) прилюбля́ти, прилюби́ти -
5 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
6 freedom
n1) свобода, воля; незалежністьto enjoy freedom — користуватися свободою, бути вільним (незалежним)
3) право; почесні права і привілеї4) вільне користування5) прямота, відвертість6) розм. вільність7) рухливість; незакріпленість8) легкість, невимушеність9) тех. люфт, зазор, отвір* * *n1) воля, свобода, незалежність; ( from) свобода, звільнення ( від чого-небудь)freedom from taxes — звільнення від податків, необкладання податками
2) право, свободаfreedom of worship — свобода відправлення релігійних культів; почесні права е привілеї
4) прямота, відвертість; вільність, свобода (у поведінці, тлумаченні)5) рухливість, незакріпленість6) легкість, невимушеність7) тex. люфт, зазор, просвіт -
7 velleity
n1) пасивне бажання; мрія, прагнення (не підкріплені діями); зітхання2) pl добрі побажання* * *n.пасивне бажання; мрія, схильність, прагнення (не підкріплені діями); зітхання (про чем-л.); pl. благі побажання -
8 allegation
n голослівне твердження; юр. заява, ствердження- unsubstantiated allegation безпідставні/ нічим не підкріплені заяви- unsupported allegation безпідставні/ нічим не підкріплені заяви- to diffuse allegations розповсюджувати безпідставні заяви- to expose allegations розвінчувати безпідставні заяви- to prove an allegation підтвердити безпідставні заяви- to refute an allegation спростовувати безпідставні заяви -
9 пле
П, плен ВН післяйм. з, і, орудний інструментальний; ат пле конем П; ат плен йез- місити кіньми ВН; пор. бе, биле I, билен, бле, илан, иле II, илен, илең, инен, -нен, пе. -
10 волочение труб на короткой закрепленной оправке
волочіння рур на короткій закріпленій оправці, волочіння труб на короткій закріпленій оправціСловарь металлургической терминов > волочение труб на короткой закрепленной оправке
-
11 acquired rights
визнані права, закріплені права -
12 corroborated evidence
підкріплений доказ, підкріплені докази -
13 corroborated testimony
-
14 principle
засада, принцип; норма, правило; доктрина; головне правило; першопричина, причинаprinciple of affirmative action — принцип сприяння меншинам ( або знедоленим)
principle of equal remuneration for works of equal value — принцип рівної винагороди за працю рівної вартості
principle of equality of the sexes in financial and property matters — принцип рівності статей у фінансових і майнових питаннях
principle of excluding women from the succession — принцип ненадання жінкам права успадкування, принцип виключення жінок з правонаступництва
principle of justice to all peoples and nationalities — принцип справедливості для всіх народів і національностей
principle of national sovereignty — принцип державного ( або національного) суверенітету
principle of negotiated tariff reduction among nations — принцип узгодженого між державами зменшення тарифних ставок
principle of "no taxation without representation" — принцип неприпустимості обкладання податками без представництва в законодавчому органі
principle of "one person, one vote" — принцип "одна особа - один голос"
principle of racial segregation — принцип расової сегрегації, принцип роздільного проживання рас
principle of the responsibility of the executive to the elected branch of the legislature — принцип відповідальності виконавчої влади перед обраним народом законодавчим органом
principle of "separate but equal" — принцип сегрегації ( рас) за умови забезпечення рівності їх прав
principle of the larger the state, the greater its representation — принцип, згідно якому чим більше штат, тим більшим повинно бути його представництво (в законодавчому органі) ( у США)
principles embodied in the UN Charter — принципи, закріплені в Статуті ООН
principle of non-interference in the domestic affairs of other countries — = principle of non-interference in the internal affairs of other countries принцип невтручання у внутрішні справи інших країн
principle of non-interference in the internal affairs of other countries — = principle of non-interference in the domestic affairs of other countries
principle of one-man administration — = principle of one-man management принцип єдиноначальності
- principle of criminal justiceprinciple of one-man management — = principle of one-man administration
- principle of deliberation
- principle of division of power
- principle of elective monarchy
- principle of equal opportunity
- principle of equal pay
- principle of equal security
- principle of equality
- principle of horizontal equity
- principle of international law
- principle of judicial review
- principle of justice
- principle of law
- principle of lay involvement
- principle of legal certainty
- principle of legal ethics
- principle of legality
- principle of majority
- principle of majority rule
- principle of non-aggression
- principle of non-interference
- principle of oral proceedings
- principle of organization
- principle of patriapotestas
- principle of proportionality
- principle of protective duties
- principle of reciprocity
- principle of represenattion
- principle of res judicata
- principle of scission
- principle of solidarity
- principle of sovereignty
- principle of stare decisis
- principle of surrogation
- principle of taxation
- principle of territoriality
- principle of toleration
- principle of unanimity
- principle of vertical equity
- principles of law -
15 uncorroborated evidence
непідкріплений доказ, непідкріплені докази -
16 uncorroborated testimony
непідтверджене свідчення, непідкріплені свідчення -
17 vested interests
сформовані права; закріплені законом майнові права; привілейована група населення -
18 vested rights
законні права; безумовні права; визнані права; вкорінені права; закріплені права; приналежні права -
19 vested interests
заінтересовані особи; корисливі інтереси; групові інтереси; набуті права; права, що склалися; закріплені права; матеріально зацікавлені особи -
20 bound copies
См. также в других словарях:
плен — плен/ … Морфемно-орфографический словарь
ПЛЕН — ПЛЕН, плена, мн. нет, муж. 1. Состояние, положение человека (участвующего в военных действиях или из мирного населения), захваченного неприятелем или задержанного властями враждебного государства и лишенного свободы на время войны; жизнь,… … Толковый словарь Ушакова
плен — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? плена, чему? плену, (вижу) что? плен, чем? пленом, о чём? о плене и в плену 1. Пленом называется насильственный захват в неволю военных или гражданских лиц противником. Взять кого либо в плен … Толковый словарь Дмитриева
плен — См. рабство... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. плен неволя, рабство; полон, пленение Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
пленѧти — ПЛЕНѦ|ТИ (23), Ю, ѤТЬ гл. 1.Брать в плен: Осикикосъ ц(с)рь || …проиде. аравию же. и въ палестинѹ. с великою на грекы ˫аростию. всѧ вою˫а. и съ многыми тьмами грькы плѣнѧ˫а. (ληιζόμενος) ПНЧ 1296, 144–145; прич. в роли с.: и въстави имъ г(с)ь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пленѧѥмъ — (7*) прич. страд. наст. к пленѧти. 1.В 1 знач.: Рюрикъ же… жити хотѧ въ братолюбьи. паче же и хр(с)ть˫анъ дѣлѧ плѣнѧемы [в др. сп. плѣнѧемых] по всѧ д҃ни ѿ поганыхъ и пролить˫а крови ихъ не хотѧ видити… състѹпи(с) емѹ [Святославу] старѣшиньства и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПЛЕН — ПЛЕН, а, о плене, в плену, муж. Состояние порабощённости, того, кто захвачен на войне противником и лишён свободы. Взять, попасть в п. Держать в плену. Бежать из плена. В плену предрассудков (перен.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
плен — плен, а, предл. п. в плен у … Русский орфографический словарь
плен — печальный (Рылеев); позорный (Рылеев); постыдный (Рылеев); тяжкий (Льдов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. плен Безвыходный, безотрадный,… … Словарь эпитетов
Плен — как изгнание, насильств. переселение целого народа или его части. I. В качестве прообраза П. (= изгнания) можно рассматривать изгнание первых людей из Едемского сада (Быт 3:23 и след.). Изгнание, ставшее результатом их непослушания Богу, привело… … Библейская энциклопедия Брокгауза
плен — плен, плена, о плене, вплену … Русское словесное ударение