-
61 феротипія
техн. ферроти́пия -
62 фільмокопія
техн. фильмоко́пия -
63 фотокопія
техн. фотоко́пия -
64 фототипія
техн.; физ. фототи́пия -
65 хромотипія
техн. хромоти́пия -
66 хромофототипія
техн. хромофототи́пияУкраїнсько-російський політехнічний словник > хромофототипія
-
67 ціанотипія
техн. цианоти́пия -
68 алкаш
п'яни́ця, алкого́лік, питва́к, -а, пия́ка -
69 алкоголизм
алкоголізм (р. -му).* * *мед.алкоголі́зм, -у, пия́цтво -
70 алкоголик
алкоголик.* * *мед.алкого́лік, пия́ка, пите́ць, -тця, п'яни́ця -
71 алкоголический
алкоголічний.* * *мед.алкоголі́чний, пия́чний, запі́йний -
72 алконавт
алкого́лік, п'яни́ця, пия́ка, питва́к, -а -
73 бражничать
пити-гуляти, бен(ь)кетувати.* * *бенкетува́ти; пи́ти-гуля́ти, пи́ти та (й) гуля́ти, гультяюва́ти; ( пьянствовать) пия́чити -
74 бражничество
бенкетува́ння; гульня́, гульба́, гультяюва́ння; диал. гу́льбощі, -щів, гуля́тика, пия́тика и пияти́ка -
75 бухать
бухати, бухкати, гепати. [Гепає сокирою]. См. Бухнуть.* * *I бух`атьжарг.буха́ти; пия́чити, пиятикува́тиII б`ухатьбу́хати -
76 возлияние
зливання, (священное) узливання. Совершать, -шить -ние - зливати, (і)зілляти (зіллю, зіллєш), чинити узливання. [Зіллєш і помолишся сам як слід по закону (Пот. Одис.)].* * *1) рел. ист. узлива́ння2) ( выпивка) шутл. пия́тика и пияти́ка, ви́пивка -
77 выпивка
-
78 заливать
залить1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.* * *несов.; сов. - зал`ить1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш) -
79 кровопийца
кровопивець (-вця), кровопивця (-ці), кровопий (-пия), кровопій (-поя), кровосос (-са), (перепосно ещё) глитай, жироїд, п'явка. [Становий і волосний - кровопивці (Сл. Гр.). Сказано - кровопій людський (Мирн.). Приїхали кровососи по хліб та по душу (Чигиринщ.). П'ють з нас кров оті п'явки людські (Київщ.)].* * *м., ж. презр.кровопи́вця м., ж., кровопи́вець, -вця (м.), кровоже́р (м.); диал. кровопі́й (м.) -
80 кутить
кутнуть1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.* * *несов.; сов. - кутн`утьгуля́ти, гульну́ти; (несов.: пьянствовать) пи́ти-гуля́ти (п'ю-гуля́ю, п'єш-гуля́єш), пия́чити\кутить ти́ть и (да) мути́ть — (вносить раздор, смуту) баламу́тити, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти; (кружить, крутить - о вьюге, метели) диал. крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити
См. также в других словарях:
Пия — Характеристика Длина 53 км Площадь бассейна 684 км² Бассейн Карское море Бассейн рек Иртыш Водоток … Википедия
Пия — Олимпиада, Помпий Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
пия́вка — пиявка, и; мн. вок [непьявка] … Русское словесное ударение
құпия карта — (Кодированная карта) әскерлерге құпия басшылық жасау үшін қолданылатын карта. Ол топографиялық картаға ұрыс жүріп жатқан жер аймағының бөлігін және объектілерді шартты ат немесе шартты сан түсіру арқылы жасалады … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
пия — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} пьющий … Словарь церковнославянского языка
пия — гл. смуча, изсмуквам, всмуквам, изпивам, сърбам, смъркам, наливам се, лоча, налоквам се, цукам, гълтам гл. попивам, впивам гл. пиянствувам, попийвам си, напивам се гл. консумирам, изразходвам, изяждам, ям гл. нагъвам … Български синонимен речник
Пия — 624395, Свердловской, Верхотурского … Населённые пункты и индексы России
пия-пия — (Қ орда: Арал, Сыр., Жал.) есекті шақырғанда айтылатын одағай сөз. П и я п и я десең, үйренген есек алдыңа жүгіріп келеді Қ орда., Арал) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Пия орден — папский орден, учрежден папой Пием IX в 1847 г. в память об ордене того же названия, основанном папой Пием IV, но потом прекратившемся. Две степени. Знак восьмилучевая звезда с надписями Pius IX и virtuti et merito . Лента темно синяя с двойной… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Пия союз — возник в 1848 г. в Майнце и охватил всю католическую Германию. Утвержденный папою в 1849 г., союз стремится сосредоточить воспитание в руках духовенства, возвратить церкви монастырские имения, восстановить монастыри. Имеет ежегодные общие… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Пия́вка иску́сственная — устройство для отсасывания крови, представляющее собой стеклянный цилиндр с пробконым поршнем, перемещающимся с помощью винта … Медицинская энциклопедия
