Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

питьё

  • 61 мёд

    1) мед (-ду), (зап.) мід (р. меду), (в детск. языке) медя (-ді, ж. р.). [Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (М. Вовч.). Чорна мушка, що в густий мід залізла (Стефаник)]. Мёд вываренный из сладкого сока плодов - бекмез (-зу). Арбузный мёд - кавуновий мед, кавуновий бекмез (-зу). Банный мёд - відтоплюваний (витоплюваний) мед. Брушёный, запечатанный, печатанный мёд - шитий (зашитий, склеплений, засклеплений, забрушований, забрушений) мед. Красный мёд - гречаний мед. Крупичатый, засахарившийся мёд - скрупнілий (покруплий, зцукрілий, зцукруватілий) мед, покрупини (- пин) (Верхр.). Липовый, казанский мёд - липовий мед, липець (-пцю), липник, липняк (-ку и -ка). Падевой мёд - медова падь (-ди). Подрезной мёд - підсік (-ку), підріз (-зу). Сотовый, цельный мёд - щільниковий мед. Центробежный, выпущенный, жидкий мёд - центрофуговий (спускний) мед, патока. Обильный -дом - см. Медистый. Отсутствие, недостаток -ду - брак меду, безмеддя (-ддя). На языке мёд, под языком лёд - на язиці мід (медок), а під язиком лід (льодок) (Приказка). Коли мёд, так и ложку - як мед, то й ложку (так і ложкою);
    2) (напиток) мед, (зап. мід), медок (-дку). [Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала (Шевч.). Та й ми в батька були, мід-горівочку пили (Пісня)]. Питейный, варёный, брожёный мёд - питний, граний мед. [Грає, як старий питний мед (Н.-Лев.). Пили пиво й граний мед (Хорольщ.)]. Ягодный мёд - ягідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусулес (-су), мусулець (-льцю), муселець (-льцю). Малиновый мёд - малиновий мед, малинник. Твоими б устами мёд пить - твоїми-б устами та мед пити.
    * * *
    мед, -у

    не \мёд — предик. не з ме́дом, со́лодко

    Русско-украинский словарь > мёд

  • 62 мёртво

    нрч.
    1) (безжизненно) мертво, мерло. [І знову так само пусто і мертво в ложі вмерлої річки (Коцюб.)];
    2) см. Замертво;
    3) (сильно, крепко) до смерти. -во пить хочу - до смерти хочу пити. -во напился - напився як ніч; см. Мертвецки 1.
    * * *
    тж. мертв`о; нареч.
    ме́ртво

    Русско-украинский словарь > мёртво

  • 63 мёртвый

    1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);
    2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.
    * * *
    1) прил. ме́ртвий

    лежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом

    2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий

    Русско-украинский словарь > мёртвый

  • 64 мыть

    сщ.
    I. 1) см. Мыт 2;
    2) линяння; срв. Мыт 4.
    II. Мыть, мывать -
    1) мити (мию, миєш), (посуду, преимущ. деревянную, овощи и т. п.) банити; (кипятком) парити, (мочалкой) віхтювати, (мочалкой, щёткой, обычно с песком, с золою) шарувати що. [Рука руку миє (Номис). Була в березі, діжку банила (Луб.). Стала вона банити ложечки (Манж.). Віхтювати підлогу (Кониськ.)]. Ты будешь ноги мыть, а я буду воду пить - ти ноги митимеш, а я юшку питиму. Мой свои чашки! - твоє діло в кочергах! не совай носа до чужого проса;
    2) (стирать бельё) прати, (полоскать) полоскати що. [Хвартух прала дівчина (Пісня). Полоскала на броду (Пісня)]. Мыть в щёлоке - золити, лужити; срв. Бучить. [Шмаття лужила (Кониськ.). Саме заходилася сорочки золити (Мирг.)];
    3) (умывать, обмывать) умивати, мити, обмивати кого, кому що, змивати кому що. Мыть голову кому - змивати (мити) голову кому; (перен.: журить) картати кого, докоряти кому, (сильнее, фам.) давати прочуханки кому. Мытый - митий, банений, віхтьований, шарований; праний, полосканий, зелений, лужений, умиваний. [Мита пшениця (Лубенщ.). Сорочка брудна, немов кілька місяців не прана (Франко)].
    * * *
    1) мити; ( стирать бельё) пра́ти

    \мыть зо́лото — горн. ми́ти зо́лото

    2) см. омывать, 2)

    Русско-украинский словарь > мыть

  • 65 наволакивать

    наволочить и наволочь наволікати, наволокти, натягати, натяг(ну)ти що. - локи парусину - натягни ташу (рядно). -вает, безл. - хмариться, надтягають хмари. -кло на небе, безл. - нахмарило, захмарило, небо хмарами заволокло. Наволоче[ё]нный - наволочений, натягнений и натягнутий. -ться - наволікатися, наволоктися; бути наволіканим, наволоченим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - навол`очь и наволоч`ить
    наволіка́ти, наволокти́, ло́чу, -лоче́ш и -ло́чеш; натяга́ти, натягти́ и натягну́ти, -тягну́, -тя́гнеш; (безл.: о тучах) нахма́рювати, -рює, нахма́рити, нахма́рюватися, нахма́ритися, захма́рювати, захма́рити, захма́рюватися, захма́ритися, насу́плювати, -лює, насу́пити, -пить

    \наволакивать локло́ на не́бе — нахма́рило, нахма́рилося, захма́рило, захма́рилося, заволокло́ не́бо хма́рами; насу́пило, не́бо насу́пилося

    Русско-украинский словарь > наволакивать

  • 66 нагиб

    нагин (-ну), нахил (-лу). Пить -бом - пити нахильці.
    * * *
    нагин, -у, нахил, -у

    Русско-украинский словарь > нагиб

  • 67 надвигаться

    I. 1) (двигая) насоватися, надвигатися;
    2) (двигаясь) нарухатися.
    II. надвинуться
    1) (стр. з.) насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и т. п.; см. Надвигать;
    2) (возвр. з.) насувати(ся) и (реже) насовувати(ся), сунути(ся), насунути(ся), (о мног.) понасувати(ся), понасовувати(ся), (о тучах, ночи и т. п. ещё) наступати, наступити, надходити, надійти, (преим. о тумане) налягати, налягти. [Червоний туман уставав на заході, і немов криваві примари насувалися звідти на місто (Коцюб.). Ніч насувається швидко (Л. Укр.). На світ насувала темрява (Грінч.). Ніч насунула темна (Г. Барв.). В кереї темній тихо суне ніч (Вороний). Стрічкою сунулися козаки (Стор.). Брови на очі йому понасовувались (Куліш). Наступає чорна хмара (Пісня). Хмара наступила (Рудан.). Хмара надходить над головою (Коцюб.). Наляжуть тумани (Самійл.). Злая хуртовина на нас налягає (Максим.)].
    * * *
    несов.; сов. - надв`инуться
    1) насува́тися и насо́вуватися, -со́вуюся, -со́вуєшся, насу́нутися и мног. понасува́тися и понасовуватися, насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти; (о войске, тучах, ночи) наступа́ти, наступи́ти, -сту́пить- ( о тумане) налягати, налягти́, -ля́же

    \надвигаться нулись тучи — насу́нули хма́ри, нахма́рило, нахма́рилося, похма́рило, похма́рилося, похма́рі́ло, наступи́ли хма́ри

    2) (перен.: приближаться во времени) наближа́тися, наблизитися, -бли́зиться, наступа́ти, наступити

    Русско-украинский словарь > надвигаться

  • 68 накипать

    накипеть накипати, накипіти, (о мног.) понакипати. [І отрутою страшною накипає нам душа (Франко). Накипіло мені на серці від тієї гризні щоденної (Богодух.)]. Накипевший - що накипів, накипілий.
    * * *
    несов.; сов. - накип`еть
    накипа́ти, накипі́ти, -пить

    Русско-украинский словарь > накипать

  • 69 накладка

    1) (действие) - а) (от
    I. Накладывать) накладання, оконч. накладення; б) навантажування, наладовування, нарих[ш]товування, напаковування, оконч. навантаження, наладування, нарих[ш]тування, напакування; в) см. Надстрой 1; г) (от
    II. Накладывать) накладання, накидання, оконч. накладення, накинення; см. Налагание и Наложение;
    2) накладка. Пить чай в -ку - пити чай у накладку;
    3) техн. - накладка; (на полозьях в санях) підлатка. -ка главная (головная, поддерживающая) железнодор. - накладка головкова;
    3) (тяжесть для пригнёта) пригніток (-тка);
    4) (на одежде, на лысину) накладка;
    5) (в каменной стройке) - см. Надстрой 2;
    6) (набавка) накидка.
    * * *
    1) ( действие) наклада́ння
    2) ( о предмете) накла́дка и на́кладка

    Русско-украинский словарь > накладка

  • 70 наклон

    1) (действие) - см. Наклонение 1;
    2) (наклонённость) похил, хил, нахил (-лу), похилість (-лости), нахилення (-ння), (почвы ещё) спад (-ду), схил, схилок (-лку). [Малий похил у сієї сохи (Вовчанщ.). Рівнина має похил до Дніпра (Кониськ.). Ще не закопуйте стовпа: він стоїть нерівно, має хил он-куди! (Звин.). Похилість скелі (Сл. Ум.). Нахилення екліптики (Павлик). Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме (Кам'янеч.)]. -лон головы - нахил голови. -лон столба - похил (хил, пров. навал) стовпа (слупа);
    3) похилість, похила площа; срв. Наклонный 1 (-ная плоскость). [Стою на похилості наче і хочу зсунутися вниз (Коцюб.)];
    4) (у верха экипажного) козирок (-рка); (над крыльцом) дашок (-шка), піддашок (-шка). [Відкинь козирок, щоб дощ не так забивав (Сл. Ум.)];
    5) пить в -лон (в наклонку, наклонкою) - пити хильцем (нахильцем, нахилки, хильці). [Випив нахильцем цілу пляшку (Сл. Ум.). Він без чарки почав горілку нахилки ковтати (Сл. Ум.)].
    * * *
    2) ( наклонное положение) на́хил, -у, похи́л, -у; ( наклонение) нахи́лення, похи́лення

    в \наклон н — ( наклонившись) нахили́вшись, схили́вшись, нагну́вшись, зігну́вшись

    3) (склон, спуск) на́хил, схил, -у, схи́лок, -лку

    Русско-украинский словарь > наклон

  • 71 напиток

    напій (-пою), напиток (-тку), (питьё) пиття (-ття), питво, (диал.) питок (-тка), (пойло) пійло, (хмельной ещё) трунок (-нку). [Я п'ю тебе сонце, твій теплий сцілющий напій (Коцюб.). То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав (Ант.-Драг.). Той наркотичний напиток більше дає йому сили, ніж їжа (Крим.). Дав отруту панові підкоморію в питві (Ор. Левиц.). Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого (Куліш)]. -ток десертный - десертовий (десертний) напій (трунок). -ток заговорный, волшебный - замовний (чарівний) напій (трунок), дання (-ння), чарівне питво, еліксир (-ру). [Дання гірше від трутизни (Номис)]. -ток игристый - іскристий (шипучий) напій (трунок). - тки крепкие, спиртные - трунки (напої) спиртові (міцні, сильні); спиртуози (-зів). [Напій був сильний - за хвильку я заснув, мов камінь (Франко)]. -ток любовный - любовне дання, любощі (-щів), кохан-зілля (-лля). -ток опьяняющий - п'янкий напій (трунок), п'янюче питво. -тки и яства - напитки (напої) й наїдки, пиття (питення) й їдення, питиме й їдиме. [Наїдки найдобірні та напитки (Франко). Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких (Номис). Пішли собі, покидавши усе: питиме і їдиме (Рудч.)]. Торговать -тками - торгувати напоями (трунками), (шинкарить) шинкувати чим и що. Нет -тка лучше воды - нема(є) напою над воду, нема(є) пиття (питва) за воду.
    * * *
    напі́й, -по́ю; ( хмельной) тру́нок, -нку

    Русско-украинский словарь > напиток

  • 72 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 73 натощак

    нрч. на-тще-серце, (диал. на-ще-серце), натще, натощака, (шутл.) на голу печінку. [На-тще-серце так і рушила до пошти (Г. Барв.). Пішов на лекції на-тще-серце (Яворн.). Чаю ще не пили? - так ходім скупаємося в ставку: натще воно добре (Кониськ.). Прираяли пить оцет натще (Свидн.). З'їжте оце на голу печінку (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    на́тще и натще́; натщесерце, натощака́, натоща́к

    Русско-украинский словарь > натощак

  • 74 недопивать

    недопить
    1) (недосыта пить) недопивати, недопити. [Чи я перепив, чи я недопив? (Київщ.)];
    2) что - недопивати, недопити що, чого. Недопитый - недопитий. [Недопите вино (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - недоп`ить
    недопива́ти, недопи́ти, -п'ю́, -п'є́ш

    Русско-украинский словарь > недопивать

  • 75 немного

    нрч. небагато, трохи, (редко, зап. троха), мало(-що), (устар.) немного, (кое-что) дещо, щось, (малость) дещиця, (не так много) не скільки, (маловато) обмаль, не гурт, (диал.) не з гурта, (перен.) капля, жменя, дробинка, (зап.) дрібка; срв. Много 1 (Не -го). [Тільки бачив, а прочитав дуже небагато (Шевч.). Літературних творів Леніна маємо дуже небагато (Еллан). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.). А згадаймо! може серце хоч трохи спочине (Шевч.). Та я колись трохи плавав (Мирний). Я таки трохи задрімав, щоб хоч мало голові легше було (Квітка). За царя Гороха, як людей було троха (Номис). Лиш дами троха кривляться (Франко). А Перебийніс просить немного (Пісня). Людина без суспільства мало-що спроможна осягнути (Наш). Заробив дещо грошей (Франко). Тютюну вкрав щось, так його й прогнали (Тесл.). Грошенят дещицю приніс (Кониськ.). Діла не скільки (Сл. Гр.). Хоч і не скільки, а й Настя бере воду (Борзенщ.). Новітніх осад іще тут обмаль (Крим.). У передміськім ліску люду обмаль (Крим.). Худобу забрав, не гурт тієї й худоби було (Загірня). У самих у їх не гурт чого є (Грінч.). На світі страв було тоді не гурт, бо м'ясива тоді іще не їли (Крим.). Писав горопаха, щоб прислали грошей, - дак і тут-же не з гурта (Борзенщ.). За старого Хмеля людей було жменя (Номис). Стоїть хатина, коло неї жменя города (Н.-Лев.). Зачне сіріти, так що можна буде хоч дрібку бачити в лісі (Франко). Дрібку постояти і поговорити (Верхр.). Дрібку води в склянятко взяв (Яворськ.)]. -го погодя - трохи згодом, по малій годині. [Коли трохи згодом дзвонок: дзелень-дзелень (Рудч.). Коли по малій годині і він приходить назад (Новомосковщ.)]. -го не два метра - безмаль (без трошки) (не) два метри; срв. Немногий (Без -гого). -го взял - небагато поживився, (грубо) поживився, як пес мухою. -го пользы от этого - з цього небагато користи. -го поправился - трохи очуняв (одужав, оклигав). -го лучше, больше - не багато (не на багато, трохи) краще, більше. Ещё -го и конец - ще трохи та й край.
    * * *
    нареч.
    1) ( мало) небага́то, тро́хи

    вы́пить \немного го воды́ — ви́пити небага́то (тро́хи) води́

    2) (несколько, чуть-чуть, слегка) тро́хи

    \немного го бо́льше — тро́хи бі́льше

    3) в знач. сказ. небага́то

    Русско-украинский словарь > немного

  • 76 неприятельский

    неприятельський, кривдницький, напасницький, ворожий. [Суспільність і їхня сім'я - це ніби два ворожі табори (Крим.). І никнуть ворожії сили (Грінч.)]. У друга пить воду лучше -кого мёду - краще у друга напитись води, ніж попивати ворожі меди.
    * * *
    воро́жий

    \неприятельский ий флот — воро́жий флот, флот проти́вника

    Русско-украинский словарь > неприятельский

  • 77 окреплять

    окрепить зміцняти, зміцнити, скріпляти, скріпити. -пить землю (утолочь) - утовкти, вбити, уґрунтувати землю. Окрепленный - зміцнений, скріплений, утовчений, убитий.
    * * *

    Русско-украинский словарь > окреплять

  • 78 опасливость

    1) бояз(ь)кість, незважність (-ости). [Боязкість вам очі сліпить (Грінч.)];
    2) обережність, обачність (-ности).
    * * *
    сторо́жкість, -кості; бо́язкість; обере́жність, -ності, оба́чність, оба́чливість, -вості; недові́рливість

    Русско-украинский словарь > опасливость

  • 79 ослеплять

    ослепить
    1) сліпити, осліпляти, осліпити, темнити, потемнити кого, виймати (вийняти) очі кому, (о многих) висліпити кого, посліпити кого, очі повиймати кому;
    2) сліпити, засліплювати, засліпити, (о многих) позасліплювати кого и кому очі. Солнечный блеск -ляет глаза - сонячне проміння сліпить очі. Её красота -пила его - її краса засліпила йому очі. Страсти -ляют нас - пристрасті засліплюють нам очі (засліплюють нас). Ослеплённый -
    1) осліплений, отемнений;
    2) засліплений.
    * * *
    несов.; сов. - ослеп`ить
    1) ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти, сліпи́ти, посліпи́ти; ( временно притуплять зрение) заслі́плювати, засліпи́ти
    2) перен. заслі́плювати, засліпи́ти, ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти

    Русско-украинский словарь > ослеплять

  • 80 остерегаться

    остеречься
    1) стерегтися, устерегтися, берегтися, уберегтися, о[по]стерегатися, о[по]стерегтися, вистерегатися, вистерегтися кого, чого. [Пий, та не впивайся, між чужими людьми вистерегайся];
    2) (быть осторожным) мати осторогу, мати себе на осторозі, бути обережним. -гайтесь этого человека - стережіться цієї людини. -гаться воров, шпионов - стерегтися (берегтися) злодіїв, шпигів. -гаться сырости - стерегтися вогкости, вільгости. -гайся разговаривать, пить - стережись (бережись) розмовляти, пити.
    * * *
    несов.; сов. - остер`ечься
    остеріга́тися и стерегти́ся, остерегти́ся; несов. сторожи́тися; ( беречься) берегти́ся, уберегти́ся; диал. постеріга́тися, постерегти́ся, несов. сокоти́тися

    Русско-украинский словарь > остерегаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • пить — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я пью, ты пьёшь, он/она/оно пьёт, мы пьём, вы пьёте, они пьют, пей, пейте, пил, пила, пило, пили, пьющий, пивший, питый; св. выпить; сущ., с …   Толковый словарь Дмитриева

  • ПИТЬ — ПИТЬ, Пью, пьёшь, повел. пей, прош. вр. пил, пила, пило, с отриц. не пил, не пила, не пило, несовер. 1. что. Вводить в свой организм какую нибудь жидкость, проглатывая ее. Пить кофе, чай, воду, вино. Что в пьете утром? Пить хочется. «Пил настойку …   Толковый словарь Ушакова

  • пить — Глотать, хлебать, тянуть, сосать, кушать; утолять жажду; лакать (о собаках, кошках), принимать (употреблять) лекарство. Пить вино: дуть, душить, выпить, выдудить, вызудить, выцедить, высушить, распить (бутылочку), опорожнить, осушить (бокал),… …   Словарь синонимов

  • пить — пью, пьёшь; пей; пил, ла, пило (с отриц.: не пил, не пила, не пило, не пили); пьющий; питый, пит, пита, пито; нсв. 1. (что). Глотая, поглощать какую л. жидкость. П. чай. П. пиво. Хочется п. Подать п. П. из стакана, из кружки, из ведра. П. воду из …   Энциклопедический словарь

  • ПИТЬ — ПИТЬ, пью, пьёшь; пил, пила, пило; пей; питый (пит, пита и пита, пито); несовер. 1. что. Принимать, проглатывать какое н. питьё; употреблять в качестве напитка. П. чай, воду, молоко. В жару хочется п. (о жажде). Не пьёт молока кто н. (не любит,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Пить — Характеристика Длина 19 км Площадь бассейна 112 км² Бассейн Балтийское море Водоток Устье    …   Википедия

  • ПИТЬЁ — ПИТЬЁ, питья, род. мн. питей, ср. 1. только ед. Действие по гл. пить. Вода, годная для питья. 2. То, что пьют, напиток. Сладкое, вкусное питьё. || преим. мн. Спиртные напитки (устар.). Продажа питей. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПИТЬЁ — ПИТЬЁ, я, ср. 1. см. пить. 2. То же, что напиток. Вкусное п. Лекарственное п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • питьё — питьё, питья, питья, питей, питью, питьям, питьё, питья, питьём, питьями, питье, питьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • питьё — питьём питьё, питьём …   Словарь употребления буквы Ё

  • Пить на ты — с кем. ВЫПИТЬ НА ТЫ с кем. Устар. То же, что <a href=»/dict/frazslov/article/3/6800.htm»>пить <на> брудершафт</a> с кем. С первого стакана, выпитого на ты, мы стали неразлучными друзьями (А. Марлинский. Поездка в Ревель). Угодно …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»