Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

перен.+fr

Толкование Перевод

81 нарицательный

1) назовний, названий, (номинальный) номінальний. -ная стоимость, цена - назовна (названа, номінальна) вартість, ціна;

2) грам. и перен. - загальний, (только перен.) прозивний. -ное имя - а) грам. - загальне ім'я; б) (перен.) загальне (прозивне) ім'я. Это сделалось -ным именем (перен.) - це зробилося (загальною) назвою (прозивним ім'ям), це ім'я стало(ся) прозивним.

* * *

1) грам. зага́льний

\нарицательныйое и́мя — зага́льне ім'я́

2) перен. зага́льний; прозивни́й

3) эк. номіна́льний

\нарицательныйая сто́имость — номіна́льна ва́ртість

4) (перен.: только так называющийся) на́званий

Русско-украинский словарь > нарицательный
82 thrust

I

n

1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем

2) колючий удар; стусан; випад

with a thrust — одним ударом

thrust and parry — військ. бій з перемінним успіхом

to parry a thrust — а) військ. відбити удар; б) перен. парирувати випад

a home thrust — а) влучний удар; б) перен. ущипливе зауваження

3) зустріч, бій (на шпагах тощо)

4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)

5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск

6) геол. горизонтальний (боковий) тиск

thrust cut — камера ракетного двигуна

thrust motor — реактивний двигун (мотор)

thrust weapon — колюча зброя

cut and thrust — жвава суперечка

II

v (past і p.p. thrust)

1) штовхати; тикати

to thrust smb. out of the house — а) виштовхати когось з будинку; б) перен. вигнати когось з дому

2) штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — лізти у двері

3) засовувати, усовувати, просовувати

4) перен. нав'язувати (свою думку)

5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати

6) підпирати

7) військ. рухати; уводити (в бій)

to thrust troops into combat — кидати війська в бій

8) військ. просуватися

9):
to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)

thrust aside — відштовхувати, відкидати

thrust forth — а) виштовхувати; б) проштовхувати

thrust from — скидати

thrust in (into) — устромляти, всовувати, втикати

thrust on — надіти, накинути

thrust out — виганяти, виселяти; викидати

thrust through — а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися

thrust together — стискати

thrust upon — нав'язувати

* * *
I [arest] n
1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування

she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку

2) колючий удар; стусан; випад

with a /one/ thrust — одним ударом

thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]

3) удар

to make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста

to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар

to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар

to open a thrust — вiйcьк. починати наступ

to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар

the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]

4) напрямок, ухил

the main thrust of office automation — головний напрямок в автоматизації канцелярської служби

thrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму

5) пафос

the thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість

to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/

6) тиск

the thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну

to carry the thrust — витримувати тиск

the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

to have a thrust with smb — помірятися з кимось у володінні мечем або шпагою

cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка

each author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
II [arest] v
( thrust)

1) штовхати, цокати

to thrust smb forward — підштовхнути когось ( уперед)

to thrust oneself forward — проштовхуватися вперед

to thrust the chair against the door — різко присунути стілець до дверей

to thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку

to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері

to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись

to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію

to thrust oneself into the conversation — вмішатися в розмову

to thrust oneself forward — звертати на себе увагу

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

to thrust one's hands into one's pockets — засунути руки в кишені

to thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички

to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки

to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь

_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи

to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати

he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

to thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь

to thrust a spade into the ground — встромити лопату в землю

to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)

to strike and thrust — нападати та колоти

to thrust at one's opponent — нанести удар супротивникові

4) вiйcьк. рухати, вводити

to thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися

an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)

5) впирати

••

to cut and thrust — пікіруватися

to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)

English-Ukrainian dictionary > thrust
83 насыщать

насытить

1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];

2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;

3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -

1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;

2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;

3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];

2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];

3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];

4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.

* * *

несов.; сов. - нас`ытить

1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш

2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

Русско-украинский словарь > насыщать
84 небо

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо

до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру

до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с

[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́

[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)

с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)

упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]

ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]

на небеси́ — на небеса́х

на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)

\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє

о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!

под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом

свод \небо ба — см. небосвод

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

Русско-украинский словарь > небо
85 нести

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

Русско-украинский словарь > нести
86 хвост

хвіст, род. п. хвоста́

быть (идти́, плести́сь) в хвосте́ — бу́ти (іти́, плести́ся, пле́нтатися) в хвості́, па́сти за́дніх

быть (висе́ть) на хвосте́ кого́ (у кого́) — перен. наздоганя́ти (доганя́ти) кого́

[и] в \хвост и в гри́ву [гнать, бить] — [і] в хвіст і в гри́ву [гна́ти, би́ти]

задра́ть \хвост — заде́рти хвіст (хвоста́)

наступи́ть на \хвост — кому́ перен. наступи́ти на хвіст кому́

насы́пать со́ли на \хвост кому́ — перен. наси́пати со́лі на хвіст кому́

поджа́ть (опусти́ть, подверну́ть) \хвост — перен. підібга́ти (піджа́ти, підгорну́ти) хвіст (хвоста́)

показа́ть \хвост — перен. показа́ти хвіст (хвоста́)

[не] прише́й кобы́ле \хвост — вульг. приши́й коби́лі хвіст

псу под \хвост — вульг. соба́ці під хвіст

схвати́ть за \хвост сла́ву — ухопи́ти за хвіст сла́ву

Русско-украинский словарь > хвост
87 anchor

1. n

1) якір

at an anchor — на якорі

to be (to lie, to ride) at anchor — стояти на якорі

to cast (to drop) anchor ; to come to (an) anchor — стати на якір, кинути якір

to let go the anchor — віддати якір

to weigh (to raise) anchor — зніматися з якоря, вирушати у плавання; перен. узятися за перервану роботу

the anchor comes home, the anchor drives — якір не тримає, судно дрейфує; перен. справа зазнає невдачі

2) перен. якір порятунку, символ надії

3) тех. залізна зв'язка, анкер

anchor bolt — анкерний болт

anchor hold — якірна стоянка

to lay (to cast, to have) an anchor to windward — вживати належних запобіжних заходів

2. v

1) ставити на якір

2) стати на якір, кинути якір

3) скріпляти,закріпляти, фіксувати

to anchor a tent to the ground — закріпити намет

4) перен. осісти; постатечніти; порозумнішати; стати розсудливим

5) зосередити увагу (на чомусь)

to anchor one's hopes (in, on) — покладати надії (на)

* * *
I n
1) якір

2) якір порятунку, символ надії

3) тex. анкер; залізний зв'язок

4) зaл. протиугін

5) вiйcьк. опорний пункт; важливий у тактичному відношенні пункт

6) спортсмен останнього етапу ( в естафеті); найсильніший спортсмен у ( збірній) команді; замикаючий у команді при перетягуванні каната

7) pl; cл. гальма ( автомашини)

8) = anchorman III
II a; мор.
якірний
III v
1) ставити на якір; стати на якір, кинути якір; влаштуватися ( на постійне проживання); осісти

2) скріплювати, закріплювати; фіксувати

3) вчепитися, ухопитися

4) cпopт. бігти останній етап ( в естафеті)

5) тб., paд. бути ведучим; вести передачу

••

to anchor one's hopes — покладати надії

belt anchor — кріплення ременя безпеки

English-Ukrainian dictionary > anchor
88 retreat

1. n

1) відступ, відхід

to make good one's retreat — а) завершити відхід; б) перен. вдало відбутися

to intercept the retreat — відрізати шлях для відходу (тж перен.)

2) військ. сигнал для відходу; відбій

to sound the retreat — сурмити відбій; подавати сигнал для відходу

to beat a retreat — а) бити відбій; б) перен. поступатися

3) військ. вечірня зоря

4) спуск прапора

5) сховище; притулок

6) лігво, лігвище; кубло

7) відлюддя

8) гірн. відступаюча виїмка

9) переробка

2. v

1) відходити; відступати

the army retreated — армія відступила

2) перен. здавати свої позиції, поступатися

3) іти геть, відходити

4) шах. відводити (фігуру)

5) гірн. переробляти

* * *
I [ri'triːt] n
1) відступ, відхід

2) вiйcьк. сигнал до відходу; відбій; вечірня зоря; спуск прапора

3) притулок, пристановище; лігвище, кубло

4) усамітнення

5) гipн. відступаюча виїмка
II [ri'triːt] v
1) відходити, відступати; ( from) відмовлятися ( від обіцянки); відступати ( від зобов'язань); брати назад ( слово); здавати свої позиції, поступатися

2) віддалятися, іти ( геть), піти

3) шax. відводити ( фігуру)

4) aмep. відхилятися назад; мати спадистість

5) тex. повторно обробляти; піддавати повторній обробці

English-Ukrainian dictionary > retreat
89 sink

I

n

1) раковина (для стікання води)

2) зливник; стічний колодязь; вигрібна яма

3) стічна труба

4) перен. клоака

a sink of iniquity — кубло; вертеп

5) западина, заглиблення, виїмка

6) геол. карстова печера

7) театр. люк

8) шахтний стовбур (ствол)

9) грузило

II

v (past sank; p.p. sunk, sunken)

1) тонути, потопати

the overloaded ship began to sink — перевантажений корабель почав тонути

2) топити; занурювати

3) губити, занапащати (часто pass.)

it would sink him — це звело б його в могилу

4) опускатися, знижуватися; падати (тж перен.)

the sun sank below a cloud — сонце зайшло за хмару

the river is sinking — рівень води в річці знижується

the prices are sinking — ціни різко падають

to sink in smb.'s estimation — упасти у чиїхось очах

5) опускати; упускати (з рук); перен. принижувати

to sink one's head — опустити голову

I hope it will not sink me in your esteem — сподіваюся, що це не принизить мене у ваших очах

6) слабшати; згасати, меркнути (тж перен.)

the wind is beginning to sink — вітер починає вщухати

my spirits sank — я занепав духом

7) зникати з поля зору

8) забувати, не згадувати

to sink a fact — тримати якийсь факт у таємниці

to sink the feud — забути ворожнечу

to sink the shop — а) не згадувати про справи; б) приховувати свій фах (своє заняття)

9) проходити наскрізь; просочуватися, проникати

10) убирати (в себе), усмоктувати (тж sink in)

11) западати, увалюватися (про очі, щоки)

12) западати (в душу); доходити (до свідомості)

to sink into the mind — зберегтися в пам'яті

13) устромляти (зуби, ніж тощо)

14) устромлятися (про зуби, ніж тощо)

15) укопувати (стовп тощо)

16) укладати (капітал)

17) погашати, сплачувати (борг)

18) затоплювати (місцевість)

19) рити, проходити (шахту); поглиблювати (колодязь)

20) прокладати (труби)

21) вирізувати (штамп)

22) вирізьблювати (на камені тощо)

23) кидати (м'яч — баскетбол)

24) поринути, заглибитися

to sink into contemptation — поринути в роздуми

to sink into a faint — знепритомніти

to sink into poverty — зубожіти

to sink into vice — погрузнути в гріхах

25) опускатися, занепадати; перетворюватися (на щось); доходити до якогось стану, до якогось рівня

to sink to insignificance — перетворитися на нікчему

the population sank from fifty million to thirty — населення скоротилося з п'ятдесяти мільйонів до тридцяти

26) осідати (про фундамент)

27) слабшати, гинути, умирати

he is sinking — він умирає

28) приховувати

29) ігнорувати

to sink into the grave — піти в могилу, померти

to sink or swim — або пан, або пропав

* * *
I [siçk] n
1) раковина ( водопроводу)

2) злив; стічний колодязь; вигрібна яма; стічна труба; cпeц. стік; клоака

a sink of iniquity — кубло, вертеп

3) западина, заглиблення, виїмка

4) гeoл. провал, карстова печера

5) театр. люк

6) шахтний стовбур

7) вантажило
II [siçk] v
(sank, sunk; sunk)

1) тонути, потопати; топити; занурювати; часто pass губити

2) опускатися, падати; опускати, роняти

3) знижуватися; знижувати

4) слабшати, вгасати, стихати, завмирати

5) зникати з виду

6) забувати, не згадувати; приховувати; замовчувати; придушувати, тамувати

7) проходити наскрізь; просочуватися, проникати; усмоктувати ( sink in)

8) западати, ввалюватися (про щоки; sink in)

9) доходити ( до свідомості); западати (у душу, в пам'ять)

10) встромлювати ( зуби); устромлюватися ( про зуби)

11) вривати (стовп, палю)

12) вкладати ( капітал); невигідно поміщати ( капітал)

13) фин. погашати, сплачувати ( борг)

14) затопляти ( місцевість)

15) проходити ( шахту); рити, поглиблювати ( колодязь); прокладати ( труби)

16) вирізати ( на камені); вирізати ( штамп)

17) кидати ( м'яч- баскетбол); загнати в лузу ( більярдну кулю); загнати в лунку ( кулю- гольф)

18) to sink into a state / into a condition / впадати, поринати в який-небудь стан

to sink into a faint — зомліти

to sink into oblivion — канути у вічність

19) to sink to a state /to a condition, to a level / опускатися, доходити до якого-небудь стану, положення, рівня

20) to sink smth to a state /to a condition, to a level / зводити що-небудь до якого-небудь стану, положення, рівня

English-Ukrainian dictionary > sink
90 step

1. n

1) крок

step by step — крок за кроком

step for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)

at every step — на кожному кроці

in step with — в ногу з (кимсь)

out of step — не в ногу

to keep step with — іти в ногу з

to turn one's steps — попрямувати

to bring into step — погодити в часі

2) pl звук кроків

3) хода

light (heavy) step — легка (важка) хода

4) коротка відстань; відстань в один крок

5) алюр

6) па (в танцях)

7) просування; поступальний рух; хід

8) підвищення по службі

9) військ., розм. чергове звання

10) вчинок; дія, захід; крок

to take steps — вжити заходів

11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом

12) pl драбина; тех. стрем'янка

13) вкладиш (підшипника)

14) ступінь (ракети)

15) хід (спіралі)

16) муз. ступінь; тон

17) інтервал

18) мор. степе, гніздо (щогли)

19) редан

step bearing — підп'ятник; упорний підшипник

step rocket — багатоступінчаста ракета

step spring — ступінчаста ресора

to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад

to watch one's steps — діяти обережно

one step at a time — хто спішить, той людей смішить

2. v

1) крокувати, ступати

to step lightly — іти легко

to step out briskly — іти швидко

to step into a car — сісти в автомобіль

to step short — спіткнутися; перен. помилитися

to step over the threshold — переступити через поріг

2) розм. іти (собі), виходити

I must step along — мені час іти (кудись)

3) розм. тікати, дезертирувати

4) проходити невелику відстань, робити кілька кроків

to step across a road — перейти дорогу

will you step inside? — зайдіть, будь ласка

step this way, please — ідіть сюди, будь ласка

5) робити па (в танці)

this girl can really step! — ця дівчина чудово танцює!

6) рухатися легко і швидко

7) наступити

to step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)

8) натискати

to step on a gas — розм. дати газу, поспішати

9) вимірювати кроками (тж step off, step out)

to step a distance — відміряти відстань кроками

10) досягати (одержувати) щось відразу

to step into a good job — несподівано одержати гарну роботу

11) робити східці

12) іти пішки

13) мор. ставити щоглу в степе

14) ел. трансформувати (струм)

step along — амер., розм. швидко рухатися

step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому

step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися

step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку

step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед

step in — входити, вступати; сідати в (машину); перен. втручатися, включатися

step into — входити, заходити (кудись)

step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти

step on — наступати на (ногу)

I hate to be stepped on — я ненавиджу штовханину

step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками

step over — заступити за лінію (біг); переступити

step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку

step lively! — мерщій!, хутчіше!

step on it! — натискай!, жени щодуху!

to step off on the wrong foot — помилитися з самого початку

* * *
I [step] n
1) крок

step by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто

step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)

in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)

2) хода

watch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок

step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)

3) просування, хід; поступальний рух

4)
II [step] v
1) крокувати, ступати

to step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися

2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати

3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків

to step across a street — переходити вулицю

4) робити па; танцювати

5) рухатися легко е швидко

6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати

7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)

8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом

9) робити сходинки

10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу)

English-Ukrainian dictionary > step
91 thick

1. n

1) гущавина; перен. гуща

in the thick of a crowd — у гущі натовпу

in the thick of things — у гущі (подій)

2) розпал; пекло

in the thick of an argument — у розпалі суперечки

to plunge into the thick of a battle — кинутися в саме пекло бою

3) шк., розм. тупиця

4) хаща, зарості

through thick and thin — наполегливо; не вагаючись; незважаючи ні на які труднощі

2. adj

1) товстий

thick slice (volume) — товстий шматок (том)

to have a thick skin — бути товстошкірим (тж перен.)

2) жирний (про шрифт, почерк)

3) угодований; огрядний, дебелий

thick man — дебелий (огрядний) чоловік

4) завтовшки

a foot thick — завтовшки в один фут

5) густий, частий

thick forest — густий ліс

thick hair — густе волосся

thick soup — густий суп

6) щільний; заповнений (чимсь); переповнений; багатий (на щось); товстий

thick with dust — вкритий товстим шаром пилу

the air was thick with rain — ішов сильний дощ

7) часто повторюваний

thick shower of blows — град ударів

8) хрипкий, низький (про голос); приглушений, глухий

9) неясний, нерозбірливий, невиразний (про мову)

10) підсліпуватий

11) глухуватий

12) каламутний (про рідину)

13) розм. тупий, дурний

14) туманний, похмурий (про погоду)

15) геол. потужний (про пласт)

16) близький, нерозлучний

to be thick with a person — дружити з кимсь

to be as thick as peas in a shell (as glue) — бути нерозлучними друзями

17) двозначний, непристойний

thick as blackberries — хоч греблю гати, у величезній кількості

that is a bit (a little) too thick — це вже занадто; це зайве; це нестерпно

to lay it on thick — розм. перебільшувати; перебирати міру

3. adv

1) товсто, товстим шаром

to cut the bread thick — нарізати хліб товстими шматками

to spread the butter on thick — товсто намазати маслом

2) густо, рясно

3) у великій кількості

4) часто, швидко

thick and fast — один за одним, швидко

her heart beat thick — її серце билося прискорено

5) неясно, невиразно

4. v

згущати (ся)

* * *
I [aik] n
1) гущавина; центр

the thick of the thumb — подушечка великого пальця

2) розпал; пекло

in the thick of an argument — у розпал(і) суперечки

to plunge into the thick of a battle — кинутися в саме пекло бою /битви/

3) шкіл. тупиця

4) = thicket

••

through thick and thin — завзято, непохитно, не вагаючись; до кінця; будь-що-буде, незважаючи ні на які труднощі /перешкоди/

to go through thick and thin — переборювати будь-які труднощі, іти до кінця; не відступати ні на крок
II [aik] a
1) товстий (дошка, стовбур дерев)

a thick covering of snow — товстий /потужний/ шар снігу

a thick layer of paint — товстий шар фарби

thick stone walls — товсті кам'яні стіни

to have a thick skin — бути товстошкірим (тж. перен.); жирний (про шрифт, почерк)

2) icт. огрядний; повний, відгодований

3) що має таку-то товщину, товщиною в

an inch [five feet] thick — товщиною в дюйм

4) густий

thick soup [syrup] — густий суп [сироп]

thick fog [smoke] — густий туман [дим]; ( with) заповнений ( чимось); багатий ( на щось)

thick with fumes /with vapours/ — насичений парами

the room was thick with flies — у кімнаті було повнісінько мух; = у кімнаті було темно від мух; насичений парами, задушливий ( про повітря); мутний ( про рідину); мрячний, хмурий ( про погоду); великий, сильний

thick dew — рясна роса

5) частий, густий

thick eyebrows — густі брови

corn standing thick — густі хліби

6) повторюваний багато разів; що йде один за одним

thick shower of blows — град ударів

with honours thick upon him — обсипаний почестями

7) хрипкий; низький ( про голос)

8) неясний, нерозбірливий, невиразний ( про мову)

to be thick of speech — говорити нерозбірливо

9) глухуватий, тугий на вухо; підсліпуватий

10) тупий, дурний

to have a thick head — бути тупоголовим

11) гeoл. потужний ( про шар)

thick ear — розпухле вухо

to give smb; a thick ear — дати комусь у вухо

a bit /a little/ too thick — це вже надто /занадто/; as thick as two planks справжній "дуб"

to be thick with smb — міцно дружити з кимось

they're as thick as (two) thieves /as glue, as peas in a shell, as three in a bed/ — вони друзі не розлий вода
III [aik] adv
1) товсто; товстим шаром

to cut the bread thick — нарізати хліб товстими скибами

to spread the butter on thick — намазати масло товстим шаром

2) густо; рясно; у великій кількості

3) часто; швидко

thick and fast — швидко, стрімко; один за одним

the blows fell thick and fast! — удари сипалися градом

his heart beat thick — його серце прискорено билося

4) неясно, що заплітаються язиками

••

to lay it on thick — перебільшувати, згущати фарби; пересолювати
IV [aik] v
apx. згущати; icт. згущатися
V [aik] n
1) гущавина; центр

the thick of the thumb — подушечка великого пальця

2) розпал; пекло

in the thick of an argument — у розпал(і) суперечки

to plunge into the thick of a battle — кинутися в саме пекло бою /битви/

3) шкіл. тупиця

4) = thicket

to go through thick and thin — переборювати будь-які труднощі, іти до кінця; не відступати ні на крок

to follow smb /to stick to smb / through thick and thin — залишитися вірним комусь до кінця

••

through thick and thin — завзято, непохитно, не вагаючись; до кінця; будь-що-буде, незважаючи ні на які труднощі /перешкоди/
VI [aik] a
1) товстий (дошка, стовбур дерев)

a thick covering of snow — товстий /потужний/ шар снігу

a thick layer of paint — товстий шар фарби

thick stone walls — товсті кам'яні стіни

to have a thick skin — бути товстошкірим (тж. перен.); жирний (про шрифт, почерк)

2) icт. огрядний; повний, відгодований

3) що має таку-то товщину, товщиною в

an inch [five feet] thick — товщиною в дюйм

4) густий

thick soup [syrup] — густий суп [сироп]

thick fog [smoke] — густий туман [дим]; ( with) заповнений ( чимось); багатий ( на щось)

thick with fumes /with vapours/ — насичений парами

the room was thick with flies — у кімнаті було повнісінько мух; = у кімнаті було темно від мух; насичений парами, задушливий ( про повітря); мутний ( про рідину); мрячний, хмурий ( про погоду); великий, сильний

thick dew — рясна роса

5) частий, густий

thick eyebrows — густі брови

corn standing thick — густі хліби

6) повторюваний багато разів; що йде один за одним

thick shower of blows — град ударів

with honours thick upon him — обсипаний почестями

7) хрипкий; низький ( про голос)

8) неясний, нерозбірливий, невиразний ( про мову)

to be thick of speech — говорити нерозбірливо

9) глухуватий, тугий на вухо; підсліпуватий

10) тупий, дурний

to have a thick head — бути тупоголовим

11) гeoл. потужний ( про шар)

••

thick ear — розпухле вухо

to give smb; a thick ear — дати комусь у вухо

a bit /a little/ too thick — це вже надто /занадто/; as thick as two planks справжній "дуб"

to be thick with smb — міцно дружити з кимось

they're as thick as (two) thieves /as glue, as peas in a shell, as three in a bed/ — вони друзі не розлий вода
VII [aik] adv
1) товсто; товстим шаром

to cut the bread thick — нарізати хліб товстими скибами

to spread the butter on thick — намазати масло товстим шаром

2) густо; рясно; у великій кількості

3) часто; швидко

thick and fast — швидко, стрімко; один за одним

the blows fell thick and fast! — удари сипалися градом

his heart beat thick — його серце прискорено билося

4) неясно, що заплітаються язиками

••

to lay it on thick — перебільшувати, згущати фарби; пересолювати
VIII [aik] v; іст.
згущати; icт. згущатися

English-Ukrainian dictionary > thick
92 white

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

two Negroes and three whites — двоє негрів і троє білих

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

woman in white — жінка у білому

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

to call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному

2. adj

1) білий

as white as snow — білосніжний

to paint white — побілити; пофарбувати в білий колір

white crow — біла ворона

white flag — білий прапор

white hands — білі (чисті) руки, білоручка

white heat — мет. білий жар

white paper — білий (чистий) папір

white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)

white vegetables — біле коріння

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

to turn white — збліднути

white as a sheet — блідий, як полотно

white from pain — зблідлий від болю

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

white witch — добра чаклунка; ворожбитка

white war — економічна війна; війна без кровопролиття

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

white propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда

8) білошкірий, білий

white supremacy — панування білих

9) призначений для білих

white schools — школи для білих дітей

white primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

white alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги

white ant — ент. терміт, біла мурашка

white ash — бот. білий ясен; розм. весло

white bread — білий хліб

white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)

white cedar — бот. туя

W. Christmas — Різдво із снігопадом

white clover — бот. біла конюшина

white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт

white corpuscle — фізл. лейкоцит

white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком

white damp — хім. окис вуглецю

white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)

white ensign — військово-морський прапор (Великої Британії)

white feather — боягуз; боягузтво

W. Friar — кармеліт (чернець)

white frost — іній, паморозь

white harvest — запізніле збирання врожаю (після заморозків)

white hat — амер., розм. військовий моряк

white hazel tree — бот. калина

white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії

white horses — баранці, гребені хвиль

white iron — мет. білий чавун

white lady — «дама в білому» (коктейль)

white lead — свинцеве білило

white lead ore — церусит

white leather — шкіра галунового чинення

white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт

white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження

white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі

white list — амер. рекомендаційний список

white meat — біле м'ясо (курки тощо)

white metal — мет. бабіт

white night — безсонна ніч

white note — муз. ціла нота; половинна нота

white oak — бот. білий дуб

white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)

white peat — геол. діатоміт

white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»

white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь

white poplar — бот. біла тополя

white potato — бот. картопля (біла)

white rice — шліфований рис

W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць

white sale — розпродаж постільної і столової білизни

white salt — столова сіль

white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг

white sidewall — амер., розм. коротка стрижка

white slave — повія, «біла рабиня»

W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою

white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція

white spirit — хім. уайт-спірит

white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер

white straw crops — с.г. зернові культури

white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін

white tie — біла краватка; перен. фрак

white tie dinner — урочистий обід

white water lily — бот. біле латаття

white whale — зоол. білуха

white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця

white willow — бот. (біла) верба

white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

white out — друк. розганяти (рядки); робити розрядку; знімати

white out this line — зніміть цей рядок

* * *
I [wait] n
1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

7) біла тканина

in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
II [wait]
1) білий

white as snow — білосніжний

to paint white — фарбувати в білий колір, білити

white vegetables — біле коріння

white rice — шліфований рис

white salt — столова сіль

white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

white crow — біла ворона (перен.)

white coffee — кава з молоком

2) блідий

white as a sheet — блідий як полотно

white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

white with rage — побілілий від люті

white from pain — зблідлий від болі

to turn white — збліднути, побіліти

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

white lie — невинна брехня

white witch — добра відьма; знахарка

white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

as white a man as I ever knew — я ніколи не зустрічав таку благородну людину

white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

6) білий; білошкірий

white supremacy — панування білих

white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

white schools — школи тільки для білих дітей

white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

white-emigre — білоемігрант

a White Guard — білогвардієць

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

white fury — нестримна лють

10) сприятливий, щасливий

one of the white days of his life — один із найщасливіших днів його життя

white feather — боягузливість; боягуз

to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

white night — безсонна ніч

white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

white squall — шквал при безхмарному небі

white harvest — запізнені жнива ( після заморозків)

white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)

white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

white sidewall — cл. коротка стрижка

white one — cл. ( чоловіч сорочка (будь-якого кольору))

white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

white Christmas — Різдво із снігопадом

to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
III [wait] v
1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

English-Ukrainian dictionary > white
93 wreck

1. n

1) катастрофа; аварія

to sutler wreck — зазнати аварії

to go to wreck — загинути, зруйнуватися

2) перен. загибель; крах (надій тощо)

3) рештки затонулого корабля; уламки (літака)

4) перен. руїна

human wrecks — люди за бортом життя, пропащі люди

wreck derrick — аварійний піднімальний кран

wreck mark — мор. знак, що вказує на місце затонулого судна

2. v

1) спричинити аварію (катастрофу, руйнування, загибель); потопити (судно); виводити з ладу (танк тощо)

2) перен. руйнувати, занапащати (здоров'я тощо)

3) зазнати катастрофи (аварії); загинути; зруйнуватися

4) перен. пропасти; зазнати краху (про надії тощо)

5) зносити (будинок); демонтувати

6) збирати уламки затонулого корабля; розшукувати щось на березі

7) амер., розм. розміняти (грошї)

to wreck a buck — розміняти долар

* * *
I [rek] n
1) аварія, катастрофа; погибель (судна, літак)

to suffer wreck — зазнати аварії

to go to wreck — зруйнуватися

2) погибель, руйнування ( сподівань); крах (моральний, фінансовий)

3) рештки зруйнованого судна; залищки корабля, викинуті морем; затонуле судно

stranded wreck — судно, викинуте на берег; обломки (літака, автомобіля); розвалина

the car is a mere wreck — це не автомобіль, а розвалина

he is a perfect wreck — він справжня розвалина

human wrecks — люди, що опинилися за бортом життя

he is a nervous wreck — у нього нікуди негодні нерви

she is a wreck of her former self — від неї залишилася лише тінь
II [rek] v
1) спричиняти аварію, катастрофу, погибель (літака, судн); пошкоджувати, виводити з ладу ( танк); підривати, губити (здоров'я, карьєру)

to wreck smb 's nerves — псувати кому-н. нерви

to wreck smb 's plans — зірвати чиї-н. плани

he is wrecking our cause — він губить нашу справу

2) зазнати аварію, крах, рухнути ( про плани)

3) зносити ( будівлю); демонтувати

4) збирати залишки корабельної аварії

5) cл.; cл. розмінювати ( гроші)

to wreck a buck — розміняти долар

to be wrecked — cл. сильно п'яний; одурманений наркотиком

wreck sailor — моряк із затонулого корабля

English-Ukrainian dictionary > wreck
94 класть

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

\класть пятно́ на кого́-что — перен. плямува́ти кого́-що, кла́сти пля́му на ко́го-що

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

Русско-украинский словарь > класть
95 нёбо

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

Русско-украинский словарь > нёбо
96 нос

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

ніс, род. п. носа

ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

на \нос су́ — на но́сі

наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

с \нос са, с \нос су — з но́са

сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

Русско-украинский словарь > нос
97 носить

1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;

2) см. Нести 2;

3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;

4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;

5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;

6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];

7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -

1) ношений;

2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -

1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;

2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;

3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;

4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.

* * *

1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

Русско-украинский словарь > носить
98 подниматься

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

Русско-украинский словарь > подниматься
99 wind

I n

1. чутка, натяк

2. перен. можливість

- the four winds сторони світу

- to catch wind of a plot довідатися про щось кружним шляхом, пронюхати про змову

- to find out how the wind blows/ lies перен. вияснити/ довідатися/ подивитися, звідки вітер дує; вияснити стан справ/ речей

- to get wind of a plot довідатися про щось кружним шляхом, пронюхати про змову

- to get wind of smbd.'s plans пронюхати про чиїсь плани

- to know how the wind blows/ lies перен. вияснити/ довідатися/ подивитися звідки вітер дує; вияснити стан справ/ речей

- to sail with every wind використовувати будь-яку можливість

- to see how the wind blows/ lies перен. вияснити/ довідатися/ подивитися, куди вітер дує; вияснити стан справ/ речей

- there is something in the wind щось насувається

II v (wound)

- to wind up

a) закінчувати, завершувати

b) ліквідувати(ся), згорнути

- to wind up a conference закрити збори

- to wind up the meeting with the national anthem закінчити збори виконанням державного гімну; на завершення засідання виконати державний гімн

- to wind up military bases on foreign teritories згорнути/ ліквідувати військові бази на території інших держав

- to wind up the official part of the visit завершити офіційну частину візиту

- to wind up one's speech by declaring... на завершення свого виступу заявити...

- to wind up a visit закінчити/ завершити візит

English-Ukrainian diplomatic dictionary > wind
100 bridge

1. n

1) міст; місток

bridge of boats, pontoon bridge — понтонний (плашкоутний) міст

raft bridge — наплавний міст

2) мор. капітанський місток

3) перенісся (тж bridge of nose)

4) кобилка (скрипки тощо)

5) тех. поріг топки

6) ел. паралельне з'єднання, шунт; перемичка

Wheatstone bridge — ел. міст опору

7) міст (протез)

8) бридж (гра в карти)

gold (silver) bridge — перен. шлях для почесного відступу

to throw smb. over the bridge — підвести когось, підставити ногу комусь

2. v

1) з'єднувати мостом; будувати міст; наводити міст

2) перекривати

3) гірн. затягувати покрівлю

4) ел. шунтувати

5) переборювати (долати) перешкоди, виходити із скрутного становища

to bridge over the difficulties — перебороти труднощі

to bridge a gap — ліквідувати розрив

* * *
I n
1) міст; перемичка, перегородка

2) мop. капітанський місток

3) перенісся (тж. bridge of the nose)

4) підставка, кобилка (скрипки, гітари)

5) міст ( зубний протез)

6) тex. поріг топлення

7) eл. перемичка; паралельне з'єднання, шунт
II v
1) наводити, будувати міст; з'єднувати мостом

2) перекривати

3) переборювати перешкоди

4) гipн. затягувати покрівлю

5) eл. шунтувати
III n; карт.
бридж

English-Ukrainian dictionary > bridge

Страницы

См. также в других словарях:

перен. — перен. (abbreviation) переносное значение Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Перен — хребет см. Пирин Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
перенёс(ся) — [перенести(сь)] … Словарь употребления буквы Ё
перен. — перен. переносное значение Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Перен (округ) — Перен англ. Peren Страна Индия Статус округ Входит в штат Нагаленд … Википедия
перенёсший(ся) — перенёсший(ся) … Русское словесное ударение
перенёсший — перенёсший … Русский орфографический словарь
перенёсшийся — перенёсшийся … Русский орфографический словарь
перенёсший(ся) — перенёсший(ся) … Словарь употребления буквы Ё
перенівечений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перенівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

перен.+fr

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

перен.+fr

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: