-
1 перемішувати
I = переміситиII = перемішатиперемішувати тісто — to make ( to knead) dough ( paste) over again
to mix up, to intermix, to stir, to compound, to mingle, to blend, to combine; ( переплутати безладно) to jumble up, to put out of order, to confuse; ( мову лайкою) to interlard, to intersperse -
2 перемішувати
I = переміси́типереме́шивать, перемеси́ть; ( как следует) проме́шивать, промеси́тьII = переміша́ти1) переме́шивать, перемеша́ть; ( как следует) проме́шивать, промеша́ть2) (приводить в беспорядок, соединять разнородное) переме́шивать, перемеша́ть, сме́шивать, смеша́ть3) ( принимать одно за другое) сме́шивать, смеша́ть, переме́шивать, перемеша́ть -
3 перемішувати
stir; agitateУкраїнсько-англійський словник з аналітичної хімії > перемішувати
-
4 перемішувати
შერევა, არევა, აბნევა -
5 перемісити
док. див. перемішувати I -
6 перемішати
док. див. перемішувати I -
7 перемісити
см. перемішувати -
8 перемішати
см. перемішувати I -
9 бовтати
( перемішувати) to stir -
10 совати
1) to shove, to slip, to thrust, to poke2) ( перемішувати) to move -
11 перегорнути
1. çevirmek; ast-üst etip çıqmaq (перевернути)2. qarıştırmaq, qarıştırıp qoymaq (перемішувати) -
12 перегортати
1. çevirmek (перевернути)2. küreklemek (перелопачувати)3. qarıştırmaq (перемішувати) -
13 автономія і гетерономія
АВТОНОМІЯ і ГЕТЕРОНОМІЯ ( від грецьк. αυτονομία - незалежність; ετεροζ - інший) - у найзагальнішому значенні словом "автономія" позначають наявну міру незалежності будь-якого явища від зовнішньої причинної зумовленості. Терміном "гетерономія" позначають, зовнішню зумовленість чого-небудь у будь-якому сущому. Будь-яке суще має деяку основу ("суть") своєї якісної визначеності, але ця основа або суть (внутрішнє, глибинне в явищі) може існувати тільки завдяки оточенню, яке обмежує і тим визначає кордони сущого. Проте оточення не тільки обмежує будь-яке суще в його бутті, а вплітає це суще в систему взаємодій та взаємозв'язків. У природничих науках основну увагу звертають на найважливіші умови, від яких залежить буття даного сущого; але при цьому виходять з припущення, що всі інші види взаємозв'язків у Всесвіті залишаються незмінними. Цей взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх причин (внутрішнього в явищі і його оточенні) властивий для всього, що існує, тому А. і Г. можна вважати категоріями онтології. Тема успадкування і мінливості (пристосування організмів до середовища) - одна з важливих тем в еволюційній біології. Кожний людський соціум володіє більшою мірою автономії, ніж будь-який біологічний. Ступінь цієї автономії визначається незалежністю, по-перше, від природного оточення, і, по-друге, від того, наскільки культура даного соціуму не підпорядкована впливові інших соціумів. У другому випадку термін "автономія" стає синонімом вислову "самобутність культурна". Можна, отже, говорити про ту чи іншу міру автономії (самобутності) етносів, націй, цивілізацій. Поняття А. і Г. застосовується також щодо окремої людини. Історичні дані свідчать, що в первісних (архаїчних) культурах переважали колективні цінності над цінністю особистої А. Поцінування А. (суверенності) особистості є передусім явищем модерного часу, яке здобуло особливо широке визнання в Зх. Європі у зв'язку з процесом демократизації. Цьому сприяло поширення філософських ідей, що перемістили в центр уваги проблему співвідношення свободи волі та зовнішньої зумовленості (детермінованості) свідомості та поведінки людини. До філософських течій XX ст., які визнають здатність людини бути суверенною особистістю і наголошують на цінності особистої А., належать: персоналізм, екзистенціалізм і ті напрями філософії людини, що закорінені в релігії протестантизму. Гетерономні тенденції виявляють позитивістські та еволюціоністські концепції; марксистське розуміння природи людини має виразний гетерономний характер. Поряд з позитивними елементами особистої А. модерне суспільство породило і певні негативні різновиди А. і Г. Індивідуалізм набув ознак "хибного індивідуалізму", коли егоцентрична етика, цілераціональність та абсолютизація технократичних підходів призвели до "атомізації суспільства" - появи індивідів, не пов'язаних між собою ніякими духовними взаєминами. До того ж, продукти діяльності людей виходять з-під їхнього контролю і, набувши автономного існування, перетворюють людей на свої власні засоби. Атомізоване суспільство породило також особливе суспільне утворення - "масу", специфіка психічних та поведінкових особливостей якої полягає в легкій навіюваності, піддатливості щодо зовнішніх впливів - з боку засобів масової інформації, ідеологій та харизматичних лідерів. Залежно від обґрунтування А. і Г. в етиці всі етичні концепції поділяють на дві групи - автономну та гетерономну етику. Найбільш виважену концепцію автономної етики у новочасній філософії обґрунтував Кант. Зароджена в надрах філософії Канта проблема інтерсуб'єктивності знайшла подальше осмислення у XX ст. - в комунікативній філософії (Апель, Габермас). Поняття А. відіграє також важливу роль у різних галузях прикладної етики - біоетиці, медичній етиці, екологічній етиці та ін. Одним із найважливіших тут є питання про межі особистої та колективної автономії. Напр., в медичній етиці проблема А. постає у випадку права людини розпоряджатися власним життям: загальновідомі дискусії етичного та правового характеру щодо самогубства, евтаназії, клонування, зміни людиною власної статі та ін. Складність проблеми в кожному з таких випадків полягає в тому, що розширення права особи вирішувати щось на власний розсуд часто зачіпає права інших осіб або ж тягне за собою негативні соціальні наслідки (хай навіть у майбутньому). Що стосується автономії культурних спільнот - таких, як етнічні спільноти та нації, то тут важливим є питання збереження та захисту культурної самобутності етносів та націй від дії руйнівних чинників гетерономного походження. Це одна із найважливіших проблем етики міжнародних та міжетнічних стосунків.В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > автономія і гетерономія
См. также в других словарях:
перемішувати — 1 дієслово недоконаного виду мішаючи, переміщати частки речовини; поєднувати різнорідне; переплутувати перемішувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, перетворювати в однорідну масу; місити повторно; місити все або багато чого … Орфографічний словник української мови
перемішувати — I ую, уєш, недок., переміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Мішаючи, переміщати частинки, складники якоїсь речовини і т. ін. || Порушувати звичайний порядок розташування. 2) Змішуючи, об єднувати, поєднувати що небудь різнорідне. || Чергувати щось … Український тлумачний словник
перемішуватися — I ується, недок., переміша/тися, а/ється, док. 1) Змішуючись, мінятися місцями. || перен. Ставати неясним, переплутуватися (про враження, думки і т. ін.). 2) Об єднуватися, поєднуватися, змішуватися з чим небудь. || Розташовуватися впереміжку з… … Український тлумачний словник
перемішування — я, с. Дія за знач. перемішувати I і перемішуватися I … Український тлумачний словник
перемісити — див. перемішувати II … Український тлумачний словник
перемішати — див. перемішувати I … Український тлумачний словник
перемішуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до перемішувати … Український тлумачний словник
змішувати — змішати 1) (сполучати, поєднувати, поєднувати що н. різнорідне), перемішувати, перемішати, мішати 2) (порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно), перемішувати, перемішати, переплутувати, переплутати, плутати, сплутувати, сплутати … Словник синонімів української мови
умішувати — I (вмі/шувати), ую, уєш, недок., уміси/ти (вміси/ти), ішу/, і/сиш і уміша/ти (вміша/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) док. тільки уміси/ти.Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). || Місячи, додавати що небудь. 2) док.… … Український тлумачний словник
змішувати — ую, уєш, недок., зміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зсипати, з єднувати разом що небудь різне, готуючи суміш або розчин. || Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що небудь різнорідне. 2) Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно;… … Український тлумачний словник
вымішувати — шую, Пр. Старанно перемішувати; мішаючи надавати рівномірної густоти чи складу чому небудь … Словник лемківскої говірки