пасмуга

1) (вообще) пояс (-са); (кожаный узкий) пас, пасок (-ска), паска, попруга; (кожаный с карманами) черес (-са) (ум. чересок (-ска), ре[а]мінник, ремінь (-меня); (ремённый) ретяг, ретязь (-зя), (ум.) ретязок (-зка); (всякое опоясание) підперіз, підперізок (-зка); (чаще тонкий) перез, перезок (-зка), підперізка; (из кромки, нитяный) окравка, окрайка, крайка; (в юбке) обшивка; см. Опояска, Кушак. [Стан підперезаний поясом червоним (М. Вовч.). Від Спаса та й рукавиці за паса]. Предохранительный, спасательный -яс - убезпечальний пояс. Заткнуть за -яс кого - заткнути за пояс кого; (превзойти) заломити, закасувати кого чим. [Усіх за пояс заткне (П. Мирн.). Всіх дівчат заломила своїм станом і красою (Г. Барв.)]. Прихватывать, прихватить -сом - приперізувати, приперезати що. Кланяться в -яс - кланятися, вклонятися до пояса;

2) см. Поясница;

3) геогр. - (климатич.) смуга. [Гаряча, холодна смуга]. Горный -яс - гірське пасмо, гірська пасмуга, пасмо (пасмуга) гір;

4) архит. - пояс, опасання;

5) (полосы на животных, на материи) смуги; см. Полоса.

* * *

1) по́яс; ( мужской) па́сок, -ска, пас; диал. пояси́на, опа́ска, підпері́зок, -зка, опері́з; ( кожаный с карманами) че́рес; ( полоска из ткани) окра́йка, окра́вка, кра́йка

2) ( талия) по́яс, та́лія

3) спец. по́яс, -у

1) гірський, гірний, горовий, верховинський. [Гірський розбійник. Горова вода. Верховинські озера]. Горная цепь - гірське пасмо, пасмо (пасмуга) гір. [Пасмуги Тієнь- Шану]. Горный кряж, хребет - гірський кряж (р. кряжа). Горная равнина - полонина, ум. полонинка, полониночка. Горная тропинка - гірська стежка, (гал.) плай (р. плая);

2) (нагорный) нагірний, нагоряний. [Замок нагірний. Нагоряна земля];

3) (покрытый горами) гірський, горянський [Наша місцевість. степова, а не гірська (Крим.). І на Дніпровій Україні, і на горянській за кордоном (Мордов.)];

4) (рудокопный) гірничий, гірський. Горный инженер - гірничий інженір, інженір-гірник. Горное дело, промысел - гірництво. Горный институт - гірничий інститут. Горное правление - гірнича управа;

5) минер. и геол. Горная порода - гірська порода, горотвір (р. горотвору). Горное масло - гірська олія. Горный хрусталь - гірський кришталь.

* * *

1) гірськи́й; диал. верхови́нний; горови́й

2) ( относящийся к разработке земных недр) гірни́чий

1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;

2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];

3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];

4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;

6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;

7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;

8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];

9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;

10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.

* * *

1) знак, -а; ( метка) позна́ка

2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

(полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.

* * *

1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька

2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га

3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка

Ласа довгаста пляма (плямина); (полоса) смуга, пасмуга.

1) пасмо

2) пасмуга