-
1 перцӹ
-
2 перцёпция
ж психол. идрок, фаҳмида гирифтан(и), дарк кардан(и), сарфаҳм рафтан(и) -
3 перцовочка
перці́вочка -
4 перцовочный
перці́вковий -
5 переть
несовер. прост. в разн. знач. перці -
6 возбудительный
підгонистий, зворушний, збудливий, збудний, побудливий, побудний. [Нехай кум не спить, дайте йому чарку перцівки: перцівка - горілочка підгониста (Звиног.)].* * *збу́джувальний -
7 перцовка
(водка) перцівка, перчаківка.* * *перці́вка, перчакі́вка -
8 переться
-
9 настойка
1) (действие) настоювання, оконч. настояння чого;2) настоянка, вистоялка, (рус.) настойка; специальнее: (анисовая) ганусівка, (на берёзовых почках) березівка, бруньківка (Липовеч.), (на горьких травах) гірчак (-ку), (имбирная) інберівка, (калганная) калганівка, калганка, (калиновая) калинівка, (на кореньях) корінькова (-вої), (на перце) перцівка, перчаківка, (полынная) полинівка, (на травах) травняк (-ку), (чемеричная) чемерівка; срв. Наливка 2. [Живився звичайного часу самим коржем із настоянкою з кирпичного чаю (Корол.)].* * *насто́янка -
10 перечный
перцевий. -ная настойка - перцівка, перчаківка. -ное зерно - перчина. -ная трава - (Lepidium latifolium L.) хріниця, хрінок, собачий хрін, гороб'яча кашка, гірчак; (Lepidium sativum L.) жеруха. -кая мята - холодна м'ята.* * *перце́вий\перечный стручо́к — перце́вий стручо́к, стручо́к пе́рцю
-
11 понимать
понять1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.* * *I несов.; сов. - пон`ять1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)II несов.; сов. - пон`ять( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти -
12 дуть
дзьмухаць; дзьмуць; жлукціць* * *несовер.1) дзьмуць4) (быстро бежать, мчаться) прост. перці, смаліць— і не шманае, і ў вус не дзьме -
13 ломить
-
14 ломиться
1) (от тяжести, давления, напора) ламацца(сгибаться) гнуцца, згінацца, угінацца2) (стремиться проникнуть) перціся, біцца, прабівацца -
15 садить
-
16 тырить
-
17 упирать
несовер.1) упіраць3) перен. (настоятельно указывать, подчёркивать значение) разг. рабіць упор, упіраць— рабіць упор (упіраць) на падабенства з'яў, падкрэсліваць падабенства з'яў -
18 ухать
несовер.(громко кричать) вухкаць, вохкаць2) (с шумом падать) прост. бухаць, гопаць3) (класть в большом количестве) прост. бухаць, гаціць, перці4) (пропадать) прост. марна прападаць, гінуць -
19 1:45, Час сорок пять
Egy ora négyvenot perc [эдь ора ниэдивэнот перц] -
20 Уплетать (уписывать) за обе щеки
см. За ушами трещитМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Уплетать (уписывать) за обе щеки
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Перц — Перц, Георг Генрих Перц, Георг Генрих Георг Генрих Перц (нем. Georg Heinrich Pertz; 28 марта 1795, Ганновер 7 октября 1876, Мюнхен) немецкий историк. В … Википедия
Перц Г. — Перц, Георг Генрих Георг Генрих Перц (нем. Georg Heinrich Pertz; 28 марта 1795, Ганновер 7 октября 1876, Мюнхен) немецкий историк. В 1813 1818 гг. учился в Гёттингенском университете. С этого времени интересовался историей европейского… … Википедия
Перц Г. Г. — Перц, Георг Генрих Георг Генрих Перц (нем. Georg Heinrich Pertz; 28 марта 1795, Ганновер 7 октября 1876, Мюнхен) немецкий историк. В 1813 1818 гг. учился в Гёттингенском университете. С этого времени интересовался историей европейского… … Википедия
Перц, Георг — Генрих Георг Генрих Перц (нем. Georg Heinrich Pertz; 28 марта 1795, Ганновер 7 октября 1876, Мюнхен) немецкий историк. В 1813 1818 гг. учился в Гёттингенском университете. С этого времени интересовался историей европейского средневековья. В 1820… … Википедия
Перц Георг Генрих — Перц, Георг Генрих Георг Генрих Перц (нем. Georg Heinrich Pertz; 28 марта 1795, Ганновер 7 октября 1876, Мюнхен) немецкий историк. В 1813 1818 гг. учился в Гёттингенском университете. С этого времени интересовался историей европейского… … Википедия
перцівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
перцівочний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Перц, Георг Генрих — Георг Генрих Перц нем. Georg Heinrich Pertz … Википедия
перцівка — и, ж. Горілка, настояна на перці … Український тлумачний словник
перцівковий — а, е. Прикм. до перцівка … Український тлумачний словник
перцівочний — а, е. Прикм. до перцівка … Український тлумачний словник