-
1 community investigation
вивчення середовища, в якому зростав ( перебував) злочинець -
2 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
3 never married
-
4 res ipsa loquitor
лат. річ говорить сама за себе (формула обґрунтування відповідальності особи за шкоду, заподіяну предметом, що перебував під його контролем); сутність речей -
5 tried
який перебуває ( або перебував) під судом ( або під розглядом суду), який постав перед судом; перевірений, випробуваний, надійний- tried on charge
- tried on complaint
- tried on indictment
- tried on information
- tried on inquisition
- tried person
- tried prisoner -
6 tried on accusation
який перебуває ( або перебував) під судом за обвинуваченням у вчиненні злочину -
7 tried on charge
який перебуває ( або перебував) під судом за обвинуваченням у вчиненні злочину -
8 tried on complaint
який перебуває ( або перебував) під судом за скаргою -
9 tried on indictment
який перебуває ( або перебував) під судом за обвинувальним актом -
10 tried on information
який перебуває ( або перебував) під судом за заявою про обвинувачення -
11 tried on inquisition
який перебуває ( або перебував) під судом за дізнанням -
12 untried
неперевірений; який не був під судом, який не перебував під судом; який в очікуванні суду перебуває під вартою
См. также в других словарях:
піднаглядний — а, е. У дореволюційній Росії – який перебував під наглядом поліції. || у знач. ім. підна/глядний, ного. Той, хто перебував під наглядом поліції … Український тлумачний словник
служилий — а, е, іст. 1) У Російській державі 15 17 ст. – який перебував на державній (перев. військовій) службі. •• Служи/лі лю/ди у Великому князівстві Московському та Російській державі 15 17 ст. – ті, хто перебував на державній службі. 2) У… … Український тлумачний словник
запомагати — а/ю, а/єш, недок., запомогти/, ожу/, о/жеш, док., кому і заст. кого, розм. Те саме, що допомагати. •• Запомогти/ біді/ допомогти тому, хто перебував у скрутному становищі … Український тлумачний словник
засланець — нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебував на засланні … Український тлумачний словник
лейб-гусар — а, ч., іст. Придворний гусар, що перебував у військових формаціях при особі монарха … Український тлумачний словник
лейб-драгун — а, ч., іст. Придворний драгун, що перебував на військовій службі при особі монарха … Український тлумачний словник
неодружений — а, е. Який не перебував у шлюбі … Український тлумачний словник
оточенець — нця, ч., розм. Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ … Український тлумачний словник
паж — а, ч. 1) У середні віки – хлопчик, юнак дворянського роду, який перебував при знатній особі (феодалі, королі і т. ін.) й виконував певні обов язки. || перен., ірон. Про чоловіка, який віддано, прислужливо упадає коло жінки. 2) У дореволюційній… … Український тлумачний словник
панцирний — заст. па/нцерний, а, е. 1) Прикм. до панцир, панцер 1). Панцирна пластинка. || Одягнений у панцир. || перен., ірон. Захищений від кого , чого небудь (про людську вдачу, поведінку і т. ін.). 2) Феодально залежний (про воїна 15 – початку 16 ст., що … Український тлумачний словник
період — у, ч. 1) Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. || Час, коли відбувається яка небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. || Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого небудь. 2) Певна стадія,… … Український тлумачний словник
