-
61 хлестать
усилит. хлестан`уть; несов.; сов. - хлестн`уть1) хльо́скати и хльо́стати, хльо́снути; хля́пати, хля́пнути, шмо́ргати, шморгну́ти и шморгону́ти; ( стегать) стьоба́ти, стьобну́ти, шмага́ти, шмагну́ти и усилит. шмагону́ти, сікти́ (січу́, січе́ш), сікну́ти и усилит. сікону́ти, тьо́пати, тьо́пнути, тю́жити несов., цви́гати, цви́гнути, сов. ушква́рити, ушкварну́ти, увірва́ти, урва́ти; диал. швя́кати, швя́кнути, мо́рскати, мо́рскнути, несов. шльо́гати; (плетью, кнутом) хви́ськати, хви́сьнути и хви́снути, хля́скати, хля́снути, цьво́хати и цьво́хкати, цьво́хнути, несов. хворости́ти; ( бить ладонью) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути2) (о волнах: ударяться, плескаться) плеска́ти (пле́ще и плеска́є), плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути3) (несов.: лить - о сильном дожде) пері́щити, сі́кти, хлюпота́ти, хлюпоті́ти; пра́ти (пере́), поро́ти (по́ре), тю́жити; диал. хлю́скати, хля́пати4) ( о ветре) шмага́ти, шмагну́ти и усилит. шмагону́ти5) (несов.: изливаться потоком) цебені́ти, тю́жити, цви́гати6) (лить, плескать какую-л. жидкость) плеска́ти (плещу́, пле́щеш и плеска́ю, плеска́єш), хлю́пати, хлю́пнути7) ( пить много - обычно спиртного) хлиста́ти (хлищу́, хли́щеш), хлисну́ти, хлебта́ти, хлебну́ти и хлебону́ти, хлепта́ти, хлепну́ти и хлепону́ти, несов. ду́длити, смокта́ти; сов. хильну́ти, хлебесну́ти -
62 crib
[krɪb] 1. n1) дитя́че лі́жко2) хати́на3) я́сла, сті́йло4) розм. плагіа́т5) шк. шпарга́лка6) підрядко́вий пере́клад2. v1) замика́ти ( в тісне приміщення)2) розм. роби́ти плагіа́т; кра́сти3) шк. спи́сувати крадькома́ -
63 leave
I [liːv] n1) до́звілby your leave — з ва́шого до́зволу
leave out — до́звіл на ви́хід
leave off — до́звіл піти́ з робо́ти (зміни́тися з чергува́ння)
I take leave to say — беру́ на се́бе сміли́вість сказа́ти
2) відпу́стка (тж. leave of absence)on leave — у відпу́стці
on sick leave — у відпу́стці че́рез хворо́бу
3) від'ї́зд, відхі́д; проща́ння4) attr.leave travel військ. — пої́здка у відпу́стку; пове́рнення з відпу́стки
••to take French leave — піти́ не проща́ючись (непомі́тно)
II [liːv] v ( past і p. p. left)to take leave of one's senses — з'ї́хати з глу́зду
1) покида́ти; залиша́тиto leave in the lurch — зали́ши́ти в біді́
2) від'їжджа́ти, переїжджа́тиmy sister has left for Moscow — моя́ сестра́ пої́хала до Москви́
when does the train leave? — коли́ відхо́дить по́їзд (по́тяг)?
3) залиша́ти в тому́ ж ста́ніthe story leaves him cold — оповіда́ння не звору́шує його́
I should leave that question alone if I were you — на ва́шому мі́сці я не торка́вся б цього́ пита́ння
4) заповіда́ти, залиша́ти ( в спадщину)5) припиня́тиit is time to leave talking and begin acting — час переста́ти розмовля́ти і почина́ти ді́яти
leave it at that! розм. — обли́ште!; го́ді!
•- leave off
- leave out
- leave over••to leave open — залиша́ти неви́рішеним (відкри́тим)
to leave oneself wide open амер. — підста́вити себе́ під уда́р
III [liːv] vit leaves much to be desired — (це) залиша́є бажа́ти кра́щого
вкрива́тися ли́стям
См. также в других словарях:
переѣхати — (27), ПЕРЕѢД|ОУ, ЕТЬ гл. 1.Переехать, переправиться на другой берег: и переѥ(ха)ша ониполовици въ лодь˫ахъ. и поидоша силою. ЛН XIII2, 90 об. (1218); ходиша новгородци воiною. на нѣмецьскую землю. за море… i переѣхавше море. взѧша первое… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
переїхати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
переїхати — див. переїжджати … Український тлумачний словник
переїжджати — а/ю, а/єш і переїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., переї/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., через (на) що. Їхати, пересуватися (суходолом чи водою за допомогою яких небудь засобів пересування) через що небудь, перетинаючи щось, з одного… … Український тлумачний словник
переїзд — I пер еїзд у, ч. Місце, в якому переїздять з одного боку чого небудь на інший. || Місце, в якому залізниця перетинається шосейною або ґрунтовою дорогою. II пере їзд у, ч. 1) Дія за знач. переїжджати, переїздити, переїхати 1 3), 5). 2) у знач.… … Український тлумачний словник
переїханий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до переїхати 4) … Український тлумачний словник
выѣхати — (51), ВЫѢД|ОУ, ЕТЬ гл. 1. Выехать откуда л.: выехали. и҃ тъ [так!] мужь изъ ригы и ѹбили чоловека. Гр 1281– 1297; какъ ѥси дъкънчалъ марке съ мнъю. мнѣ выѥхати на петръво д҃не. к тобѣ и росмътрити сьла своѥгъ. ГрБ № 142, XIII/XIV; Въ то (ж)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
въѣхати — (65), ВЪѢД|ОУ, ЕТЬ гл. Въехать: аже въедеть братъ мои которыи въ смолньскъ… вамъ сѩ вѣдати с ними самѣмъ. Гр ок. 1239 (смол.); въѥха въ новъгородъ. ЛН XIII–XIV, 82 (1215); и мало в градъ не въѣхаша Половци. ЛЛ 1377, 77 (1096); и ѡтвори гра(д).… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
попереїжджати — а/ємо, а/єте і попереїзди/ти, имо/, ите/, док. 1) перех. Переїхати що небудь (про багатьох); переїхати багато чогось. 2) неперех. Переїхати на інше місце проживання (про багатьох) … Український тлумачний словник
перед... — Має значення попередньої дії в складних словах, напр.: передвыборний, передзвітний. Всі слова з пере і перед мають це саме значення що і в українській літературній мові, й відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: переадресовуваня,… … Словник лемківскої говірки
перебиратися — I = перебратися (через що н., зазв. долаючи перешкоди); переправлятися, переправитися (через водну перепону, важкопрохідне місце); переходити, перейти (пішки); перебродити, переброджувати, перебрідати, перебрести (убрід); перебігати, перебігти… … Словник синонімів української мови
