-
41 head
I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
42 hough
1. n1) жижкй; колінне сухожилля2) кул. передня гомілка; нижня частина стегна2. vпідрізати жижки* * *I n; діал.2) кyл. нижня частина стегна; передня гомілкаII v; діал. -
43 forefoot
['fxːfut]n1) передня нога, передня лапа2) мop. нижня частина форштевня -
44 fore-foot
n1) передня нога, передня лапа2) мор. нижня частина форштевня -
45 forefoot
['fxːfut]n1) передня нога, передня лапа2) мop. нижня частина форштевня -
46 obverse
1. n1) лицьовий бік (монети, медалі)2) доповнення, складова частина2. adj1) лицьовий, верхній2) додатковий; що є складовою частиною* * *I n1) лицьова, верхня сторона (монети, медалі); аверс2) лицьова сторона предмета; передня, головна, основна частина ( чого-небудь)3) еквівалент, відповідністьII a1) лицьовий, звернений вгору2) додатковий, який є складовою або невід'ємною частиною3) бoт. який розширюється від основи до верхівки4) зворотний ( про судження) -
47 aventail
= aventayle; n; іст. -
48 foreside
-
49 aventail
= aventayle; n; іст. -
50 foreside
-
51 hough
I n; діал.2) кyл. нижня частина стегна; передня гомілкаII v; діал. -
52 obverse
I n1) лицьова, верхня сторона (монети, медалі); аверс2) лицьова сторона предмета; передня, головна, основна частина ( чого-небудь)3) еквівалент, відповідністьII a1) лицьовий, звернений вгору2) додатковий, який є складовою або невід'ємною частиною3) бoт. який розширюється від основи до верхівки4) зворотний ( про судження)
См. также в других словарях:
те ліга передня — гы ьой, ж. Св. Передня частина підводи … Словник лемківскої говірки
пришва — (передня частина чобота, що прикриває ступню), головка … Словник синонімів української мови
гнаткы — передня частина саней … Лемківський Словничок
передок — дка/, ч. 1) розм. Те саме, що перед 1). 2) Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. || Передні колеса разом із віссю та голоблями. || Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін. || Передня частина деяких сільськогосподарських машин. || рідко … Український тлумачний словник
чоло — а/, с. 1) Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. || перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого небудь. •• Чоло/м [тобі/, вам і т. ін.] а) (заст.) шанобливе вітання при зустрічі; б) (ритор.) уживається на знак вдячності кому , чому… … Український тлумачний словник
перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… … Український тлумачний словник
груди — е/й, мн. 1) Передня частина тулуба від шиї до живота. || Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. || перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджено душевні переживання. 2) Молочні залози жінки. 3) Верхня передня частина одягу … Український тлумачний словник
ніс — но/са, ч. 1) Орган нюху у вигляді виступу над ротом із дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини. Витикати носа. Водити за ніс. Дерти носа. •• Лиша/ти з но/сом обдурювати кого небудь. Сідлоподі/бний ніс деформація носа, яка… … Український тлумачний словник
носок — ска/, ч. 1) Зменш. до ніс 1), 2). 2) Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. •• На носка/х спираючись на передню частину ступні. 3) Передня частина багатьох предметів. 4) перев. мн. носки/, ів. Те саме, що шкарпетки … Український тлумачний словник
притвор — у, ч. 1) Передня частина церкви за папертю. || заст. Передня частина будь якого приміщення; передпокій, прихожа. 2) діал., рідко. Те, чим причиняється, закривається що небудь; засув … Український тлумачний словник
рило — а, с. 1) Видовжена вперед передня частина голови деяких тварин. || перен., розм. Видовжена передня частина чого небудь узагалі. 2) вульг. Обличчя людини. || Уживається як лайлива назва людини … Український тлумачний словник